Постанова

від 16.05.2023 по справі 646/831/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 травня 2023 року

м. Харків

справа № 646/831/23

провадження № 22-ц/818/836/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ФОП ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жидєльова Альона Юріївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника позивача ФОП ОСОБА_1 адвоката Білоконь ( Феоклістової) Олени Юріївни про забезпечення позову у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жидєльова Альона Юріївна про переведення прав та обов`язків покупця за договором та визнання права власності за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Демченко І.М.,-

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жидєльова Альона Юріївна про переведення прав та обов`язків покупця за договором та визнання права власності.

06 березня 2023 року представник позивача ФОП ОСОБА_1 адвокат Білоконь ( Феоклістова) Олена Юріївна подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі договору купівлі-продажу від 01 червня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жидєльовою А.Ю., належить ОСОБА_3 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 06 березня 2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 березня 2023 року заяву представника позивача - адвоката Білоконь (Феоклістової) Олени Юріївни про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2349699463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , - шляхом заборони відчуження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа;зазначає,що наведені заявником обставини не дають підстав вважати, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Вказує, що не надано жодних доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Вважає, що накладення арешту на майно відповідача порушує права та інтереси останнього, оскільки такі заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Також, зазначає, що позовні вимоги не стосуються переведення прав та обов`язків покупця нежитлової будівлі літ «Х-1» в цілому, тобто площею 294,1 кв.м., тому відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки останні стосуються лише частини об`єкту нерухомого майна, а саме 65 кв.м., і відповідно захід забезпечення позову не є розумним, обґрунтованим, співмірним з предметом спору у цій справі, та не гарантує збалансованості інтересів сторін. Проте суд першої інстанції не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову.

У відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, приймаючи до уваги вартість об`єкта нерухомості, суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди відповідачеві, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому, майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.

Відповідно до положень ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

За змістом статті 151ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги про переведення прав та обов`язків покупця на 221/1000 частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м (а.с. 1-6).

Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову представник позивача ФОП ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_6 посилалась на те, що нинішній власник спірної частини нежитлової будівлі ОСОБА_3 , отримавши копію позову, зможе продати або інакше відчужити спірне майно, що утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення по справі у випадку задоволення позовних вимог, просить суд накласти арешт на нерухоме майно.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Разом з цим зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просив перевести права та обов`язки покупця на 221/1000 частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин підстав для накладення арешту на всю нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не вбачається, оскільки це не є співмірним заявленим вимогам.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та помилково дійшов висновку про накладення арешту на всю нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м вцілому.

Накладення арешту на спірну 221/1000 частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, унеможливить зміну власника спірного об`єкта до моменту закінчення розгляду справи, що, у свою чергу, відповідає меті забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що співмірним, необхідним і достатнім заходом забезпечення позову у спірних правовідносинах є вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 221/1000 частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, а заява представника позивача ФОП ОСОБА_1 адвоката Білоконь ( Феоклістової) Олени Юріївни про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 березня 2023 року змінити.

Заяву представника позивача ФОП ОСОБА_1 адвоката Білоконь ( Феоклістової) Олени Юріївни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 221/1000 частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м.,якарозташована заадресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення виготовлено 17.05.2023 року.