Ухвала

від 11.05.2023 по справі 904/1950/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

11.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1950/23

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від заявника: не з`явився

в судовому засіданні приймали участь: Тущенко С.В., посв. №1861 від 12.07.2017, арбітражний керуючий

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 24.04.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху та зобов`язано заявника не пізніше п`яти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду належним чином оформлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Зазначеною вище ухвалою суд роз`яснив заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

25.04.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023.

Ухвалою суду від 28.04.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність призначено до розгляду в підготовчому засіданні суду на 11.05.2023.

28.04.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Лихопьока Д.П. про проведення вищевказаного судового засідання по справі №904/1950/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в задоволенні якої відмолено ухвалою суду від 01.05.2023.

В підготовчому засіданні, призначене на 11.05.2023, присутній арбітражний керуючий ОСОБА_2 , заявник не забезпечила явку.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до приписів ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

- грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 (пункти 53-56) зробив наступні правові висновки стосовно основної мети Кодексу України з процедур банкрутства:

- процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);

- захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);

- захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);

- однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).

Згідно зі ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Як визначено частиною 1 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 2 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначено статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

При цьому, суд зазначає, що право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Отже, у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясовує на підставі поданих заявником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20, від 17.06.2021 у справі №926/2987-6/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Відповідно до поданих заявником документів, вбачається, що 11.09.2008 між ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та АБ "Укргазбанк" (ідентифікаційний номер юридичної особи 23697280) (далі - Банк) було укладено кредитний договір № 425/ф/6 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит, в сумі 92 300,00 (дев`яносто дві тисячі триста) доларів США 00 центів. Кредит надається на строк/термін за 11.09.2008 по 10.09.2018, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14,4% річних у валюті кредиту.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору - комісія за відкриття позичкового рахунку - 1,75% від суми кредиту, зазначеного в п. 1.1., що становить 1 615,25 доларів США 25 центів;

Сторони погодили в п. 1.3. Кредитного договору, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 0,0% від суми кредиту, зазначеного в п. 1.1.

Комісія за аналіз ліквідності забезпечення складає 500,00гривень (п. 1.4. Кредитного договору).

Згідно з приписами п. 1.5. Кредитного договору кредит надається на задоволення споживчих потреб Позичальника.

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору строк (термін) виконання зобов`язань Позичальника перед Банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки, комісій та інших видатків, передбачених цим Договором, вважається таким, що настав у разі настання строку/терміну, визначеного п. 1.1. цього Договору, а також за рішенням Банку у разі (незалежно від настання строку/терміну, на який надано кредит згідно п. 1.1. цього Договору або строків/термінів часткової сплати кредиту та/або сплати процентів, встановлених цим договором) неналежного виконання "Позичальником" своїх зобов`язань згідно цього Договору.

Згідно з договором іпотеки №425/ф/6/1 від 11.09.2008, укладеним одночасно з Кредитним договором, в забезпечення зобов`язань Боржника за Кредитним договором Банком прийнято в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1145 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім викладеного, 11.09.2008 між Банком, Позичальником та її колишнім чоловіком - ОСОБА_3 - Поручитель укладено договір поруки №425/Ф/6/1П.

Згідно з розділом І договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань згідно кредитного договору, несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за порушення виконання зобов`язань про кредитному договору, відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені), за невиконання або неналежне виконання в повному обсязі.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов Кредитного договору в частині повернення наданих коштів, 20.05.2009 року Банк звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як до поручителя, про стягнення заборгованості.

Як зазначає заявник, рішенням Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-3085 вказані позовні вимоги АБ "Укргазбанк" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки (земельну ділянку, площею 0,1145 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) були задоволені.

В рамках виконавчого провадження, відкритого ВДВС Дніпропетровського РУЮ, 27.08.2013 відбулися прилюдні торги по реалізації іпотечного майна (земельної ділянки, площею 0,1145 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), що належало Боржнику, було визначено переможця прилюдних торгів - ОСОБА_5 . Кошти, отримані від реалізації іпотечного майна у розмірі 324 795,00грн. було направлено на погашення заборгованості перед АБ "Укргазбанк" за Кредитним договором.

Заявник зазначає, що заборгованість перед Банком не була погашена в повному обсязі, тому виконавче провадження триває до цього часу.

В рамках виконавчого провадження №50012959, на підставі постанови державного виконавця Кіровського ВДВС ДМУЮ від 09.02.2016 було звернено стягнення на дохід Боржника за місцем основної роботи в КЗ "Клінічний онкологічний диспансер" ДОР в розмірі суми боргу 1 162 390,50грн. зі щомісячним утриманням з усіх видів заробітку (доходу) у розмірі 20% до повного погашення боргу.

Як зазначає заявник, станом на 13.04.2023 загальна сума заборгованості Боржника по зобов`язанням перед Кредитором - АБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) становить: 1 162 390,50грн., що підтверджується листом-повідомленням старшого державного виконавця Соборного ВДВС у м. Дніпро ПСМУМЮ (м.Дніпро) від 19.08.2020 за №66430/21 (том 1, а.с. 65-66).

Окрім викладеного заявниця повідомляє суд про два відкриті виконавчі провадження, що підтверджується електронним витягом із Автоматизованої системи виконавчого провадження (том 1, а.с.64): дата відкриття 03.02.2016 p., Реєстраційний номер ВП в АСВП: 50012959, стягувач - ПАТ АБ "Укргазбанк"; дата відкриття 01.12.2020, Реєстраційний номер ВП в АСВП: 63755606, стягувач - ПАТ АБ "Укргазбанк".

Разом з тим, дослідивши додані до матеріалів справи документи щодо наявної у боржника заборгованості, судом встановлено відсутність в матеріалах справи копії судового рішення на підставі якого було відкрито виконавче провадження про стягнення грошових коштів у розмірі 1 162 390,50грн.

З постанови про звернення стягнення на дохід ВП №50012959 від 09.02.2016, яку долучено до листа Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), неможливо визначити з чого складається сума 1 162 390,50грн. (виокремити пеню та штраф).

Разом з тим, з листа Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) за №66430/21 від 19.08.2020 вбачається, що державним виконавцем стягнуто з боржника суму 11 797,33грн., однак відсутня конкретизація до якого виду розрахунку відноситься зазначена вище сума (борг, виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій).

Окрім викладеного, долучений заявником лист Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) міститься інформацію про вчинені виконавчі дії станом на час надання відповіді, тобто на 19.08.2020, актуальна інформація щодо подальших дій, які вичинялись в рамках ВП №50012959 від 09.02.2016 в матеріалах справи відсутні.

Окрім викладеного, заявник зазначає про виконавче провадження Реєстраційний номер ВП в АСВП: 63755606, стягувач - ПАТ АБ "Укргазбанк", дата відкриття 01.12.2020. Разом з тим, заявником не долучено довідку виконавчої служби, з якої вбачається зміст зазначеного виконавчого провадження.

Як зазначає заявник нерухоме та рухоме майно у Боржника відсутнє.

У боржника відкриті наступні рахунки:

- картковий рахунок № НОМЕР_2 в AT КБ "ПриватБанк". Станом на 30.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 697,54грн.;

- картковий рахунок № НОМЕР_3 в AT КБ "ПриватБанк". Станом на 30.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 47,50грн.;

- картковий рахунок № НОМЕР_4 в AT КБ "ПриватБанк". Станом на 30.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 0,00грн.

Боржник з 22.10.2021 працевлаштована в ТОВ "Дентал Медикал Клінік" (код ЄДРПОУ 40572813) на посаді лікаря з ультразвукової діагностики. Розмір доходів ОСОБА_1 склав:

-за 2020 рік - 50 068,32грн. (дохід у вигляді заробітної плати - 50 000,32грн., дохід за цивільно-правовим договором - 68,00грн.);

-за 2021 рік - 106 047,33грн. (дохід у вигляді заробітної плати - 70 106,76грн., дохід за цивільно-правовим договором - 732,00грн., соціальні бюджетні виплати - 32 208,57грн.);

-за 2022 рік - 30 394,92грн. (дохід у вигляді заробітної плати - 20 074,92грн., соціальні бюджетні виплати - 10 320,00грн.).

За 2023 рік ОСОБА_1 доходів не отримувала, оскільки з 01.03.2022 по 31.03.2023 вона знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати за основним місцем роботи ТОВ "Дентал Медикал Клінік" (код ЄДРПОУ 40572813).

Як зазначає заявниця, вона не перебуває у шлюбі, має сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерка.

Матір Боржника: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рухоме майно - автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA A7, 2016 р.в.;

Нерухоме майно - на праві власності належать квартири, а саме:

1) квартира АДРЕСА_3 :

2) квартира АДРЕСА_4 .

ОСОБА_6 має грошові кошти на картковому рахунку № НОМЕР_5 в AT КБ "ПриватБанк". Станом на 30.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 9 620,00 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 07.04.2023.

Так, зокрема, із зазначених вище відомостей вбачається, що мати боржника - ОСОБА_6 отримала спадщину від ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) в 2020 році у розмірі 1 350 566,66грн., що зазначено в Декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2020 рік., в Деклараціях за 2021, 2022 та січень-березень 2023 зазначений вид доходу відсутній, інформація про знаходження цих коштів у готівковому виді, або на картковому рахунку боржника або членів його сім`ї в Деклараціях також відсутня.

Щодо поданого боржником проекту плану реструктуризації.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до вимог частини 5 стаття 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

Як визначено частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Частиною 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Також, відповідно до приписів ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів повинен містити, зокрема, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.

Так, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній визначає суму для задоволення вимог кредиторів та забезпечення проведення процедури реструктуризації у розмірі 3 000,00грн., з розрахунку середньомісячного доходу боржника у розмірі 8 000,00грн.

Разом з тим, судом досліджено долучену до матеріалів справи довідку ТОВ "Дентал Медикал Клінік" (код ЄДРПОУ 40572813), відповідно до якої з 01 березня 2022 року по 31 березня 2023 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати. Так, зокрема, за січень 2022 року боржником отримано заробітну плату у розмірі 5 694,30грн., за лютий 2022 року - 5 554,50грн.

Окрім викладеного, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 05.04.2023 щодо заявниці, з якої вбачається, що розмір заробітної плати боржника за період з січня 2020 року по грудень 2022 року варіюється. З березня 2022 року по грудень 2022 року до складу доходів боржника в основному входили соціальні виплати, заробітна плата складала за березень 2022 року - 708,38грн., за квітень 2022 року - 0,00грн., за серпень 2022 року - 1 494,66грн., за вересень 2022 року - 254,16грн.

Із зазначеного вище суд дійшов висновку, що задоволення по плану реструктуризації боргів боржника передбачає прощення 80% заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк"; розстрочка залишку заборгованості у сумі 235 тис.грн. на 78 місяців по 3 тис.грн. щомісячно з правом дострокового погашення; пошук можливості отримати займ від третьої особи для дострокового погашення залишку заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк".

Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проект плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника.

На думку суду, наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом ОСОБА_1 на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або частково з боржника.

Щодо обов`язку подання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, у контексті подання доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Зі змісту декларацій про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022, січень-березень 2023 роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім`ї не надав інформацію" у Розділі ІІ, водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Окрім викладеного відсутні відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, які б підтверджувались довідкою податкового органу.

Разом із тим із Розділу ІІІ Декларацій за 2020-2023 роки вбачається, що у власності ОСОБА_6 на праві власності перебуває нерухоме майно:

1) квартира АДРЕСА_3 :

2) квартира АДРЕСА_4 .

У Розділі V Декларацій за 2020-2023 роки зазначена наступна інформація. Так, ОСОБА_6 є власником легкового автомобіля марки SKODA, модель OCTAVIA A7, 2016 р.в. (дата набуття права власності - 05.10.2018).

Інші Розділи не містять додаткової інформації про доходи та майно боржника та членів його сім`ї.

Разом з тим, заявником долучено до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на 07.04.2023.

За параметрами пошуку ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) зазначено перелік об`єктів речових прав ОСОБА_6 (том 1, а.с.124-129) відмінний від того, що зазначений в Деклараціях поданих боржником (том 1, а.с.99-127). Так, зокрема в інформації з державного реєстру за ОСОБА_6 обліковується квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 184,6 кв.м., житлова площа - 59,9 кв.м.

Разом з тим в матеріалах справи відсутня інформація щодо зазначених в Реєстрі об`єктів нерухомості, зокрема інформації щодо її відчуження на користь третіх осіб.

Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Суд звертає увагу, що вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ж до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

За змістом положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи за принципом диспозитивності сторін, згідно з яким справи розглядаються судом в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність застосування даного принципу диспозитивності полягає у здійсненні судом розгляду справи не інакше як на підставі доказів, які подав заявник або доказів, які витребувано судом у випадках, що передбачені Господарського процесуального кодексу України.

При цьому збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина 3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (частина 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системний аналіз положень статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підготовче засідання у справі про неплатоспроможність, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства , з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Таким чином, з урахуванням обставин викладених вище, аналізуючи в комплексі, долучені до матеріалів справи докази та використовуючи судовий розсуд, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд роз`яснює боржнику, що згідно з частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , суд заяву арбітражного керуючого Тущенка С.В. про участь у справі про неплатоспроможність, залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст.115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 11.05.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.05.2023.

Суддя А.В. Суховаров