Рішення

від 17.05.2023 по справі 903/281/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2023 року Справа № 903/281/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Багачука Сергія Валерійовича

про стягнення 24559грн. 93коп.

встановив: ТОВ Володимир- Волинський хлібозавод (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Багачука Сергія Валерійовича (відповідача) 24559грн. 93коп., з яких: 18248грн. 50коп. заборгованості за поставлений товар, 5537грн. 50коп. пені, 171грн. 38коп. - 3% річних та 602грн. 55коп. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача 2684грн. 98коп. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору на поставку хлібобулочних виробів №16/11 від 07.11.2022р. в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвала суду, що направлялась відповідачу за адресою зазначеною у витязі з ЄДРПОУ (Волинська обл., Володимирський район, с.Заболотці, вул.Уткіна, 50) та на адресу, зазначену в укладеному між сторонами договорі (Волинська обл, м.Нововолинськ, вул.Івана Сірка, 1/56) повернулася на адресу суду з відміткою пошти Адресат відсутній за вказаною адресою.

Також, ухвала суду від 27.03.2023 направлялася відповідачу на електронну адресу, зазначену ним у договорі поставки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 ст.120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, на офіційному веб-сайті судової влади України 13.04.2023 судом також було розміщене оголошення про відкриття провадження у справі №903/281/23 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч.4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, 13.04.2023 про розгляд справи у суді відповідача було повідомлено за допомогою телефонограми.

За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.

Клопотань та заяв від сторін не надійшло.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №903/281/23 та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

07.11.2022 між ТОВ Володимир-Волинський хлібозавод (Постачальник) та ФОП Багачуком С.В. (Покупець) було укладено Договір № 16/11 на поставку хлібобулочних виробів.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, виготовити і поставити Хліб (ДК 021:2015 15811100-7 Хліб), Хлібопродукти (ДК 021:2015 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби), а Покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити таку продукцію по відпускних цінах, які встановлюються і підтверджуються в супровідних документах (ТТН) у відповідності з добовим замовленням та графіком завозу, узгодженим обома сторонами.

Згідно з пунктом 2.1. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, визначається замовленням Покупця. Поставка хлібобулочних виробів здійснюється за рахунок Постачальника, за адресою місця розташування торгової точки - Кав`ярня "Лайк" у м.Нововолинськ, Волинської області.

Доставка хлібобулочних виробів здійснюється транспортними засобами Постачальника (п.4.1 Договору).

Отримання хлібобулочних виробів та час прибуття і вибуття підтверджується підписом із зазначенням прізвища відповідальної особи, яка отримує хлібобулочні вироби (п.4.5 Договору).

Ціна на продукцію встановлюється згідно цін, вказаних в транспортній накладній на кожну партію товару, включає в себе вартість упаковки, транспортування товару і вказані з урахуванням ПДВ (п.6.1 Договору).

Згідно п.6.2 Договору, Покупець після отримання продукції та усіх документів на продукцію, повинен внести оплату протягом 10 (десяти) днів від дня поставки.

Відповідно п.6.4 Сторони зобов`язуються щомісячно проводити звірку взаєморозрахунків.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що розрахунки між Постачальником і Покупцем за отримані хлібобулочні вироби здійснюються у готівковій формі в касу підприємства, або в безготівковій - через установи банку, за погодженням сторін.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. За порушення Покупцем строків виконання зобов`язання передбаченого п.6.2, стягується пеня у розмірі 20% від простроченої суми заборгованості.

Договір вступає в силу з 07.11.2022 і діє до 31.12.2022 року, а в частині грошових зобов`язань, до повного їх виконання (п.9.4 Договору).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками без зауважень.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 49 820,50 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск хлібобулочних виробів. з відміткою про отримання товару.

Згідно платіжних доручень №10 від 08.11.2022, №12 від 10.11.2022, №16 від 14.11.2022, №46 від 20.12.2022 та прибуткових касових ордерів №032718 від 12.12.2022, №032719 від 12.12.2022, №036271 від 13.12.2022, №036272 від 14.12.2022, №03674 від 16.12.2022, №03676 від 17.12.2022 та №036278 від 19.12.2022 відповідачем було частково оплачено отриманий товар на суму 29792,50грн.

У період з 01.11.2022 по 19.12.2022 відповідач частково повернув отриманий товар всього на суму 1779,50грн, про що свідчать накладні.

Таким чином, позивач зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість в сумі 18 248,50 грн. (49 820,50 - 29 792,50 - 1 779,50 = 18 248,50).

З метою мирного врегулювання спору, 17.01.2023 на адресу відповідача рекомендованим листом була направлена претензія щодо сплати заборгованості у розмірі 18 248,50 грн. за договором поставки. Претензія отримана відповідачем 19.01.2023, проте залишена останнім без розгляду та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар поставлено відповідачу згідно товарно-транспортних накладних та прийнято останнім без зауважень та заперечень, тому обов`язок оплатити його вартість виникає у відповідача в силу припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар не погашена та не оспорена відповідачем, становить 18248,50грн., підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 5537грн. 50коп. пені, 171грн. 38коп. - 3% річних та 602грн. 55коп. інфляційних втрат.

Суд, оглянувши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 171грн. 38коп. - 3% річних та 602грн. 55коп. інфляційних втрат є підставними та обгрунтованими.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Хоча сторони у договорі (п. 7.2 Договору) і назвали штрафну санкцію пенею, однак за своєю правовою природою вона є штрафом, оскільки, як передбачено договором, вона стягується у розмірі 20% від простроченої суми заборгованості, що є ознакою штрафу. Зазначене також підтверджується проведеним позивачем розрахунком. Отже, санкція, що передбачена у п. 7.2 Договору за своєю правовою природою є штрафом.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 5537,50грн штрафу.

З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Багачука Сергія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод (44700, Волинська обл, м.Володимир-Волинський, вул.Луцька, буд.62, код ЄДРПОУ 00377176) 24559грн. 93коп. (з яких: 18248грн. 50коп. заборгованості, 5537грн. 50коп. штрафу, 171грн. 38коп. - 3% річних та 602грн. 55коп. інфляційних втрат), а також 2684грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 17.05.2023.

СуддяО. Г. Слободян