Постанова

від 24.04.2023 по справі 908/1955/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1955/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О.,Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від скаржника:Скитиба Наталя Іванівна, представник ГУ ДПС у Запорізькій області, витяг з ЄДР №б/н від 17.02.2021 року

інші сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 року у справі № 908/1955/21 (суддя Юлдашев О.О.)

кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний центр "Дрогобич", код ЄДРПОУ 40186022 (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Хмельницька, 49)

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-Дистрибюшин", код ЄДРПОУ 39960807 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 6А)

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 року у справі №908/1955/21 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.12.2021 року, в якому заявник просив суд спонукати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 року по дату їх подання до контролюючого органу;

- врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин;

- до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин;

- визнати ГУ ДПС у Запорізькій області учасником по справі про банкрутство, щодо прав та обов`язків яких існує спір.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю законодавчо визначеного права суду з покладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обов`язку із вчинення певних дій.

Суд дійшов висновку, що:

- у ГУ ДПС у Запорізькій області було достатньо часу для проведення позапланової перевірки підприємства-банкрута у строки, визначені законодавством;

- звертаючись до суду із клопотанням, податковий орган не зазначає, щодо яких саме рахунків, в якій банківській установі він просить суд зобов`язати ліквідатора здійснити закриття;

- ліквідатор діє в рамках Кодексу України з процедур банкрутства, яким не передбачено ані складання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу, ані надання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу до завершення ліквідаційної процедури боржника;

- податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора з приводу надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника для проведення перевірки боржника, але вказаною можливістю не скористався;

- наказ про призначення податкової перевірки боржника ліквідатору не було вручено, будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника суду не було надано;

- після відкриття ліквідаційної процедури боржник не здійснює господарську діяльність і, відповідно, на підприємстві не можуть формуватися буд-які фінансово-господарські документи, які вимагаються податковим органом для проведення перевірки;

- до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується;

- вимоги клопотання заявника мають узагальнюючий характер та звернення до суду із викладеними у такій формі вимогами чинним ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області оскаржило її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на думку скаржника, призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник наводить доводи, які на його думку підтверджують, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин перед кредитором - ТОВ Комерційний центр Дрогобич не є підтвердженою, викликає сумніви, оскільки у боржника були відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов`язань, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання зобов`язань за договором надання поворотної фінансової допомоги від 12.06.2019 року та договором про внесення змін від 11.06.2020 року.

Вважає, що угоди носять нереальність здійснення операцій.

Апелянт вказує, що:

- ТОВ Зевс-Дистрибюшин (код ЄДРПОУ 39960807) згідно поданої податкової звітності не відображає отримання позик;

- в порушення ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство та ч. 7 ст. 111 ЦК України, ліквідаційною комісією не було дотримано порядок ліквідації юридичної особи, зокрема. Товариством з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин (код ЄДРПОУ 39960807) не надано фінансової звітності та не забезпечено проведення контролюючим органом податкової перевірки, проведення якої передбачене ст.78 Податкового кодексу України та наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.11.2021 року №3440-п;

- за результатами виходу контролюючим органом встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням платника податку;

Також скаржник вказує на неналежне виконання обов`язків (невиконання), покладених на арбітражного керуючого, зловживання ним правами арбітражного керуючого.

Вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію ТОВ Зевс-Дистрибюшин (код ЄДРПОУ 39960807) та закриття провадження у даній справі.

Просить апеляційну скаргу задовольнити; оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області у даній справі скасувати та задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

Суд враховує, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до поштового повідомлення боржника ухвала суду про призначення судового засідання не вручена по причині закінчення терміну зберігання поштового направлення.

Відповідно до оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі звіт та ліквідаційний баланс банкрута затверджено. Банкрута - ТОВ Зевс-Дистрибюшин (код ЄДРПОУ 39960807) ліквідовано, провадження у справі №908/1955/21 закрито.

За встановлених обставин є неможливим повідомлення учасників даної справи про банкрутство, а також ліквідатора Клименка Олександра Юрійовича, повноваження якого на час розгляду апеляційної скарги є припиненими у цій справі.

За викладеного колегія суддів вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги за відсутності згаданих осіб.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів даної справи вбачається, що постановою господарського суду Запорізької області від 30.11.2021року припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин, код ЄДРПОУ 39960807 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 6А). Припинено повноваження розпорядника майна боржника Клименка О.Ю. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1965 від 21.10.2020 року; адреса: пр. Соборний, 44, офіс 33, м. Запоріжжя, 69063).

16.12.2021 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому заявник просив спонукати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 року по дату їх подання до контролюючого органу.

Отже, на дату звернення з вказаним клопотанням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин перебувало на стадії ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт у даній справі не є кредитором, однак за змістом апеляційної скарги наводить доводи, що стосуються правомірності та повноти дій ліквідатора банкрута, а також щодо обґрунтованості заявлених ТОВ Комерційний центр Дрогобич кредиторських вимог.

Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, які визначені ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Об`єктом апеляційного перегляду у даній справі є питання правомірності відмови місцевого господарського суду у задоволенні клопотання податкового органу про зобов`язання ліквідатора надати контролюючому органу документацію, необхідну для проведенні позапланової документальної перевірки та вчинити ряд дій на вимогу податкового органу.

В судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника посилався на те, що у зв`язку зі зміною статусу боржника як платника податків, щодо якого було порушено провадження у справі про банкрутство, податковим органом ініційовано проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин, яку провести не вдалося внаслідок відсутності боржника за його податковою адресою.

На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно оцінив доводи заявленого клопотання та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Так, відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені конкретні випадки, які надають контролюючим органам, як суб`єктам, що здійснюють владні управлінські функції, можливість реалізувати свої повноваження, які опосередковуються попереднім (превентивним) судовим контролем.

Відповідно до п.п. 20.1.30-20.1.42-2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб:

- щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

- щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

- щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

- щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

- щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання;

- із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

- із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

- щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- щодо визнання осіб пов`язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

- щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у статті 228 цього Кодексу.

Судовий контроль у зазначених випадках виступає гарантією дотримання прав платника податків.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Положення ст. 20 Податкового кодексу України надають контролюючому органу під час проведення перевірок право отримувати безоплатно від платників податків копії документів про фінансово-господарську діяльність та доступу до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Водночас зазначена норма права не наділяє контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов`язання платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи чи забезпечити доступ до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Фактично, надана податковим законом органам ДПС з метою реалізації їх завдань і функцій юридична можливість отримання документів фінансово-господарської діяльності платника податків реалізується в процедурі проведення перевірки в порядку, передбаченому Главою 8 Податкового кодексу України, і не передбачає судового контролю з метою дотримання прав платника.

Відповідно до наданих заявником доказів наказ №3440-п про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин винесено контролюючим органом 23.11.2021 року. Згідно наказу строк проведення перевірки з 23.11.2021 року, тривалість 5 робочих днів.

В цей же день, 23.11.2021 року податковим органом складено Акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за податковою адресою.

Колегія суддів зауважує, що Податковим кодексом України чітко визначені строки, в які проводиться позапланова виїзна документальна перевірка.

Так, відповідно до п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка. Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст.42 Податкового кодексу України.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду першої інстанції 16.12.2021 року, тобто після закінчення п`ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №3440-п від 23.11.2021 року, на що вірно звернув увагу суд в оскаржуваній ухвалі.

Згідно із п.82.4 ст.82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Скаржником не надано доказів зупинення перевірки згідно згаданого наказу №3440-п від 23.11.2021 року.

Скаржником не надано доказів належного повідомлення про надання документів фінансово-господарської діяльності боржника керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин.

Не пред`явлення або не надіслання боржнику наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області №3440-п від 23.11.2021 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Зевс-Дистрибюшин є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Згідно з умовами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає після початку перевірки. При цьому, платник податків має бути ознайомлений з переліком документів, які необхідно надати для проведення перевірки.

Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

Наказ про призначення податкової перевірки боржника арбітражному керуючому Клименку О.Ю., як ліквідатору, не було направлено та вручено, як того вимагає п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора щодо надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника для проведення перевірки боржника, проте вказаною можливістю не скористався.

Суд першої інстанції вказаним обставинам надав належну правову оцінку, а також вірно звернув увагу на те, що до компетенції суду не входить спонукання ліквідатора надавати податковим органам, документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків.

Відповідно до приписів ч. ч. 1,2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України суд може зобов`язати надати докази вчинення певних дій, проте зазначеною нормою не встановлено право суду зобов`язувати чи спонукати ліквідатора вчиняти певні дії.

З урахуванням наведеного місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять порушення судом норм матеріального і процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного перегляду справи апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 року у справі № 908/1955/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.05.2023 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя І.О. Вечірко