Рішення

від 16.05.2023 по справі 540/142/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/142/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, а також кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків у подальшому в межах суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» якому позивач просить:

накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача (код ЄДРПОУ 31689137) що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) у сумі 493083,53 грн, та податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у сумі 1316658,05 грн (код платежу 11021000).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» наявна заборгованість, яка станом на теперішній час не погашена. Враховуючи те, що у підприємства відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у контролюючого органу наявні всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності позивача. У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справи Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 року, адміністративну справу №540/142/22 передано на розгляд судді Потоцькій Н.В.

Ухвалою суду від 15.03.2023 року прийнято до провадження справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвала про прийнято до провадження направлена на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» (75144, Херсонська обл., Олешківський р-н., с. Виноградове, вул. Центральна, буд. 5) та повернута на адресу відправника.

Також 30.03.2023 року на Єдиному порталі судової влади на сайті Одеського окружного адміністративного суду опубліковане оголошення про розгляд справи №540/142/22.

Станом на дату розгляду справи відзив на адміністративний позов не надано.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІХРА БУД» (код ЄДРПОУ 31689137), зареєстроване Броварською районною державною адміністрацією 06.11.2001 № 10265, взято на облік до Головного управління ДПС у Херсонської області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Олешківський район) від 07.11.2001р. №1130.

Згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 по справі №540/2247/21, задоволено позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1809741,58 грн., у тому числі:

по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 493 083,53 грн.;

по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у сумі 1316658,05 грн.;

Станом на 01.12.2021 залишок непогашеного грошового зобов`язання складає 1809741,58 гривень.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України № 2755-VІ боржнику надіслано (вручено) податкову вимогу від 26.12.2017 №992-52.

Згідно статті 89 розділу II ПК України № 2755-VІ контролюючим органом прийнято Рішення від 12.05.2020 № 9952-23 про опис майна у податкову заставу.

Згідно витягу IC ДП «НАІС» від 29.11.2021р. за підприємством TOB «ВІХРА БУД» (31689137) зареєстровано автотранспортні засоби.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2021 №287360881 об`єкти нерухомості за підприємством не обліковуються.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому від 13.05.2020 №676.

У зв`язку із збільшенням податкового боргу Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна від 30.11.2021 № 856 на автотранспортні засоби боржника, а саме:

Причіп-платформа, KRONE AZW 20, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорний, номер кузова НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 .

Причіп-платформа, KRONE AZW20, 2004 р.в., середня ринкова вартість згідно з сайтами продажу автотранспортних засобів 140000,00 гривень, за умови, що транспортні засоби в належному технічному стані, що підтвердити неможливо.

Станом на 01.12.2021 загальна сума заборгованості становить 1809741,58 грн, а середня вартість описаного майна складає 140 000,00 грн, чого не достатньо для повного погашення заборгованості.

Станом на час розгляду справи доказів, які б підтвердили сплату податкового боргу, не надано.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно із п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі якщо у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, норми ст. 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

При цьому, Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, а саме на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма (пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України) встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №813/4345/16.

Вирішуючи спір судом встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих ТОВ «Віхра Буд», Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення від 12.05.2020 року №9952-23 про опис майна у податкову заставу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з IC ДП «НАІС» від 29.11.2021р. за підприємством TOB «ВІХРА БУД» (31689137) зареєстровано автотранспортні засоби.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2021 №287360881 об`єкти нерухомості за підприємством не обліковуються.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому від 13.05.2020 №676.

У зв`язку із збільшенням податкового боргу Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна від 30.11.2021 № 856 на автотранспортні засоби боржника, а саме:

Причіп-платформа, KRONE AZW 20, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорний, номер кузова НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 .

Причіп-платформа, KRONE AZW20, 2004 р.в., середня ринкова вартість згідно з сайтами продажу автотранспортних засобів 140000,00 гривень, за умови, що транспортні засоби в належному технічному стані, що підтвердити неможливо.

Станом на 01.12.2021 загальна сума заборгованості становить 1809741,58 грн, а середня вартість описаного майна складає 140000,00 грн, чого не достатньо для повного погашення заборгованості.

Отже, у платника податків відсутнє майно, за рахунок якого може бути повністю погашений податковий борг, що є підставою для накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Віхра буд» (код ЄДРПОУ 31689137 ) в установах банків відкриті розрахункові рахунки:

НОМЕР_3 КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» м. Київ НОМЕР_4 (дата відкриття 23.07.2018);

НОМЕР_5 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві НОМЕР_6 (дата відкриття 05.09.2011);

НОМЕР_5 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві UA533808050000000026000194732 (дата відкриття 28.10.2009).

Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 1809741,58 грн., вимога є правомірною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності, передбачених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, підстав для застосування арешту коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд», що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу у розмірі 1809741,58 грн.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст. 77, частин 3 і 4 ст. 242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною на підставі декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 14, 77, 78, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, а також кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків у подальшому в межах суми податкового боргу задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» (код ЄДРПОУ 31689137) що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) у сумі 493083,53 грн, та податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у сумі 1316658,05 грн (код платежу 11021000).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (адреса: 73003, м. Херсон, пр.-т. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ ВП: 43995495, засіб зв`язку: (0552) 42-76-44; 42-76-76, електронна адреса: kherson.official@tax.gov.ua)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віхра буд» (адреса: 75144, Херсонська обл., Олешківський р-н., с. Виноградове, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 31689137)

Головуючий суддяН.В. Потоцька