Рішення

від 10.05.2023 по справі 907/598/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/598/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРО-ГРУП ПЛЮС» м. Стрий, Львівська область

про стягнення 1 404 477,42 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участі представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРО-ГРУП ПЛЮС», яким просить стягнути з відповідача заборгованість за спожитий газ на суму 1 404 477,42 грн, в т.ч. 997027,60 грн основного боргу, 125976, 18 грн пені, 12499,91 грн 3% річних, 148078,60 грн інфляційних втрат, 24187,26 грн штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу, 96707,87 грн штрафу за недобір природного газу. Позов заявлено з посиланням на статті 525, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 193, Господарського кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/598/22 визначено суддю Ушак І.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.03.2023 року № 02-02/9/23 у зв`язку з припиненням повноважень судді Ушак І.Г., призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/598/22 визначено суддю Андрейчука Л.В.

Ухвалою суду від 09.03.2023 прийнято справу № 907/598/22 до провадження, розгляд справи почато спочатку, призначено підготовче засідання на 05 квітня 2023 р.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 05.04.2023 судом закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився; подав клопотання через канцелярію суду від 10.05.2023 яким просить позовні вимоги задовольнити повністю та розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе за Договором № 41AP200-14778-22 від 14.01.2022 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір), зобов`язання, внаслідок чого у нього рахується борг в розмірі 997 027,60 грн вартості поставленого у січні-лютому 2022 року природного газу. Крім суми боргу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230-232 Господарського кодексу України та п. 6.2.1, п.6.2.2 Договору позивачем нараховано та поставлено вимогу про 125976, 18 грн. пені, 12499,91 грн. 3% річних, 148078,60 грн. інфляційних втрат, 24187,26 грн. штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу, 96707,87 грн. штрафу за недобір природного газу.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та ТОВ «АКРО-ГРУП ПЛЮС» 14.01.2022 року укладений Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41AP200-14778-22, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.9.1. цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно п. 4.2. оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На виконання умов договору позивач передавав споживачу газ. Так, у січні-лютому 2022 року Відповідачем спожито 17 408.42 м3 природного газу на загальну суму 977 027,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ТГЗ82002011 від 31.01.2022, № ТГЗ82006498 від 28.02.2022.

За доводами позивача, відповідач не оплатив у повному обсязі спожитий у період січня-лютого 2022 року газ, внаслідок чого у нього виникла та рахується заборгованість на суму 977 027,60 грн., яка складає предмет спору.

Відповідно до 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з несплатою заборгованості, 29.03.2022 року Постачальник звертався до Споживача із вимогою про сплату заборгованості у 7-денний термін з моменту отримання такої вимоги.

Оскільки вказана вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення, це послужило підставою для звернення до суду з цим позовом.

Крім суми боргу, позивачем поставлена вимога про стягнення 125 976,18 грн пені за період 11.02.2022 до 27.07.2022.

Також, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 12 499,91 грн 3 % відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 148 078,60 грн.

Окрім того, оскільки у вересні та листопаді 2021 року фактичний об`єм споживання природного газу Відповідача більший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором, Позивачем заявлено до стягнення суму збитків у розмірі 69 377,09 грн. у відповідності до пп.2 ч.1 Розділу VII Правил постачання.

Окрім того, оскільки у січні 2022 року фактичний об`єм споживання природного газу Відповідача був менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором, Позивачем заявлено до стягнення суму штрафу за недобір природного газу в розмірі 96 707,87 грн. у відповідно до п. 6.2.3. Договору. Також, оскільки у лютому 2022 року фактичний об`єм споживання природного газу Відповідача був більший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором, Позивачем заявлено до стягнення штраф за перевищення обсягу споживання в розмірі 24 187,26 грн. згідно п. 6.2.2. Договору.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, правовідносини між ними підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Матеріалами справи встановлено, що у період січня-лютого 2022 року Відповідачем спожито природний газ на загальну суму 997 027,60 грн. Доказів оплати відповідачем отриманого природного газу матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, заявлена до стягнення сума боргу підлягає стягненню з відповідача.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Окрім того, нарахування позивачем відповідачеві пені повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено і такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 125 976,18 грн.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційних втрат, і такі є вірними, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 148 078,60 грн. інфляційних втрат та 12 499,91 грн. 3 % відсотків річних від прострочених сум в повному обсязі.

Щодо штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу та штрафу за недобір природного газу.

Додатком 1 до Договору та Додатковою угодою 2 від 02.02.2022 року Сторонами визначено плановий обсяг постачання газу у 2022 році, зокрема на січень 2022 року 16 000,00 м3, лютий 2022 року 5 000,00 м3.

Однак, згідно підписаних актів приймання-передачі природного газу ТОВ «АКРО-ГРУП ПЛЮС» фактично спожито у січні 2022 року 7 338,70 м3; у лютому 2022 року 10 069,72 м3.

Положеннями ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що договір постачання повинен містити такі істотні умови, зокрема порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання. При цьому, дана норма також не ототожнює термін збитки з терміном штрафні санкції.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання

природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об?єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Отже, з огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням положень Закону України «Про ринок природного газу», в якому визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником розрахунку грошових коштів саме за формулою та в порядку, визначеному договором та Правилами постачання природного газу, постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 y справі № 910/4608/20 та від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20.

Згідно п. 5.5.1. Договору Споживач зобов`язаний дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.4. Договору обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +-3% від підтвердженого обсягу природного газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Пунктом 6.2.2. Договору, встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання природного газу, що розраховується за формулою,

В = (Vф - Vп) x Ц х K,

де:Vф-обсяг фактично поставлено газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп-підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц-вартість газу за Договором;

K-коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Відповідно до пункту 6.2.3. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язуються сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до приписів статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:

відшкодування збитків;

штрафні санкції;

оперативно-господарські санкції.

Таким чином, в силу приписів статті 217 Господарського кодексу України, у разі порушення господарського зобов`язання до правопорушника у сфері господарювання можуть бути застосовано господарські санкції у вигляді штрафних санкцій, відшкодування збитків, а також оперативно-господарські санкції

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до приписів частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України унормовано, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 1 статті 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Стаття 552 Цивільного кодексу України закріплює, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. ( ч.1 ст.624 ЦК України)

Таким чином, штраф, передбачений п. п. 6.2.2, 6.2.3. Договору, є таким видом штрафної санкції, що відповідає положенням чинного законодавства.

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022р. № ТГЗ82002011, фактичний обсяг спожитого Відповідачем газу в січні 2022р. становив 7 338,70 куб.м., що на 8181,30 куб.м менше від договірного обсягу (з врахуванням допустимого відхилення +/-3%), замовленого Споживачем.

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022р., фактичний обсяг спожитого Відповідачем газу в лютому 2022р. становив 10 069,72 куб.м., що на 4919,72 куб.м перевищує договірний обсяг, замовлений Споживачем (з врахуванням допустимого відхилення +/-3%).

Таким чином, судом встановлено, що у січні 2022 року фактичний об`єм споживання природного газу Відповідача був менший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором. Суд перевірив здійснений Позивачем розрахунок штрафу за недобір природного газу у січні 2022 року, і такі є вірним. Відтак, суд задовольняє вимогу про стягнення з Відповідача штрафу за недобір природного газу у січні 2022 року відповідно до п. 6.2.3. Договору в розмірі 96 707,87 грн.

Судом також встановлено, що у лютому 2022 року фактичний об`єм споживання природного газу Відповідача був більший від підтвердженого обсягу природного газу за Договором. Перевіривши розрахунок штрафу за перевищення обсягу споживання природного газу у лютому 2022 року, суд дійшов до висновку, що такий є вірним. Таким чином, суд задовольняє вимогу про стягнення з Відповідача штрафу за перевищення обсягу споживання природного газу у лютому 2022 року згідно п. 6.2.2. Договору в розмірі 24 187,26 грн.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 1 404 477,42 грн., в т.ч. 997027,60 грн. основного боргу, 125976, 18 грн. пені, 12499,91 грн. 3% річних, 148078,60 грн. інфляційних втрат, 24187,26 грн. штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу, 96707,87 грн. штрафу за недобір природного газу.

Розподіл судових витрат.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено 21 067,16 грн судового збору.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, із відповідача слід стягнути 21 067,16 грн по сплаті судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АКРО-ГРУП ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43888842, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 107В/10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (код ЄДРПОУ 43965848, 01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), 32/2) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1 404 477,42 грн (один мільйон чотириста чотири тисячі чотириста сімдесят сім гривень 42 коп.), в т.ч. 997 027,60 грн. (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч двадцять сім гривень 60 коп.) основного боргу, 125 976, 18 грн. (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень, 18 коп.) пені, 12 499,91 грн. (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень, 91 коп.) 3% річних, 148 078,60 грн. (сто сорок вісім тисяч сімдесят вісім гривень, 60 коп.) інфляційних втрат, 24 187,26 грн. (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят сім гривень, 26 коп.) штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу, 96 707,87 грн. (дев`яносто шість тисяч сімсот сім гривень, 87 коп.) штрафу за недобір природного газу, а також судовий збір у сумі 21 067,16 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 17.05.2023

Суддя Андрейчук Л. В.