Ухвала

від 05.05.2023 по справі 761/14663/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14663/23

Провадження № 1-кс/761/9740/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання останнього, подане в інтересах ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34529753), про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №22022000000000162 від 18.04.2022,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34529753), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року в рамках кримінального провадження №22022000000000162 від 18.04.2022, а саме на корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКОМ УКРАЇНА» (кінцеві бенефіціарні власники (контролери) юридичної особи-учасники - товариство з обмеженою відповідальністю «РИНВОЛ» (м. Санкт-Петербург, росія) у вигляді частки статутного фонду ««НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДР 34529753), що становить 11 921,25 грн. (75%), ОСОБА_5 у вигляді частки статутного фонду «НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДР 34529753), що становить 3 973,75 грн. (25%).

У клопотанні заявник зазначає, що арешт на майно накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки арештоване майно не відповідає ознакам ст. 98 КПК України, та належить юридичній особі, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, а жодна службова особа даного суб`єкту господарської діяльності не набула будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні. Також, як зазначає у клопотанні адвокат, в ході перевірки обставин щодо причетності суб`єкта господарської діяльності до правопорушення, яке є предметом досудового розслідування, встановлено, що ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА» не здійснювали фінансово-господарських операції з підприємствами, зареєстрованими на території рф. На підставі викладеного заявник звертає увагу, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження порушує його права, у зв`язку із чим просить його скасувати.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор заперечував з приводу задоволення даного клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України, зокрема за фактом здійснення окремими особами у період з 24.02.2022 по теперішній час фінансування дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, що призвело до тяжких наслідків.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року накладено арешт на майно, що є предметом даного клопотання, при цьому такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, оскільки органом досудового розслідування не надано суду жодних додаткових доказів, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідає ст. 98 КПК України, зважаючи на принцип змагальності сторін (ст. 22 КПК України), слідчий суддя вважає, що таких переконливих доказів за період з моменту накладення арешту (01 серпня 2022 року) не здобуто.

Крім того і відсутні беззаперечні підстави вважати, що арештоване майно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує розумний сумнів щодо віднесення арештованого майна до такого, що відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу і на те, що з часу накладення арешту на згадане майно, органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про беззаперечну та обґрунтовану причетність саме ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА» до будь-якого кримінального правопорушення, при цьому жодній службовій особі (працівникові) зазначеного підприємства у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено (інших даних в судовому засіданні не встановлено).

Більше того, представником власника майна наданий лист першого заступника начальника ГУ СБ у м. Києві та Київській області від 02.12.2022 № 5/19/2/2-49816, з якого вбачається, що під час аналізу банківських рахунків ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА», встановлено, що зазначене товариство не перераховувало до рф грошові кошти, а також не сплачувало дивіденди або інші виплати на адресу російської компанії російській компанії «Ринвол» чи на адресу громадянина російської федерації ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34529753), про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №22022000000000162 від 18.04.2022 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року в рамках кримінального провадження №22022000000000162 від 18.04.2022, а саме на корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКОМ УКРАЇНА» (кінцеві бенефіціарні власники (контролери) юридичної особи-учасники - товариство з обмеженою відповідальністю «РИНВОЛ» (м. Санкт-Петербург, росія) у вигляді частки статутного фонду ««НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДР 34529753), що становить 11 921,25 грн. (75%), ОСОБА_5 у вигляді частки статутного фонду «НОВАКОМ УКРАЇНА» (код ЄДР 34529753), що становить 3 973,75 грн. (25%).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7