Ухвала

від 10.05.2023 по справі 686/10268/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10268/23

Провадження № 1-кс/686/3506/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 13.04.2023 року ОСОБА_4 звертався до начальника слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення невідомими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.161, 178, 179 КК України, однак, відомості до ЄРДР за поданою ОСОБА_4 заявою, всупереч ст.214 КПК України, внесені не були. У скарзі ОСОБА_4 просить: визнати протиправною бездіяльність начальника слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та зобов`язати його забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, відповідно до заяви ОСОБА_4 від 13.04.2023 р.

ОСОБА_4 та представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явились, що не є перешкодою для розгляду цієї скарги.

Представник скаржника ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із наданих матеріалів перевірки №1656 вбачається, що дійсно 14.04.2023 р. ОСОБА_4 звертався до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, датованою 13.04.2023 р., в якій зазначав, що «він, є служителем (протоієреєм) Свято- Георгіївського Храму міста Хмельницького, членом Парафіяльних зборів та Головою Парафіяльної ради Релігійної організації «УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ХРАМУ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ» (код ЄДРПОУ 21316612). Відповідно до Статуту та згідно з відомостями із ЄДРПОУ, релігійна організація об`єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання. Увесь час існування релігійної організації, богослужіння та інші релігійна обряди проводилися у храмі на честь великомученика Георгія Победоносця , який розташований за адресою: вул.Франка І., 1/15, м.Хмельницький . Однак, 10.04.2023 р. група невідомих осіб незаконно захопила храмову будівлю, під вигуки різних гасел та образливі крики щодо православного сповідання віри громадян, які її сповідають у канонічній єдності із Українською православною церквою, принижуючи таким чином честь та гідність православних вірян та священнослужителів. При цьому, не справившись з центральними дверима церкви, рейдери зламали бокові двері за допомогою ломів та проникли в храм через пономарку та вівтар. За ними слідували прихильники ПЦУ. ОСОБА_4 підозрює, що до вчинення кримінального правопорушення причетні службові особи Хмельницької обласної ради та Хмельницької міської ради, зокрема, ОСОБА_6 та інші особи, які діяли в організованій групі, підбурюючи мешканців міста до протиправних дій, які мають ознаки розпалювання регіональної ворожнечі та ненависті, чим грубо і болісно порушили почуття ОСОБА_4 , як людини, громадянина України та священнослужителя. В подальшому, правопорушники зрізали замки до вхідних дверей храму та продовжують утримувати храм у своєму володінні, не маючи для цього жодних підстав. При цьому, невідомі перешкодили здійсненню богослужіння справжнім вірянам релігійної організації та інших обрядів за участі дійсних членів релігійної організації. У такий спосіб невідомі особи грубо порушують вимоги Конституції України та законів України, що є підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності. З посиланням на ст.ст.35, 36 Конституції України, абзац п`ятий підпункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.09.2016 р. №6-рп/2016, ст.ст.3, 4, 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ОСОБА_4 вважає, що у діях осіб, які захопили та утримують храм на честь СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ХРАМУ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, який розташований за адресою: вул.Франка І., 1/15, у м.Хмельницькому. ОСОБА_4 наголошував на тому, що такі дії вчиняються за сприяння посадовців органів місцевого самоврядування, у війні, що сприяє загостренню соціально-політичного стану, дестабілізує суспільство, штовхає на відкриту внутрішню ворожнечу на релігійному ґрунті та є передумовою для утисків та дискримінації вірян Української православної церкви. Тому, ОСОБА_4 у заяві просив: забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.161, ст.178 та ст.179 КК України, за ознаками розпалювання релігійної ворожнечі, вчинені організованою групою, пошкодження релігійної споруди (культового будинку) та незаконного утримування релігійних святинь, а саме, СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ХРАМУ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Релігійної організації «УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ХРАМУ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ» (код ЄДРПОУ 21316612), який розташований за адресою: вул.Франка І., 1/15, у м.Хмельницькому; встановити та допитати осіб, які причетні до вчинення описаних вище кримінальних правопорушень; визнати ОСОБА_4 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, адже своїми протиправними діями означені у цій заяві особи заподіяли йому, як вірянину та священнослужителю, моральну шкоду, розмір якої ОСОБА_4 оцінює у 50 тисяч гривень; дану заяву ОСОБА_4 просив розглядати саме як заяву про вчинення кримінального правопорушення, а не як звернення громадян, оскільки він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, заявляв саме про вчинення кримінального правопорушення за правилами КПК України, а не клопотав про розгляд скарги чи надання йому інформації, в порядку Закону України «Про звернення громадян»; повідомити ОСОБА_4 про результати розгляду даної заяви та направити йлму копію витягу із ЄРДР про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, за викладених у даній заяві обставин.»

Вказана, подана ОСОБА_4 , заява від 13.04.2023 р. була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ХРУП 15.04.2023 р. за № 5997. Після чого, ця заява ОСОБА_4 була скерована начальнику ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, де 18.04.2023 р. вказана заява була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ВнП №1 ХРУП за №7991.

Відомості до ЄРДР за цією, поданою ОСОБА_4 , заявою, датованою 13.04.2023 р., внесені не були, про що ОСОБА_4 було повідомлено листом №5476/121/122-2023 від 08.05.2023 р.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням, є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

На думку слідчого судді, у поданій ОСОБА_4 заяві, яка датована 13.04.2023 р., викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема й тих, які передбачені ч.3 ст.161, ст.ст.178, 179 КК України, оскільки ця заява не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, зокрема, зі змісту поданої заяви не вбачається, що у випадку, про який повідомляв ОСОБА_4 , мали місце: будь-які умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; пошкодження чи зруйнування саме релігійної споруди або культового будинку (а не малозначне пошкодження вхідних дверей, яке, відповідно до ч.2 ст.11 КК України, не становить суспільної небезпеки); саме незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь), не містить ця заява й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій осіб за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Аргументи ОСОБА_4 , висловлені ним у поданій заяві від 13.04.2023 р., та підтримані в судовому засіданні й представником ОСОБА_3 , про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.161, ст.ст.178, 179 КК України, фактично ґрунтуються на їх власній оцінці та зводяться до незадоволення і суб`єктивної незгоди з проведенням 10.04.2023 р. загальних (парафіяльних) зборів членів релігійної організації та ухваленням цими зборами рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА СВЯТО-ГЕОРГІЄВСЬКОГО ХРАМУ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ЄРАПХІЇ» та її перехід в канонічне підпорядкування релігійної організації - «УПРАВЛІННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)», та затвердженням на вказаних зборах нового Статуту релігійної організації, який, в подальшому, на думку представника ОСОБА_3 , без законних підстав, був погоджений Хмельницькою військовою адміністрацією. Однак, ні заява ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, ні долучені до цієї заяви документи (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.11.2021 р. та відеозапис, який не підтверджує викладені ОСОБА_4 обставини), жодним чином не свідчать про те, що невідомими особами були вчиненні дії, спрямовані на: порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками; пошкодження релігійних споруд чи культових будинків; незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь, за які може бути покарання за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.161, ст.ст.178, 179 КК України, а саме посилання на викладені у заяві ОСОБА_4 обставини, недостатні для того, щоб розпочати досудове розслідування, згідно з його заявою про кримінальні правопорушення, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_4 до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Повноважень слідчого судді на визнання протиправною бездіяльності певних посадових осіб, чинний КПК України не містить.

Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженою особою (начальником слідчого відділу) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про яку йдеться у поданій ОСОБА_4 скарзі, тому у задоволенні цієї скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя