ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 рокуСправа № 912/404/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/404/23
за позовом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області
до Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
про визнання права власності,
представники:
від позивача - Новікова С.В., розпорядження від 02.09.21 № 247-к, положення від 30.01.20 № 3096;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка містить вимоги до Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради про визнання права власності на самохідне шасі (трактор колісний) Т-16М за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області правомірно володіє та користується механічним транспортним засобом, а саме трактором Т-16М, однак позбавлена можливості оформлення права власності на зазначене майно, у зв`язку з відсутністю в базі "АгроТех" запису про реєстрацію вказаної техніки.
Ухвалою від 13.03.2023 господарський суд позовну заяву Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради про визнання права власності залишив без руху.
20.03.2023 до господарського суду від Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшла заява від 15.03.2023 № 02-41/422 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 21.03.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/404/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 12.04.2023 на 12:00 год та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.
31.03.2023 до господарського суду від Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради надійшла заява від 27.03.2023 № 42 про визнання позовних вимог. В поданій заяві відповідач в повному обсязі визнає позовну заяву Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо предмету та підстав позову. Просить розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в матеріалах документами та не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
10.04.2023 до суду надійшло клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 10.04.23 № б/н про розгляд справи без участі представника. Третя особа не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача.
12.04.2023 суд відкрив підготовче засідання.
Ухвалою від 12.04.2023 господарський суд відмовив у прийнятті заяви Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради від 27.03.2023 № 42 про визнання позовних вимог; закрив підготовче провадження у справі № 912/404/23; справу № 912/404/23 призначив до судового розгляду по суті на 10.05.2023 на 12:00 год.
05.05.2023 до господарського суду від Комунального підприємства "Надія" Соколівської сільської ради надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії розпорядження № 36, актів від 28.07.2003 та від 31.07.2003. Розгляд справи просить здійснити без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.
10.05.2023 суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брав участь уповноважений представник позивача. Відповідач та третя особа правом на участь в судовому засіданні не скористалися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
На підставі розпорядження Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 28.07.2003 № 36 "Про передачу основних об`єктів та техніки комунальному підприємству "Надія" передано на баланс Комунального підприємства "Надія" об`єкти та техніку безкоштовно.
Згідно Актів від 28.07.2003 № б/н та від 31.07.2003 № б/н Соколівською сільською радою було передано на баланс Комунального підприємства "Надія", зокрема, трактор Т-16, у кількості 1 шт., балансовою вартістю 2 418,00 грн.
Відповідно до рішення сесії Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.03.2020 № 3444 "Про передачу комунального майна з балансу КП "Надія" Соколівської сільської ради на баланс Соколівської сільської ради" передано на баланс Соколівській сільській раді комунальне майно КП "Надія" Соколівської сільської ради відповідно акту прийому-передачі основних засобів, зокрема, трактор Т-16 (а.с. 13, 20-21).
Соколівською сільською радою було направлено запит від 28.01.2021 № 02-41/145 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про наявність зареєстрованої за Соколівською сільською радою сільськогосподарської техніки. У разі відсутності реєстрації сільськогосподарської техніки, позивач просив надати роз`яснення щодо порядку реєстрації сільськогосподарської техніки та можливості реєстрації самохідного шасі трактору Т-16 згідно наявних документів (а.с. 14).
02.02.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області надано відповідь від № 01-1/727/06, що згідно даних в уніфікованій електронно-обліковій системі "АгроТех" на території Кіровоградської області за Соколівською сільською радою техніка не реєструвалась.
Також повідомлено, що порядок роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки інших механізмів регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, а також затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 № 644 визначають процедуру приймання, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків щодо відомчої реєстрації, тимчасової реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських дорожньо-будівельних і меліоративних машин сільськогосподарської техніки інших механізмів.
03.08.2022 за заявою Соколівської сільської ради виданий висновок спеціаліста ОБ 002013 з проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, в якому вказано, що на момент огляду представлений на обстеження самохідне шасі (трактор колісний) Т-16М, 1983 року випуску має обліково-ідентифікаційні таблички. Ознак фальсифікації чи механічного втручання не виявлено. Заводський номер і номер двигуна відповідають супровідним документам. Свідоцтво про реєстрацію машини відсутнє. Супровідні документи відповідають встановленій формі. Ознак фальсифікації не виявлено (а.с. 16).
Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області зазначає, що правомірно володіє та користується механічним транспортним засобом, а саме трактором Т-16М, однак позбавлена можливості оформлення права власності на зазначене майно, у зв`язку з відсутністю в базі "АгроТех" запису про реєстрацію вказаної техніки, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
З урахуванням положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Змістом права власності є правомочності щодо права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо інша особа не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02.05.2018 року у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 року у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 року у справі № 910/8880/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
З урахуванням наведеної вище судової практики, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що може забезпечити реальне поновлення прав, за захистом яких сільська рада звернулася до суду.
Водночас, після перевірки наявних у матеріалах справи документів судом з`ясовано, що у відповідності до Актів від 28.07.2003 № б/н та від 31.07.2003 № б/н, рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.03.2020 № 3444 "Про передачу комунального майна з балансу КП "Надія" Соколівської сільської ради на баланс Соколівської сільської ради" відповідачу передався/повертався - трактор Т-16, у кількості 1 шт, балансовою вартістю 2 418,00 грн.
Проте в вищезазначених документах не вказано інших ідентифікуючих ознак цього транспортного засобу, на підставі яких можна було б ототожнити його з тим транспортним засобом, про які йдеться мова у позовній заяві, зокрема, у її прохальній частині. Тобто у Актах від 28.07.2003 № б/н та від 31.07.2003 № б/н, рішенні Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.03.2020 № 3444 "Про передачу комунального майна з балансу КП "Надія" Соколівської сільської ради на баланс Соколівської сільської ради" не вказано ні реєстраційного номеру, ні VIN/номеру шасі (кузова, рами), ні серійного номеру.
У висновку спеціаліста від 03.08.2022 № ОБ 002013 зафіксовано проведення обстеження самохідного шасі (трактор колісний) Т-16М, 1983 р.в., ідентифікаційний номер машини - НОМЕР_1 , двигуна - НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію машини відсутнє.
Також суд звертає увагу позивача, що він просить визнати за ним право власності на транспортний засіб - самохідне шасі (трактор) Т-16М, в той час як в Актах від 28.07.2003 № б/н та від 31.07.2003 № б/н, рішенні Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.03.2020 № 3444 "Про передачу комунального майна з балансу КП "Надія" Соколівської сільської ради на баланс Соколівської сільської ради" зазначено наявний об`єкт - трактор Т-16. Відтак має місце невідповідність транспортних засобів переданих Комунальному підприємству "Надія" тому транспортному засобу, щодо якого позивач звертається до суду.
Трактори Т-16 та Т-16М мають різні параметри та характеристики, зокрема, габаритні розмірі (довжина), марки двигунів, маса шасі, електрообладнання та ін.
Ні позивач, ні відповідач, визнаючи позов, не подали жодних первинних документів, які б свідчили про право власності на те чи інше рухоме майно до передачі його у відповідному порядку позивачу. До суду не подавалися відомості про реєстрацію транспортного засобу за відповідачем та/або докази набуття останнім їх у власність за цивільно-правовими договорами.
Акти від 28.07.2003 № б/н та від 31.07.2003 № б/н, рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.03.2020 № 3444 "Про передачу комунального майна з балансу КП "Надія" Соколівської сільської ради на баланс Соколівської сільської ради", на які посилається позивач, не доказами, які б підтвердили належність такого об`єкта Соколівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області в будь-який момент чи доказом реєстрації, його придбання, позаяк останні не є первинними документами, що підтверджують право власності на відповідний транспортний засіб.
Щодо твердження представника позивача про отримання спірного майна позивачем від КСП "Україна" після його ліквідації, слід відмітити, що наявні в матеріалах справи докази не дають можливості достеменно пересвідчитися в отриманні Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області самохідного шасі (трактора колісного) Т-16М у власність від КСП "Україна".
Також слід відмітити, що позивач надав суду доказ, що за ним не зареєстровано спірного майна, однак це не доводить, що спірне майно не зареєстровано на праві власності за іншими особами, не перебуває у розшуку чи під арештом.
Крім того господарський суд зауважує, що позивач у прохальній частині позову не вказує будь-яких ознак, які б індивідуалізували майно. Оскільки самохідне шасі (трактор колісний) Т-16М виготовлялося з 1967 по 1995 рік і не в одному екземплярі, задоволення такої позовної вимоги може призвести до визнання права власності за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області на всі самохідні шасі (трактори колісні) Т-16М.
В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа. (постанова Верховного Суду від 13.05.2019 справа № 905/494/18).
У даній справі позивач не довів порушення, невизнання або оспорення його прав відповідачем, а також наявності у позивача права власності на спірне майно.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд констатує що відповідно до положень ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування покладається на сторін. У разі неможливості самостійно надати докази, учасники справи мають можливість у порядку ст. 81 цього Кодексу у межах справи подати клопотання про витребування доказів судом. Позивачем не здійснено дій щодо витребування доказів, які б підтвердили належність транспортного засобу, про який йдеться в позові Соколівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області, а наявних у справі матеріалів, на думку позивача, було достатньо для винесення обґрунтованого рішення про визнання права власності за ним. Суд також наголошує на тому, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім визначених ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України випадків.
Оскільки позивачем не доведено належними доказами порушення його права власності на вказаний в прохальній частині позову об`єкт рухомого майна, суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання права власності на самохідне шасі (трактор колісний) Т-16М за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області.
Всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Соколівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (на електронну пошту: sokolivskasr@ukr.net); Комунальному підприємству "Надія" Соколівської сільської ради (на електронну пошту: kpnadia@ukr.net); Головному управлінню Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (на електронну пошту: gudpss@kr.consumer.gov.ua).
Повне рішення складено 17.05.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 19.05.2023 |
Номер документу | 110907622 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо визнання права власності |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Бестаченко О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні