Рішення

від 05.05.2023 по справі 299/6618/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2023 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Королівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Королівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 та дід позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Спадкодавцю належало право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки одна з яких площею 0,13 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та земельна ділянка площею 0,38 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги являлась мати позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину так як проживала спадкодавцем весь час, однак оформити спадкове майно не встигла так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Їй також належали на праві власності три земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачі вказують, що прийняли спадщину, однак після звернення до державного нотаріуса отримали відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивачі в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подали до суду письмові заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання належним чином, в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої заперечень проти вимог позивача немає та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче судове засідання також не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядкуст. 223 ЦПК Українинеобов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 та дід позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть.

Місцем відкриття спадщини є АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Королівської селищної ради від 10.11.2022 № 491.

Заповіту на випадок смерті спадкодавець не залишив.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно:

земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,34 га, кадастровий номер №2121285000:03:001:0123, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.11.2014;

житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 03.07.2001;

земельну ділянку з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, площею 0,13 га, розташовану на території Сасівської сільської ради та на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,38 га, розташовану на території Сасівської сільської ради. Вказані земельні ділянки належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-3K №036931 від 27.09.2002 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина та мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , однак документально оформити спадкове майно не встигла так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

ОСОБА_4 була власником двох земельних ділянок, які також після її смерті ввійшли до складу спадщини, а саме:

- земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,34 га, кадастровий номер №2121285000:03:001:0124, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.11.2014;

- земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,49 га, кадастровий номер №2121285000:03:004:0058, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.11.2014.

Згідно до ч.3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд констатує, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги та позивач ОСОБА_2 , спадкоємець за законом п`ятої черги спадщину прийняли, оскільки проживали із спадкодавцем ОСОБА_4 на день її смерті, що стверджується довідкою Королівської селищної ради від 10.11.2022 № 493.

Інших спадкоємців немає.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягаєст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину.Статтею 1297 зазначеного Кодексувстановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачі звернулися до Виноградівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак листом державного нотаріуса за № 302/01-16 від 28.12.2022 їм було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом, немає можливості, оскільки позивачамине представлено правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. Також позивачам рекомендовано звернутися до суду для встановлення права власності на спадкове майно.

Разом з цим з матеріалів справи встановлено, що оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно втрачено.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦКнезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦКвідсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідност.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Виходячи з вимогст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Відповідно до ч.5ст.1268 Цивільного кодексу Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Технічна інвертаризація спадкового житлового будинку проведена.

Відповідно до довідки КП «Виноградівське БРТІ» від 10.12.2022 № 821 та даних технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , будівництвом завершений. Згідно архівних даних КП «Виноградівське БРТІ» житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 03.07.2001 року.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,12,13,,81,223,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.5,16,328,392,1218,1220,1222,1225,1261, 1265,1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задоволити.

У порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:

- земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,34 га, кадастровий номер №2121285000:03:001:0123;

- земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,34 га, кадастровий номер №2121285000:03:001:0124,

- земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,49 га, кадастровий номер №2121285000:03:004:0058.

У порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, площею 0,13 га, розташовану на території Сасівської сільської ради;

- земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,38 га, розташовану на території Сасівської сільської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.05.2023.

ГоловуючийТ. Ю. Левко