Ухвала

від 16.05.2023 по справі 826/8400/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 826/8400/15

адміністративне провадження № К/990/15998/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 826/8400/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними дій, скасування наказу та поновлення на роботі,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 , згідно з яким позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 15 квітня 2015 року №357-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Державну податкову службу України, до якої перейшли повноваження Міністерства доходів і зборів України, поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з 16 квітня 2015 року;

- стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

21 вересня 2022 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 15 квітня 2015 року №357-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з обов`язками по керівництву адміністративно-господарського відділу, інформаційно-комунікаційного відділу, управління доходів і зборів з фізичних осіб з 16 квітня 2015 року.

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2015 року по 21 вересня 2022 року у розмірі 341 046, 86 грн. (триста сорок одна тисяча сорок шість гривень 86 копійок).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з обов`язками по керівництву адміністративно-господарського відділу, інформаційно-комунікаційного відділу, управління доходів і зборів з фізичних осіб з 16 квітня 2015 року та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3 848, 36 грн. (три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 36 копійок) допущено до негайного виконання.

29 березня 2023 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі №826/8400/15 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними дій, скасування наказу та поновлення на роботі відмовлено.

На зазначену постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 травня 2023 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 826/8400/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними дій, скасування наказу та поновлення на роботі - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова