Рішення

від 17.05.2023 по справі 912/477/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/477/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактпол Україна»

до Приватного підприємства «Укрбудстрой2016»

про стягнення 102709,09 грн,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

21.03.2023 ТОВ «Контрактпол Україна» звернулось з позовом до ПП «Укрбудстрой2016» про стягнення 102709,09 грн за поставлений товар, з яких 77760 грн основної заборгованості, 22168,90 грн інфляційних та 2780,19 грн річних. Поряд з цим, Позивач просив компенсувати йому за рахунок Відповідача 2684 грн сплаченого судового збору.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що за усним договором поставки передав Відповідачеві за видатковою накладною № КПУ-000002 від 10.01.2022 гранули гумові на загальну суму 77760 грн, але той їх вартість не сплатив. Оскільки Відповідач не виконав зобов`язання він нарахував йому до сплати 22168,90 грн інфляційних та 2780,19 грн річних.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою від 21.03.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. В подальшому, за клопотанням Відповідача ухвалою від 07.04.2023 суд продовжив строк для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення суду № 2500908087240.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відповідно до видаткової накладної № КПУ-000002 від 10.01.2022 на суму 77760 грн Позивач передав Відповідачеві товар (гранули гумові) на вказану суму (а.с. 7).

З тексту накладної вбачається, що вона складена за підписами представників обох сторін та на ній проставлені печатки, у тому числі одержувача товару.

За обліковими даними Позивача Відповідач вартість товару станом на день подачі позову до суду не сплатив, а тому заборгованість складає 77760 грн.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини свідчать про виникнення між сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, згідно з частиною 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 181 ГК України установлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У свою чергу, згідно з положеннями частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, а за змістом статті 639 ЦК України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Отже, між суб`єктами господарської діяльності можуть укладатися господарські договори як у письмовій формі шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін (у тому числі у спрощеній формі), так і усній.

У цій справі сторони не підписали спільного письмового договору поставки, а тому фактично поставка за видатковою накладною здійснена на підставі усного договору шляхом пропозицій обох сторін щодо поставки та прийняття товару.

Таким чином, суд констатує, що з моменту отримання товару за накладною відбувся акцепт оферти, тобто укладення договору з відповідними правовими наслідками щодо підтвердження його істотних умов.

Зокрема, у наведеній видатковій накладній має місце зазначення сторін договору, найменування, кількість та вартість товару, що відповідає положенням другого речення частини 2 та частини 3 статті 180 ГК України щодо визначення істотних умов, а саме істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зміст та умови усного договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений усний договір поставки.

За усним договором поставки Позивач поставив товар на суму 77760 грн, а Відповідач прийняв його.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, з 11.01.2022 після прийняття товару за видатковою накладною № КПУ-000002 від 10.01.2022 у Відповідача виник обов`язок сплатити товар, а у Позивача право на отримання і стягнення вартості товару.

Проте Відповідач вартість поставленого товару не сплатив.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

Відтак, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

За таких обставин суд зазначає, що на час вирішення спору Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не здійснив оплату товару у визначений строк, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 77760 грн. Отже, його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до Позивача.

Щодо нарахування процентів річних та інфляційних

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 2780,19 грн та інфляційних у сумі 22168,90 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Попередньо суд зазначив, що з 11.01.2022 у Відповідача виник обов`язок сплатити товар. При цьому суд вважає помилковим твердження Позивача про початок строку нарахування з 03.01.2022, а саме з дати, яка визначена в рахунку-фактурі № КПУ-04389 від 29.12.2021, оскільки відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки між сторонами наявний усний договір поставки, а отже будь-яких інших умов щодо строків оплати товару не визначено, то строк оплати пов`язаний з прийняттям Відповідачем товару за видатковою накладною.

Суд висновує, що з 11.01.2022, після прийняття товару за видатковою накладною № КПУ-000002 від 10.01.2022, у Відповідача виник обов`язок сплатити товар, а отже річні та інфляційні нараховуються виходячи саме з цього початку періоду нарахування.

Зокрема, річні за період з 11.01.2022 до 13.03.2023 складають 2729,06 грн, із застосуванням формули: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365 (кількість днів у році); виходячи із розрахунку: 77760 грн х 3% х 427 днів (кількість прострочених днів) : 365 = 2729,06 грн.

Суд також перевірив розрахунок інфляційних за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період сума заборгованості = інфляційне збільшення.

За результатами розрахунку інфляційні за період з 11.01.2022 до 13.03.2023 складають 22168,90 грн, виходячи із розрахунку:

- індекс інфляції становить 128,509383 %, з розрахунку: 101,3 % (у січні 2022) х 101,6 % (у лютому 2022) х 104,5 % (у березні 2022) х 103,1 % (у квітні 2022) х 102,7 % (у травні 2022) х 103,1% (у червні 2022) х 100,7% (у липні 2022) х 101,1% (у серпні 2022) х 101,9% (у вересні 2022) х 102,5% (у жовтні 2022) х 100,7% (у листопаді 2022) х 100,7% (у грудні 2022) х 100,8% (у січні 2023) х 100,7% (у лютому 2023);

- інфляційне збільшення на суму заборгованості 77760 грн за період з 11.01.2022 до 13.03.2023 22168,90 грн, з розрахунку: 77760 грн х 128,509383 % -77760 грн;

Таким чином розмір інфляційних, заявлений Позивачем, є вірний і становить 22168,90 грн.

З огляду на викладене суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу 2729,06 грн річних та 22168,90 грн інфляційних. Натомість нарахування 51,13 грн річних є неправомірним.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 77760 грн основної заборгованості, 2729,06 грн річних та 22168,90 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість стягнення 51,13 грн річних задоволенню не підлягає.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору, які сплачені платіжним дорученням № 12 від 14.03.2023, у сумі 2684 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2682,66 грн, що складає 99,95% співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрбудстрой2016» (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, б. 2, офіс 304; ідентифікаційний код 40548068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактпол Україна» (02100, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, б. 1А, офіс 6; ідентифікаційний код 41386378) 77760 грн основної заборгованості, 2729,06 грн річних, 22168,90 грн інфляційних та 2682,66 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити:

- ТОВ "Контрактпол Україна" на поштову адресу: 02100, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, б. 1А, офіс 6;

- ПП "Укрбудстрой2016" на поштову адресу: 25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, б. 2, офіс 304.