Постанова

від 16.05.2023 по справі 400/2566/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/2566/21

Суддя в суді І інстанції Марич Є.В. Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Комунальному спеціалізованому монтажно-експлуатаційному підприємству про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, за адресою: м. Миколаїв, вул. 11 Лінія, 80.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відносно підприємства, без встановлення усіх обставин у справі.

В даному випадку, на переконання апелянта, судом не надано належної правової оцінки тому, що контролюючий орган без належних правових підстав звернувся до суду з даним адміністративним позовом, а також тому, що вимоги контролюючого органу є надмірними та можуть призвести до порушення прав підприємства та громади міста.

Крім того, апелянт вважає, що його належним чином не сповіщено про розгляд даної справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 08 грудня 2020 року № 496, у період з 12 січня 2021 року по 16 січня 2021 року, ГУ ДСНС у Миколаївській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) на об`єкті Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства, за результатами якого складено акт від 16 січня 2021 року № 5, в якому зафіксовані порушення, виявлені під час перевірки (а. с. 9-15).

При цьому, частина виявлених порушень є особливо небезпечним, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В свою чергу, з метою недопущення спричинення шкоди здоров`ю людей, ГУ ДСНС у Миколаївській області звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

За наслідком встановлення обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом доведено необхідність застосування спірних заходів реагування, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ч. 2 ст. 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ч. 1 ст. 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин Головне управління ДСНС у Миколаївській області, як орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, за наслідком встановлення фактів порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на об`єкті Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства, звернулось до адміністративного суду з позовом щодо застосування заходів реагування.

В даному випадку, у ході перевірки товариства Головним управління ДСНС у Миколаївській області встановлено 13 порушень вимог протипожежної безпеки, які можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи в суді першої інстанції підприємством не спростовано вищевказаних висновків суб`єкта владних повноважень про наявність відповідних порушень, а як наслідок судом першої інстанції прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог суб`єкта владних повноважень у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, аналізуючи вищевикладені положення КЦЗ України, колегія суддів зазначає, що Головне управління ДСНС у Миколаївській області має права на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

При цьому, з аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення контролюючим органом порушень вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В даному випадку, на переконання колегії суддів, обрані контролюючим органом заходи реагування у спірних правовідносинах, з урахуванням кількості виявлених порушень, об`єктивно не можуть вважатись надмірними, так як вони спрямовані на захист життя та здоров`я людей.

В свою чергу, оскаржуючи рішення суду першої інстанції апелянтом не зазначається про повне усунення виявлених порушень, з посиланням на відповідні докази усунення таких порушень, а також не оскаржується кожне конкретне порушення, виявлене контролюючим органом.

Крім того, колегія суддів не приймає доводів апелянта про відсутність у нього можливості щодо усунення виявлених порушень, так як такі обставини не можуть легалізувати порушення протипожежного законодавства відповідальними особами.

З іншого боку, формальні доводи апеляційної скарги відповідача, якими він обґрунтовує необхідність скасування рішення суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, спрямовані на нівелювання покладених на нього контролюючим органом обов`язків без реального усунення виявлених порушень, які загрожують життю та здоров`ю людей.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування.

Крім того, колегія враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення виявлених порушень.

В даному випадку, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З іншого боку, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що його належним чином не сповіщено про розгляд даної справи, так як ним подавались процесуальні документи під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дану справу розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження, так як сторони у справі не з`явилися у останнє судове засідання, призначене на 02 грудня 2021 року.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В.Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.