Ухвала

від 16.05.2023 по справі 991/3507/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/3507/23

провадження №11-сс/991/363/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника громадської організації «Імпічмент» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2023 року про повернення скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

18 квітня 2023 року представник ГО «Імпічмент» ОСОБА_5 (далі - Представник) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві (далі - ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2023 року скаргу повернуто особі, яка її подала, як таку, що подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК, при цьому слідчим суддею не знайдено підстав для його поновлення.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Представник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою поновити строки на оскарження бездіяльності, задовольнити подану скаргу, зобов`язати ДБР внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування, надати витяг. Крім того, апеляційна скарга містить вимогу про постановлення окремої ухвали щодо надання правової оцінки незаконним діям посадових осіб ДБР.

В апеляційній скарзі Представник наводить доводи на спростування висновку слідчого судді щодо пропуску та неповажності причин пропуску строку звернення зі скаргою. На переконання Представника, перебіг строку його звернення зі скаргою починається з моменту отримання ним 10 квітня 2023 року письмових відповідей з ДБР від 09 березня 2023 та 13 березня 2023 року стосовно відмови у реєстрації заяви про вчинене кримінальне правопорушення (звернення-повідомлення), тому подання скарги 18 квітня 2023 року здійснено в межах та з дотриманням строків щодо звернення до слідчого судді зі скаргою, в якій до того ж порушено питання про поновлення строку оскарження зазначеної бездіяльності, пропущеного через очікування від ДБР листа з витягом з ЄРДР.

Позиції учасників провадження.

Представник ГО «Імпічмент» ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення апеляційного розгляду повідомлений належним чином, апеляційна скарга містить клопотання про її розгляд без участі представника ГО.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Разом з цим, відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності учасників провадження.

Мотиви суду.

Як визначено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, при цьому за вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи подана скарга у передбачений положеннями КПК строк.

Положеннями п.3 ч.2 ст.304 КПК передбачено, що скарга на рішення слідчого, дізнавача, прокурора, передбачена ч.1 ст.303 цього Кодексу повертається особі, яка її подала, якщо вона подана після закінчення строку на оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

З матеріалів провадження вбачається, що 06 лютого 2023 року Представником на адресу ДБР надіслано заяву про вчинення кримінального правопорушення (звернення-повідомлення), яку отримано адресатом 09 лютого 2023 року. В подальшому 10 квітня 2023 року Представником отримано листи з ДБР від 09 березня 2023 та 13 березня 2023 року щодо відсутності підстав внесення відомостей до ЄРДР за його заявою. 18 квітня 2023 року Представник звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність ДБР, яку ухвалою від 24 квітня 2023 року повернуто як таку, що подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК, при цьому слідчим суддею не знайдено підстав для його поновлення.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, слідчий суддя не взяв до уваги доводи скаржника про те, що до 10 квітня 2023 року останньому не було відомо, що відомості за його заявою не внесені до ЄРДР, оскільки у даному випадку оскаржується не рішення уповноваженої особи ДБР, а її бездіяльність. Разом з цим, слідчим суддею також не вбачається підстав для поновлення процесуального строку, оскільки він пропущений скаржником не з поважних причин, з огляду на те, що скаржник має право на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, незалежно від наявності у скаржника будь-якого документа про відмову у відкритті кримінального провадження. Таким чином про оскаржувану бездіяльність слід стверджувати на наступний день після закінчення встановленого ст.214 КПК строку для внесення до ЄРДР відповідних відомостей за заявою отриманою ДБР 09 лютого 2023 року, тобто з 11 лютого 2023 року.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Загальні положення щодо перебігу процесуальних строків передбачені в ст.115 КПК.

Відповідно до ч.2, 3, 5 ст.115 КПК при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК).

Тобто, якщо до слідчого, прокурора надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення, то він зобов`язаний не пізніше 24 годин після її надходження внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Слід зазначити, що КПК пов`язує строк оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, саме з моментом початку такої бездіяльності, а не з повідомленням особи про результати розгляду заяви.

Виходячи з вимог ч.1 ст.304 КПК, скарга на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може бути подана протягом 10 днів з моменту її вчинення. Таким чином, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення відомостей.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що Представник після отримання 09 лютого 2023 року уповноваженими особами ДБР його заяви (звернення-повідомлення), вже з 11 лютого 2023 року мав процесуальну можливість оскаржити слідчому судді компетентного суду бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, адже особою оскаржувалася бездіяльність, наявність якої він мав усвідомлювати станом на 11 лютого 2023 року, а не дії, про які він дізнався з отриманих 10 квітня 2023 року листів ДБР.

Посилання Представника в апеляційній скарзі, що десятиденний строк з дня прийняття рішення від про відмову в реєстрації його заяви в ЄРДР починається з моменту отримання відповіді з ДБР не ґрунтуються на вищезазначених вимогах процесуального законодавства, оскільки строк початку оскаржуваного виду бездіяльності слід відраховувати з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення слідчим, дізнавачем чи прокурором відомостей до ЄРДР. Враховуючи, що заява Представника від 05 лютого 2023 року про вчинене кримінальне правопорушення (звернення-повідомлення) адресоване та отримана 09 лютого 2023 року уповноваженими та зобов`язаними, відповідно до ст.214 КПК, особами ДБР на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, відповідно і бездіяльність щодо невнесення таких відомостей розпочалась саме з 11 лютого 2023 року незалежно від подальших дій (надання відповідей) уповноваженого органу або посадових осіб.

З огляду на встановлені вище обставини колегія суддів вважає, що передбачений ч.1 ст.304 КПК строк слід відраховувати з 11 лютого 2023 року, тобто після отримання уповноваженими особами ДБР 09 лютого 2023 року заяви Представника про вчинення кримінального правопорушення (звернення-повідомлення), а останнім днем на оскарження вказаної бездіяльності є 20 лютого 2023 року включно, як про це правомірно зазначено слідчим суддею.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що скарга від 18 квітня 2023 року на бездіяльність ДБР подана після закінчення передбаченого ч.1 ст.304 КПК строку є обґрунтованим.

Відповідно до ст.116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Як зазначалося вище, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку, оскільки він пропущений скаржником не з поважних причин.

З даними висновком про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на звернення зі скаргою погоджується і колегія суддів.

На правильність такого висновку не можуть вплинути і доводи апеляційної скарги Представника про те, що отримавши відповідь з ДБР про відмову в реєстрації у ЄРДР він одразу звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій порушив питання про поновлення процесуального строку, оскільки строк цього звернень значно перевищує граничний строк за ч.1 ст.304 КПК для оскарження означеної бездіяльності з дня подачі заяви про вчинене кримінальне правопорушення - 09 лютого 2023 року.

У даному випадку, оскільки Представник, звертаючись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку ст.303 КПК зі скаргою від 18 квітня 2023 року на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, хоча і порушив питання про поновлення строку на оскарження, однак не вказав жодних поважних причин подання скарги поза межами встановленого законом десятиденного строку, а тому слідчий суддя обґрунтовано не знайшов підстав для його поновлення як пропущеного особою з поважних причин, у зв`язку з чим і повернув скаргу особі у відповідності до приписів ч.2 ст.304 КПК.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги дотримані відповідні вимоги законодавства та прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку слідчим суддею зазначених в скарзі від 18 квітня 2023 року та доданих до неї матеріалах фактів вчинення кримінальних правопорушень колегією суддів відхиляються як необґрунтовані та безпідставні, оскільки не спростовують вищевказаної обставини щодо пропуску процесуального строку на звернення зі скаргою.

Вимоги апеляційної скарги щодо постановлення окремої ухвали, надання правової оцінки незаконним діям посадови осіб ТУ ДБР виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції та не можуть бути предметом розгляду.

Також в апеляційній скарзі містяться інші аргументи Представника, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування рішення слідчого судді, в тому числі за викладеними в апеляційній скарзі вимогами та обставинами колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Разом з тим, повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, 306, 309, 407, 422 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2023 року про повернення скарги залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3