Рішення

від 09.05.2023 по справі 910/3723/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.05.2023Справа №910/3723/23

За позовомІноземного підприємства "Логін"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна"про стягнення 2 766 104,57 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Оліфір К.М.від відповідача:Мейта Л.М., Ільїних І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2023 року Іноземне підприємство "Логін" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" про стягнення 2 766 104,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог Іноземне підприємство "Логін" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" було порушено виконання свого обов`язку за Договором про розстрочення (реструктуризацію) сплати заборгованості за поставлені товари та надані послуги від 17.10.2022 із здійснення оплати частини боргу у розмірі 229 804,09 грн. у встановлений згідно графіка погашення строк, у зв`язку з чим позивач набув право на стягнення з відповідача всієї несплаченої суми боргу за вказаним договором, що складає 2 757 649,04 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором про розстрочення (реструктуризацію) сплати заборгованості за поставлені товари та надані послуги від 17.10.2022 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" нарахованих на суму боргу в частині 229 804,09 грн. за період з 01.02.2023 по 06.03.2023 пені у розмірі 7 813,34 грн. та 3% річних у розмірі 642,19 грн.

У змісті позовної заяви Іноземне підприємство "Логін" вказує, що очікує понести у зв`язку з розглядом справи судові витрати у орієнтовному розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 відкрито провадження у справі №910/3723/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 06.04.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №910/3723/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/3723/23 по суті на 18.04.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 відкладено судове засідання на 27.04.2023; вирішено повідомити відповідача про дату, час та місце засідання за наявними адресами.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 відкладено судове засідання на 08.05.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 09.05.2023.

09.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду, в якому відповідач просить відстрочити виконання рішення на шість місяців з огляду на мобілізацію директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна", тяжкий фінансовий стан підприємства внаслідок запровадженого воєнного стану та погіршення економічної ситуації у державі.

В судове засідання 09.05.2023 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, а представники відповідача визнали позов та просили відстрочити виконання рішення суду.

В судовому засіданні 09.05.2023 судом завершено розгляд справи №910/3723/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2022 між Іноземним підприємством "Логін" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" (боржник) укладено Договір про розстрочення (реструктуризацію) сплати заборгованості за поставлений товар та надані послуги (надалі - Договір), у відповідності до пункту 1 розділу "Предмет договору" якого кредитор та боржник домовились про реструктуризацію (шляхом розстрочення згідно умов цього договору, без подальшого відстрочення погашення) кредиторської заборгованості боржника за поставлені кредитором товари, поставлене програмне забезпечення та надані послуги, згідно наступних видаткових накладних/актів прийому-передачі послуг до відповідних договорів:

- Договір поставки №60/А-56404-2018 від 21.05.2018: видаткова накладна №61/3446392 від 01.10.2018 на суму 1 915 867,26 грн. (неоплачений борг у розмірі 82 665,28 грн.);

- Договір поставки №ПП/А-56404-2018 від 21.05.2018: видаткові накладні №63/4405172 від 08.11.2019 на суму 538 274,70 грн. (неоплачений борг 538 274,70 грн.), №63/5009246-01-01 від 10.02.2020 на суму 502 094,70 грн. (неоплачений борг 502 094,70 грн.), №63/5035182-01-01 від 11.02.2020 на суму 467 607,00 грн. (неоплачений борг 467 607,00 грн.), №63/5146560-01-01 від 11.02.2020 на суму 308 791,70 грн. (неоплачений борг 308 791,70 грн.), №63/5228247-01-01 від 11.02.2020 на 812 063,80 грн. (неоплачений борг 812 063,80 грн.);

- Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з технічної підтримки №ТП/АЦ-56404-2018 від 21.05.2018: акт прийому передачі наданих послуг №65/5009248-2018 від 30.04.2020 на суму 74 509,20 грн. (неоплачений борг 46 151,86 грн.).

Загальна суму боргу складає 2 757 649,04 грн. На дату укладення цього договору борг, строк виконання якого за відповідними видатковими накладними/актами і договорами настав та у вищезазначеній сумі - не погашений.

Пунктом 2 розділу "Предмет договору" Договору передбачено, що до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з цим договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань, штрафів за договорами поставки/надання послуг, нарахованих на заборгованість. На розстрочену (реструктуризовану) відповідно до умов цього договору заборгованість суми неустойки (штрафів, пені), інфляційні нарахування, проценти річних, штрафи за договорами поставки/надання послуг не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, за умови повного виконання боржником цього договору.

Згідно п. 1 розділу "Умови та порядок розстрочення (реструктуризації) заборгованості" Договору сума заборгованості, що підлягає розстроченню (реструктуризації) відповідно до пункту 1договору становить 2 757 649,04 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2021, який в обов`язковому порядку додається до договору та є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що на дату укладення цього договору заборгованість 2 757 649,04 грн. становить еквівалент 75 410,30 доларів США по курсу НБУ (1 долар США = 36,5686), що діяв станом на день підписання цього договору.

У пункті 2 розділу "Умови та порядок розстрочення (реструктуризації) заборгованості" Договору сторонами погоджено, що боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 3 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора частинами починаючи з 01 січня 2023 року, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Кожний платіж за графіком погашення боржник зобов`язується здійснювати не пізніше останнього числа відповідного місця, в якому повинна бути здійснена оплата, а якщо останній день місяця є вихідним або святковим днем - не пізніше наступного робочого дня (нового місяця).

Пунктом 8 розділу "Умови та порядок розстрочення (реструктуризації) заборгованості" Договору визначено, що у випадку несплати боржником заборгованості, строк виконання якої відповідно до графіка, передбаченого цим договором, наступив, кредитор має право звернутись до суду для стягнення всієї несплаченої суми заборгованості за цим договором, а також на стягнення штрафу, передбаченого п. 13 цього договору.

Відповідно пункту 10 розділу "Відповідальність сторін" Договору у разі порушення боржником строків оплати, встановлених цим договором, більше ніж на 30 календарних днів, кредитор має право вимагати з боржника виплати пені у розмірі 0,1% від загальної суми відповідної простроченої оплати (її частини) за кожен день прострочення, але не більше 10% від даної суми. Виплата пені здійснюється на підставі письмової претензії.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє до 31.12.2023 (п. 20 розділу "Строк дії договору" Договору).

У додатку до договору сторонами погоджено графік погашення заборгованості за поставлені товари та надані послуги, яка не погашена станом на 17.10.2022, згідно якого боржник повинен щомісячно, починаючи з січня 2023 року, сплачувати рівними частинами у розмірі 229 804,09 грн. борг до грудня 2023 року включно.

Керівниками сторін підписано акт звіряння взаємних розрахунків за 2021 рік, у відповідності до якого борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" перед Іноземним підприємством "Логін" становить 2 757 649,04 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем було прострочено виконання свого зобов`язання з погашення боргу частинами, а саме не сплачено частину боргу у розмірі 229 804,09 грн. за січень 2023 року, а відтак наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" всієї суми боргу у розмірі 2 757 649,04 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором про розстрочення (реструктуризацію) сплати заборгованості за поставлені товари та надані послуги від 17.10.2022 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" нарахованих на суму боргу в частині 229 804,09 грн. за період з 01.02.2023 по 06.03.2023 пені у розмірі 7 813,34 грн. та 3% річних у розмірі 642,19 грн.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Відтак сторонами було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, яким передбачено обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" сплатити наявний перед Іноземним підприємством "Логін" борг у розмірі 2 757 649,04 грн. рівними частинами (229 804,09 грн.) протягом 2023 року (протягом 12 місяців).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2 розділу "Умови та порядок розстрочення (реструктуризації) заборгованості" Договору сторонами погоджено, що боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 3 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора частинами починаючи з 01 січня 2023 року, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Кожний платіж за графіком погашення боржник зобов`язується здійснювати не пізніше останнього числа відповідного місця, в якому повинна бути здійснена оплата, а якщо останній день місяця є вихідним або святковим днем - не пізніше наступного робочого дня (нового місяця).

Згідно частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, відповідач повинен був сплатити частину боргу у розмірі 229 804,09 грн. за січень 2023 року до 31.01.2023 та частину боргу у розмірі 229 804,09 грн. за лютий 2023 року - до 28.02.2023.

Позивач стверджує, що станом на дату звернення до господарського суду із даним позовом відповідачем не було виконано свої зобов`язання зі сплати платежів у січні та лютому 2023 року.

Натомість представники відповідача у судовому засіданні визнали наявність станом на дату подання до суду даного позову боргу перед позивачем у розмірі 2 757 649,04 грн. та порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" свого зобов`язання із погашення боргу частинами, однак зазначили, що після відкриття провадження у справі сплатили частину боргу у розмірі 46 151,86 грн., на підтвердження чого сторони надали суду платіжну інструкцію №8 від 05.05.2023 та виписку по рахунку за період з 01.05.2023 по 07.05.2023, згідно якої відповідачем 05.05.2023 було перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 46 151,86 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 8 розділу "Умови та порядок розстрочення (реструктуризації) заборгованості" Договору визначено, що у випадку несплати боржником заборгованості, строк виконання якої відповідно до графіка, передбаченого цим договором, наступив, кредитор має право звернутись до суду для стягнення всієї несплаченої суми заборгованості за цим договором, а також на стягнення штрафу, передбаченого п. 13 цього договору.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено своє зобов`язання із своєчасного внесення платежів частинами згідно графіку, то вимога позивача про стягнення всієї несплаченої суми боргу є правомірною.

Відтак станом на дату розгляду даного спору у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" наявний перед Іноземним підприємством "Логін" борг у розмірі 2 711 497,18 грн. (2 757 649,04 грн. - 46 151,86 грн.), який підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Натомість в іншій частині заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу у розмірі 46 151,86 грн. відсутня, у зв`язку із її сплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" на стадії розгляду справи №910/3723/23 по суті.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 46 151,86 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором про розстрочення (реструктуризацію) сплати заборгованості за поставлені товари та надані послуги від 17.10.2022 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" нарахованих на суму боргу в частині 229 804,09 грн. за період з 01.02.2023 по 06.03.2023 пені у розмірі 7 813,34 грн. та 3% річних у розмірі 642,19 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті боргу частинами не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно пункту 10 розділу "Відповідальність сторін" Договору у разі порушення боржником строків оплати, встановлених цим договором, більше ніж на 30 календарних днів, кредитор має право вимагати з боржника виплати пені у розмірі 0,1% від загальної суми відповідної простроченої оплати (її частини) за кожен день прострочення, але не більше 10% від даної суми. Виплата пені здійснюється на підставі письмової претензії.

Судом враховано, що погоджений сторонами у пункті 10 розділу "Відповідальність сторін" Договору розмір пені - 0,1%, є меншим ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла у період з 01.02.2023 по 06.03.2023 (протягом заявленого позивачем періоду нарахування пені).

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду її нарахування (з 01.02.2023 по 06.03.2023), та суми боргу, на яку підлягає нарахуванню пеня (229 804,09 грн.), керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" пені у розмірі 7 813,34 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" перерахунок заявлених до стягнення 3% річних з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування (з 01.02.2023 по 06.03.2023), та суми боргу, на яку підлягають нарахуванню 3% річних (229 804,09 грн.), прийшов до висновку про необхідність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" 3% річних у розмірі 642,19 грн.

За таких обставин позовні вимоги Іноземного підприємства "Логін" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 2 711 497,18 грн., пеня у розмірі 7 813,34 грн. та 3% річних у розмірі 642,19 грн. Провадження у справі №910/3723/23 за вимогою про стягнення суми боргу в частині 46 151,86 грн. слід закрити.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення відповідного клопотання з огляду на наступне.

Згідно із пункту 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду мотивоване тим, що директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" було мобілізовано, а підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані внаслідок запровадженого воєнного стану та погіршення економічної ситуації у державі.

24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який досі триває.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Загальновідомими є обставинами, що через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні має місце економічний спад та доходи суб`єктів господарювання значно вплати.

Долученими відповідачем до клопотання документами підтверджується, по-перше, мобілізація керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" - Дикого В.М. з 19.05.2022, натомість керівництво діяльністю відповідача здійснюється тимчасово виконуючим обов`язки директора Самойлович Л.Є.

По-друге, із наданої фінансової звітності малого підприємства вбачається, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" у 2022 році була збитковою.

По-третє, у лютому 2023 року змінився склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна", в той час як представники відповідача у судовому засіданні вказували, що після мобілізації керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" ними було завершено формування складу учасників відповідача та вживаються заходи для нормалізації діяльності підприємства з метою недопущення банкрутства.

Враховуючи наведене, а також визнання відповідачем заборгованості перед позивачем, здійснення часткової оплати боргу до прийняття рішення у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна", що невідкладне виконання рішення суду призведе до неплатоспроможності відповідача, в той час як відтермінування його виконання надасть можливість налагодити діяльність відповідача та акумулювати кошти для виконання рішення суду.

Відтак суд визнає наведені відповідачем обставини винятковими (зокрема, з підстав необхідності забезпечення здійснення господарської діяльності під час дії воєнного стану, мобілізації працівників та бойових дій і недопущення банкрутства відповідача), проте з метою забезпечення балансу інтересів сторін у даній справі, суд вбачає за можливе відстрочити виконання рішення суду у даній справі на вдвічі менший строк, ніж просить відповідач.

При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Враховуючи викладене, а також достатність наведених заявником обставини щодо неможливості наразі в повному обсязі виконати рішення від 09.05.2023 у справі №910/3723/23, з урахуванням принципів розумності та справедливості, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд вважає, що відстрочення рішення суду на три місяці не порушить прав позивача.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" підлягає задоволенню в частково, а виконання судового рішення підлягає відстроченню на три місяці.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено до відповідача одну вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у загальному розмірі 2 766 104,57 грн., за розгляд якої підлягав сплаті судовий збір у розмірі 41 491,57 грн.

Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" було визнано позовні вимоги Іноземного підприємства "Логін" повністю та частково погашено боргу до прийняття рішення суду по суті спору, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті за звернення позивача з даним позовом до господарського суду, а інша частина витрат позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

При цьому, судом також враховано, що сума судового збору у розмірі 41 491,57 грн. (який підлягав оплаті звернення до господарського суду з даним позовом) не підлягає поділу в рівних частинах, тому суд, користуючись правом наданим ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" на одну копійку більше, оскільки саме ним порушено зобов`язання із погашення боргу перед позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 75, 76-79, 126, 129, 232, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Іноземного підприємства "Логін" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" (03065, м. Київ, вул. Вацлава Гавела/Академіка Каблукова, буд. 51/16; ідентифікаційний код 41285440) на користь Іноземного підприємства "Логін" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62-Б; ідентифікаційний код 38204178) суму боргу у розмірі 2 711 497 (два мільйони сімсот одинадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн. 18 коп., пеню у розмірі 7 813 (сім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 642 (шістсот сорок дві) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 20 745 (двадцять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 78 коп. Видати наказ.

3. Закрити провадження в частині вимоги Іноземного підприємства "Логін" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Речей Україна" суми основного боргу у розмірі 46 151,86 грн.

4. Повернути Іноземному підприємству "Логін" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62-Б; ідентифікаційний код 38204178) з Державного бюджету України судовий збір в частині 20 745 (двадцять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 79 коп., сплачений за платіжним дорученням №256 від 07.03.2023. Видати наказ.

5. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/3723/23 на три місяці, а саме - до 09.08.2023.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 17.05.2023.

Суддя Р.В. Бойко