Рішення

від 16.05.2023 по справі 914/948/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 Справа № 914/948/21(914/3388/21)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» до відповідача-1:Акціонерного товариства «Кредобанк» до відповідача-2:Приватного підприємства «Дизайн-МК» до відповідача-3:Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильовичпро:визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації іпотекив межах справи:№ 914/948/21про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Пукач М. В.

Представники:

Позивача:не з`явивсяВідповідача-1:Гончарова У. І. - адвокатВідповідача-2:не з`явивсяВідповідача-3:Мочульський Л. Б. - адвокатТретьої особи на стороні позивача: Галамага Н. М. - адвокатТретьої особи на стороні відповідача-1: не з`явився

10.11.2021 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 3689 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» надійшла позовна заява до Акціонерного товариства «Кредобанк», до Приватного підприємства «Дизайн-МК» та до Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації іпотеки.

Ухвалою суду від 16.11.2021 р. відмовлено в задоволенні клопотання ТзОВ «Будпостач» про відстрочення сплати судового збору; позовну заяву ТзОВ «Будпостач» до АТ «Кредобанк», до ПП «Дизайн-МК» та до АТ АКБ «Львів» про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації іпотеки залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.12.2021 р. до суду за вх. № 28818/21 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

03.12.2021 р. до суду за вх. № 29123/21 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 06.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/948/21 про банкрутство ТзОВ «Будпостач»; підготовче засідання призначено на 01.02.2022 р.; задоволено клопотання ТзОВ «Будпостач» про витребування доказів; витребувано відповідні докази.

21.12.2021 р. до суду за вх. № 30801/21 від відповідача-3 (АТ АКБ «Львів») надійшла копія договору іпотеки № 5067 від 19.09.2021 р., укладеного між ПП «Дизайн-МК» та АТ АКБ «Львів».

28.12.2021 р. до суду за вх. № 31358/21 від приватного нотаріуса Стрийського нотаріального округу Львівської області Алєксєєвої Г. М. надійшла копія свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 03.08.2021 р. реєстровий № 883.

28.12.2021 р. до суду за вх. № 31411/21 від відповідача-1 (АТ «Кредобанк») надійшов відзив на позовну заяву. До вказаного відзиву додано докази надсилання відзиву сторонам у справі, а також копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я., зареєстрованого в реєстрі за № 3645.

21.01.2022 р. до суду за вх. № 1713/22 від відповідача-3 (АТ АКБ «Львів») надійшла заява про відкладення судового засідання.

01.02.2022 р. до суду за вх. № 359/22 від відповідача-1 (АТ «Кредобанк») надійшло клопотання про залучення приватного виконавця Павлюка Н. В. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (АТ «Кредобанк»).

Ухвалою суду від 01.02.2022 р. залучено приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н. В. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (АТ «Кредобанк»); підготовче засідання відкладено на 24.02.2022 р.

02.02.2022 р. до суду за вх. № 397/22 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» надійшла заява про вступ у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

23.02.2022 р. до суду за вх. № 5046/22 від відповідача-3 (АТ АКБ «Львів») надійшли письмові пояснення по справі.

Підготовче засідання, призначене на 24.02.2022 р., не відбулось у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою суду від 01.03.2022 р. залучено ТзОВ «Еко-Малт» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; підготовче засідання призначено на 24.03.2022 р.

Ухвалою суду від 24.03.2022 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 17.05.2022 р.

Ухвалою суду від 17.05.2022 р. підготовче засідання відкладено на 05.07.2022 р.

05.07.2022 р. до суду за вх. № 14157/22 від приватного виконавця Павлюка Н. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та відсутністю документів виконавчого провадження про стягнення коштів з ТзОВ «Будпостач».

Ухвалою суду від 05.07.2022 р. підготовче засідання відкладено на 21.07.2022 р.

14.07.2022 р. до суду за вх. № 15110/22 від представника ТзОВ «Еко-Малт» надійшли пояснення по справі.

18.07.2022 р. до суду за вх. № 15236/22 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів ТзОВ «Еко-Малт».

20.07.2022 р. до суду за вх. № 15505/22 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.

20.07.2022 р. до суду за вх. № 15506/22 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів приватному виконавцю Павлюку Н. В.

Ухвалою суду від 21.07.2022 р. підготовче засідання відкладено на 04.10.2022 р.

Ухвалою суду від 04.10.2022 р. підготовче засідання відкладено на 15.12.2022 р.

Ухвалою суду від 15.12.2022 р. підготовче засідання відкладено на 23.02.2023 р.

15.12.2022 р. до суду за вх. № 25970/22 від приватного виконавця Павлюка Н. В. надійшов відзив на позовну заяву ТзОВ «Будпостач».

22.02.2023 р. до суду за вх. № 4664/23 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.

Ухвалою суду від 23.02.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2023 р.

24.04.2023 р. до суду за вх. № 9979/23 від відповідача-1 (АТ «Кредобанк») надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.04.2023 р. розгляд справи відкладено на 16.05.2023 р.

15.05.2023 р. до суду за вх. № 12060/23 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.

15.05.2023 р. до суду за вх. № 12068/23 від відповідача-3 (АТ АКБ «Львів») надійшли додаткові пояснення по справі.

Учасники справи були належно повідомлені про дату, час і місце цього засідання.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача-1 (АТ «Кредобанк») в судове засідання з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача-2 (ПП «Дизайн-МК») в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача-3 (АТ АКБ «Львів») в судове засідання з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТзОВ «Еко-Малт») в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (приватний виконавець Павлюк Н. В.) в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гупало Тараса Вальдемаровича обґрунтований тим, що в межах виконавчого провадження № 62709252 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 р. у справі № 914/1632/19, приватним виконавцем виявлено та описано нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач», яке перебувало в іпотеці АТ «Кредобанк» згідно Договору іпотеки від 23.10.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1395. Зазначене майно в межах виконавчого провадження неодноразово передавалось на реалізацію. Востаннє аукціон з продажу цього майна оголошувався 03.06.2021 р., однак торги не відбулись. Враховуючи те, що майно не було реалізовано на електронному аукціоні, АТ «Кредобанк» (стягувач у виконавчому провадженні) вирішив залишити за собою нереалізоване майно в порядку, передбаченому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим, приватним виконавцем винесено відповідну постанову та складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. На підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем Павлюк Н.В. 16.07.2021 р., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. видано свідоцтво від 03.08.2021 р. реєстраційний номер 883 на підставі якого 03.08.2021 р. за АТ «Кредобанк» зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке належало ТзОВ «Будпостач». Надалі, 10.08.2021 р. право власності на таке нерухоме майно зареєстровано за ПП «Дизайн-МК» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3645 від 10.08.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я., а також 13.09.2021 р. зареєстровано іпотеку на зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки № 5067 від 13.09.2021 р. укладеного між ПП «Дизайн-МК» (Іпотекодавець) та АТ АКБ «Львів» (Іпотекодержатель). ТзОВ «Будпостач» стверджує, що оформлення за АТ «Кредобанк» права власності на нерухоме майно ТзОВ «Будпостач» відбулось після відкриття провадження у справі № 914/948/21 про банкрутство ТзОВ «Будпостач» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Позивач стверджує, що оформлення переходу права власності на спірне нерухоме майно до АТ «Кредобанк» як стягувана у виконавчому провадження зі звернення стягнення на передане в іпотеку майно ТзОВ «Будпостач», а відповідно і набуття АТ «Кредобанк» права власності на таке нерухоме майно, що відбулось поза межами процедури банкрутства ТзОВ «Будпостач» та з порушенням порядку продажу майна у цій процедурі не відповідає нормам закону та здійснено всупереч обмеженням, запровадженим мораторієм на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач».

Надалі, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2021 р., АТ «Кредобанк» відчужило спірне нерухоме майно ПП «Дизайн-МК». Оскільки спірне майно вибуло з власності ТзОВ «Будпостач» поза його волею, всупереч обмеженням, запровадженим мораторієм на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, та за межами провадження у справі про банкрутство, ТзОВ «Будпостач» вважає, що має право на витребування майна в ПП «Дизайн-МК».

Позиція відповідача-1.

Акціонерне товариство «Кредобанк», у відзиві на позовну заяву, заперечуючи позовні вимоги зазначило, зокрема, що в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем, перевірено майновий стан, виявлене майно належне боржнику - ТзОВ «Будпостач», яке перебувало в іпотеці АТ «Кредобанк» згідно Договору іпотеки від 23.10.20217 р., та в дотримання порядку визначеного ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про іпотеку», зазначене майно описано, арештовано та скеровано для примусової публічної реалізації ДП «Сетам».

ДП «Сетам» при примусовій реалізації майна повідомлено приватного виконавця, що перші, другі та треті торги з реалізації арештованого майна не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Опираючись на дані обставини Приватним виконавцем, в дотримання вимог п. 6 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», повідомлено стягувача - АТ «Кредобанк» про даний факт та запропоновано вирішення питання щодо залишення за собою нереалізованого майна за ціною третіх торгів в розмірі 3002230,00 грн.

Отримавши згоду стягувача на залишення за АТ «Кредобанк» не реалізованого майна за ціною третіх торгів, приватним виконавцем передано майно стягувачу, а 03.08.2021 р. на підставі відповідного свідоцтва про придбання АТ «Кредобанк» спірного майна з прилюдних торгів, що не відбулися, приватним нотаріусом Алєксєєвою Г. М. зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав.

Надалі, АТ «Кредобанк» для погашення існуючого боргу, як власник майна, реалізував своє право розпорядження власністю шляхом відчуження майна на підставі договору купівлі-продажу.

АТ «Кредобанк» вважає, що положення статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають випадки, на які не поширюється дія мораторію, зокрема - перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.

АТ «Кредобанк» зазначає, що датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) - пункт 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016р.

Таким чином, на переконання АТ «Кредобанк», стадія продажу майна розпочинається з моменту оприлюднення інформації про продажу (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги) та включає в себе власне електронні торги (в т.ч. повторні, треті), а у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах та виявлення стягувачем бажанням залишити його за собою - також і процедуру передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Враховуючи положення статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вказані процедури з майном боржника, якщо останнє перебувало на стадії продажу в момент порушення справи про банкрутство.

АТ «Кредобанк» стверджує, що інформація про арештоване майно (формування лоту) була внесена до системи «Сетам» до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач». Таким чином, з цього моменту майно боржника перебувало на стадії продажу. Воно не було реалізовано на трьох електронних торгах, у зв`язку з чим приватним виконавцем було запропоновано стягувачу залишити його за собою. Стягувач погодився на передачу майна в рахунок погашення боргу, про що приватним виконавцем було складено акт, на підставі якого приватним нотаріусом стягувачу видано свідоцтво про право власності на передане майно.

Отже, твердження про те, що Банк безпідставно вирішив залишити за собою майно, не відповідає об`єктивним обставинам, оскільки стягувачем лише реалізовано право прийняти це майно в процесі виконавчого провадження шляхом отримання нереалізованого майна, в рахунок погашення заборгованості. Відтак порушення норми статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства при видачі оспорюваного свідоцтва про право власності АТ «Кредобанк», на думку АТ «Кредобанк», відсутнє.

Також АТ «Кредобанк» зазначає, що скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно є неналежним способом захисту, оскільки останнє не породжує виникнення права власності, а є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється.

Крім того, АТ «Кредобанк» вказує, що витребування майна від добросовісного набувача не припиняє основного зобов`язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки, якщо інше не передбачене договором. Закон не встановлює недійсність такого правочину (його нікчемність).

АТ АКБ «Львів», як добросовісний іпотекодержатель, який поклався на дані реєстру прав на нерухомість, про те, що ПП «Дизайн - МК» був одноособовим власником спірного майна, і тому уклав договір іпотеки. В такій ситуації визнання іпотечного договору недійсним у зв`язку з витребуванням майна суперечить захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя.

Позиція відповідача-2.

Приватне підприємство «Дизайн-МК» відзив на позовну заяву не подало.

Позиція відповідача-3.

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів», у письмових поясненнях по справі від 23.02.2022 р., заперечуючи позовні вимоги зазначив, зокрема, що інформація про реалізацію арештованого майна (формування лоту) була внесена до системи «Сетам» до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач». Відтак, з цього моменту майно боржника перебувало на стадії продажу. Воно не було реалізовано на трьох електронних торгах, у зв`язку з чим приватним виконавцем було запропоновано стягувану залишити його за собою. Стягувач погодився на передачу майна в рахунок погашення боргу, про що приватним виконавцем було складено акт, на підставі якого приватним нотаріусом стягувачу видано свідоцтво про право власності на передане майно. Таким чином, на думку АТ АКБ «Львів», дії АТ «Кредобанк» були правомірними, а підстави для скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів відсутні.

Також АТ АКБ «Львів» зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту - скасування свідоцтва про придбання майна, є неналежним, а для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво.

Крім того, АТ АКБ «Львів» вказує, що позовна заява не містить жодних обґрунтувань чи правових підстав щодо позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки, що укладений 13.09.2021 р. між АТ АКБ «Львів» та ПП «Дизайн-МК», посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Синюк С. В., реєстр. №5067 та скасування державної реєстрації іпотеки.

АТ АКБ «Львів» вважає, що АТ «Кредобанк», а надалі і ПП «Дизайн - МК» є добросовісними набувачами спірних нежитлових будівель, оскільки право власності було набуте АТ «Кредобанк» в ході примусового виконання у зв`язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 р. у справі № 914/1632/19, яким стягнуто солідарно з ТзОВ «Будпостач», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість по Генеральному договору № 60/17-гд від 23.10.2017 р. у розмірі 9210367,33 грн.

Отже, продавець АТ «Кредобанк» станом на момент відчуження спірного майна ПП «Дизайн-МК» був законним власником та добросовісним набувачем так як набув майно в ході виконавчого провадження з виконання рішення суду.

На думку АТ АКБ «Львів», відсутні правові підстави витребування нежитлових будівель від добросовісного набувача ПП «Дизайн-МК», а відтак і визнання недійсним договору іпотеки, так як АТ АКБ «Львів» є добросовісним іпотекодержателем. В такій ситуації визнання іпотечного договору недійсним у зв`язку з витребуванням майна суперечить захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» (ініціюючий кредитор у справі № 914/948/21 про банкрутство ТзОВ «Будпостач»), у поясненнях третьої особи щодо позову від 14.07.2022 р., підтримало позов та зазначило, що реалізація спірного нерухомого майна, в рамках виконавчого провадження № 62709252, в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» шляхом залишення заставного майна стягувачу та заліку забезпечених вимог АТ «Кредобанк» в рахунок ціни майна, здійснена під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович, у відзиві на позовну заяву від 14.12.2022 р., заперечив проти позову та зазначив, зокрема, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н. В. перебувало виконавче провадження № 62709252 щодо виконання наказу № 914/1632/19, виданого 23.01.2020 р. Господарським судом Львівської області, про стягнення солідарно з ТзОВ «Будпостач», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості по Генеральному Договору № 60/17-гд від 23.10.2017 р. у розмірі 9210367,33 грн., а також 138155,51 грн. судового збору.

В рамках зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем перевірено майновий стан, виявлене майно належне боржнику - ТзОВ «Будпостач», яке перебувало в іпотеці АТ «Кредобанк» згідно Договору іпотеки від 23.10.20217 р. Зазначене майно описано, арештовано та скеровано для примусової публічної реалізації ДП «Сетам».

30.06.2021 р. ДП «Сетам» проведено електроні торги з реалізації лоту № 459007. Згідно протоколу № 546641 проведення електронних торгів від 15.07.2021 р., треті торги з реалізації арештованого майна за стартовою ціною 3002230,00 грн. не відбулися, у зв`язку з тим, що переможець відмовився підписати протокол.

На адресу приватного виконавця надійшла заява іпотекодержателя - АТ «Кредобанк», про залишення за собою предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

16.07.2021 р. приватним виконавцем передано нереалізоване майно стягувачу - АТ «Кредобанк».

Приватний виконавець зазначає, що відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 р., датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). Стадія продажу майна розпочинається з моменту оприлюднення інформації про продажу (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги) та включає в себе власне електронні торги ( в т.ч. повторні, треті), а у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах та виявлення стягувачем бажанням залишити його за собою - також і процедуру передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Приватний виконавець вказує, що майно боржника перебувало на стадії продажу з моменту внесення інформації про арештоване майно (формування лоту) до системи СЕТАМ. Така інформація була внесена до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач». Отже, у даному випадку дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, оскільки спірне майно перебувало на стадії продажу до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач».

Також приватний виконавець зазначає, що позивачем не надано доказів повідомлення сторонами виконавчого провадження чи судом приватному виконавцеві про відкриття провадження в справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

23.10.2017 р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпостач» (Позичальник, позивач у справі) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 60/17-гд (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Позичальнику кредити, а Позичальник зобов`язується повернути кредити, сплачувати проценти й комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором та додатковими договорами.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору, 23.10.2017 р. укладено договори поруки з ОСОБА_1 (Поручитель-1) та ОСОБА_2 (Поручитель-2).

Також, для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 23.10.2017 р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Будпостач» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М., зареєстрований в реєстрі за № 1395.

Відповідно до умов зазначеного договору іпотеки, ТзОВ «Будпостач» (Іпотекодавець) передав в іпотеку ПАТ «Кредобанк» (Іпотекодержатель) належне йому нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 1699,7 кв.м.: вагова з навісом (літ. А-1) площею 13,7 кв.м., склад (літ. Б-1) площею 169,1 кв.м., склад (літ. В-1) площею 212,3 кв.м., навіс (літ. Г-1), склад (літ. Д-1) площею 592,0 кв.м., вбиральня (літ. Е-1), тарний склад (літ. Є-1) площею 207,4 кв.м., тарний склад (літ. Ж-1) площею 103,8 кв.м., склад (літ. З-1) площею 296,6 кв.м., адмінбудинок (літ. И-1) площею 66,1 кв.м., побутове приміщення (літ. І-1) площею 38,7 кв.м., ворота № 1, ворота № 2, огорожа № 3, ворота № 4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43271746230; нежитлові будівлі, загальною площею 1530,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43031746230; земельну ділянку, площею 0,6176 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0039, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування складського приміщення), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42955046230; земельну ділянку, площею 0,3323 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623010100:01:002:0038, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування гуртового магазину-складу будівельних матеріалів), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43006446230; земельна ділянка, площею 0,1836 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623010100:01:002:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для обслуговування складських приміщень, оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42773146230; земельну ділянку, площею 0,3656 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0031, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування складського приміщення), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42892146230.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 р. у справі № 914/1632/19 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість по Генеральному Договору № 60/17-гд від 23.10.2017 р. у розмірі 9210367,33 грн., з яких: 7909991,98 грн. - неповернута сума кредиту; 677114,40 грн. - прострочені відсотки; 16000,00 грн. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 607260,95 грн. - пеня, а також 138155,51 грн. судового збору. Зазначене рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення, 16.12.2019 р. Господарським судом Львівської області видано відповідні накази, які пред`явлено Банком до примусового виконання.

З виконання наказів Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 р. у справі № 914/1632/19 за заявою АТ «Кредобанк» відкрито виконавчі провадження, а саме: виконавче провадження № 610831677, боржник ОСОБА_1 ; виконавче провадження № 610835788, боржник ОСОБА_2 ; виконавче провадження № 627092529, боржник ТзОВ «Будпостач».

В межах виконавчого провадження № 62709252, боржник ТзОВ «Будпостач», приватним виконавцем виявлено та описано нерухоме майно боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 6, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 1699,7 кв.м.; нежитлові будівлі, загальною площею 1530,5 кв.м.; земельна ділянка, площею 0,6176 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0039; земельна ділянка, площею 0,3323 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0038; земельна ділянка, площею 0,1836 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0016; земельна ділянка, площею 0,6176 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0039.

Зазначене нерухоме майно ТзОВ «Будпостач» перебувало в іпотеці АТ «Кредобанк» згідно Договору іпотеки від 23.10.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1395.

В межах виконавчого провадження № 62709252, на виявлене нерухоме майно ТзОВ «Будпостач», приватним виконавцем накладено арешт, проведено оцінку такого майна та передано його для примусової реалізації.

Згідно з інформації сайту «СЕТАМ», аукціони з продажу зазначеного майна оголошувались неодноразово (10.04.2020 р., 22.05.2020 р., 03.07.2020 р., 22.10.2020р., 03.12.2020 р.). Однак, такі аукціони не відбулись.

Востаннє аукціон з продажу вказаного нерухомого майна оголошувався 03.06.2021 р.

Згідно протоколу № 546641 проведення електронних торгів від 15.07.2021 р., треті торги з реалізації арештованого майна за стартовою ціною 3002230,00 грн., призначені на 03.06.2021 р., не відбулися, у зв`язку з тим, що переможець відмовився підписати протокол.

В зв`язку із нереалізацією майна на електронному аукціоні, АТ «Кредобанк» (стягувач у виконавчому провадженні) вирішив залишити за собою нереалізоване майно в порядку, передбаченому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 49 Закону України «Про іпотеку». Приватним виконавцем, в свою чергу, винесено відповідну постанову та складено акт від 16.07.2021 р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

03.08.2021 р. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М., відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 49 Закону України «Про іпотеку», на підставі Акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н. В. 16.07.2021 р., видано свідоцтво за реєстраційним № 883, яким посвідчено, що АТ «Кредобанк» належить на праві власності спірне майно, оскільки таке майно не реалізовано, торги не відбулись і стягувач АТ «Кредобанк» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ТзОВ «Будпостач».

На підставі зазначеного свідоцтва про придбання спірного майна з прилюдних торгів, що не відбулися, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за АТ «Кредобанк» право власності на спірне майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні № №: 59640018, 59640138, 59640365, 59640592, 59640634 від 03.08.2021 р.).

10.08.2021 р. між АТ «Кредобанк» (Продавець, відповідач-1 у справі) та ПП «Дизайн-МК» (Покупець, відповідач-2 у справі) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрований в реєстрі за № 3645, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» передало у власність ПП «Дизайн-МК» спірне нерухоме майно, яке належить АТ «Кредобанк» на праві власності на підставі свідоцтва, виданого Алєксєєвою Г. М., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області 03.08.2021 р. зареєстрованого в реєстрі за № 883.

10.08.2021 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3645 від 10.08.2021 р., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності Приватного підприємства «Дизайн-МК» на спірне майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні № №: 59758682, 59755863, 59756738, 59758044, 59757075, 59758380 від 10.08.2021 р.).

13.09.2021 р. між АТ АКБ «Львів» (Іпотекодержатель, відповідач-3 у справі) та ПП «Дизайн-МК» (Іпотекодавець, відповідач-2 у справі) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Синюк С. В., зареєстрований в реєстрі за № 5067, відповідно до умов якого, з метою забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з умов Генерального договору № 794/В/2021 від 13.09.2021 р., укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, ПП «Дизайн-МК» передано АТ АКБ «Львів» в іпотеку спірне нерухоме майно.

13.09.2021 р. на підставі договору іпотеки № 5067 від 13.09.2021 р., укладеного між ПП «Дизайн- МК» (Іпотекодавець) та АТ АКБ «Львів» (Іпотекодержатель) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано іпотеку на спірне нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні № №: 60333362, 60331566, 60332637, 60330034, 60338839, 60334048 від 13.09.2021 р.).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2021 р. відкрито провадження у справі № 914/948/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач»; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» призначено арбітражного керуючого Гупало Тараса Вальдемаровича.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 07.05.2021 р. за № 66396.

03.06.2021 р. Акціонерне товариство «Кредобанк», в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, подало до Господарського суду Львівської області заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» на суму 6947523,39 грн., які виникли на підставі Генерального Договору про здійснення кредитування № 60/17-гд від 23.10.2017 р. Зазначені вимоги підтверджені рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2019 р. у справі № 914/1632/19, з врахуванням часткового погашення заборгованості у межах виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 р. у справі № 914/948/21 визнано кредиторські вимоги АТ «Кредобанк» до ТзОВ «Будпостач» на суму 6947523,39 грн. (з яких: 6202106,93 грн. - неповернута сума кредиту; 607260,95 грн. - пеня за порушення зобов`язань; 138155,51 грн. - витрати по сплаті судового збору у позовному провадженні).

Зазначеною ухвалою встановлено, що вимоги АТ «Кредобанк» до ТзОВ «Будпостач» на суму 3002230,00 грн. (частина неповернутої суми кредиту) підлягають визнанню як такі, що забезпечені заставою майна боржника та погашаються позачергово за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення згідно умов договору іпотеки від 23.10.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1395, а вимоги АТ «Кредобанк» до ТзОВ «Будпостач» на суму 3945293,39 грн. (з яких: 3199876,93 грн. - частина неповернутої суми кредиту; 607260,95 грн. - пеня за порушення зобов`язань; 138155,51 грн. - витрати по сплаті судового збору у позовному провадженні) підлягають визнанню як такі, що не забезпечені заставою майна боржника.

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 р. у справі № 914/948/21 ТзОВ «Будпостач» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТзОВ «Будпостач» призначено арбітражного керуючого Гупало Т. В.

Повідомлення про визнання ТзОВ «Будпостач» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 15.09.2021 р. за № 67207.

Даний спір виник щодо права власності на нерухоме майно, яке було відчужене від боржника (позивача) під час застосованих до боржника (позивача) судових процедур банкрутства, шляхом залишення цього майна як предмета іпотеки за відповідачем-1, як іпотекодержателем у межах виконавчого провадження щодо стягнення з боржника (позивача) заборгованості, зі здійсненням відповідачем-1 при цьому заліку своїх забезпечених вимог до позивача в рахунок ціни цього майна з оформленням його передачі у виконавчому провадженні та з видачею нотаріусом свідоцтва про залишення за відповідачем-1 майна з прилюдних торгів, а також наступне відчуження такого нерухомого майна відповідачем-1 відповідачу-2 та передачі його відповідачем-2 в іпотеку відповідачу-3.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Одним із способів та порядків набуття права власності на майно є спосіб та порядок, які визначені правилами, зокрема статті 51, частинами шостою-дев`ятою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», що застосовуються з урахуванням положень статті 49 Закону України «Про іпотеку», частиною першою якої передбачено, що: протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна; у такому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукціону, що не відбувся, та актом про проведення електронного аукціону; такий акт є підставою для видачі нотаріусом іпотекодержателю свідоцтва про залишення за собою майна з електронного аукціону, що не відбувся.

На наведений спосіб та порядок послався відповідач-1 як на підставу для набуття права власності на спірне майно у цій справі, а саме набуття ним як іпотекодержателем у виконавчому провадженні (з виконання рішення щодо стягнення заборгованості за зобов`язаннями, забезпеченими іпотекою майна боржника (позивача)) права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, згідно умов договору іпотеки від 23.10.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1395 та належить боржнику (позивачу), шляхом залишення відповідачем-1 за собою нереалізованого у виконавчому провадженні на торгах (аукціоні) предмета іпотеки.

Водночас набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки у наведений спосіб, який хоча і передбачений наведеними нормами Закону, між тим може обмежуватись згідно з положеннями законодавства про банкрутство, що підлягають, у передбачених Законом випадках, пріоритетному застосуванню у разі, якщо набуття права здійснюється на предмет іпотеки, що належить на момент набуття цього права особі, щодо якої відкрито та застосовані процедури банкрутства відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Зокрема, відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 р., датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, інформація про арештоване майно (формування лоту) внесена до системи СЕТАМ до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Будпостач».

При цьому, за положеннями частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства зміст поняття «стадія продажу майна», що міститься у наведеній нормі, не включає в себе процедуру придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (частина перша статті 49 Закону України «Про іпотеку»), оскільки правовим наслідком реалізації іпотекодержателем права, визначеного статтею 49 Закону України «Про іпотеку», є не продаж йому предмета іпотеки, а припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання шляхом заліку вимог в рахунок ціни майна. Тобто, при придбанні за правилами статті 49 Закону України «Про іпотеку» предмета іпотеки іпотекодержателем, який є забезпеченим кредитором у справі про банкрутство, відсутній жодний прояв засад конкуренції, характерної для продажу майна в розумінні положень Кодексу України з процедур банкрутства.

У цих висновках суд звертається до правової позиції, сформульованої в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справи про банкрутство від 14.05.2020 р. у справі № 903/69/18.

Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.05.2021 р. у справі № 923/971/19 (провадження № 12-21гс21).

Отже, на спірні правовідносини поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2021 р. у справі № 914/948/21 про банкрутство ТзОВ «Будпостач» (позивача).

За таких обставин, здійснення та оформлення переходу права власності на спірне майно до АТ «Кредобанк» (відповідача-1) як стягувача у виконавчому провадження шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (ч. 1 ст.49 Закону України «Про іпотеку»), а відповідно і набуття АТ «Кредобанк» (відповідачем-1) права власності на спірне нерухоме майно є незаконним, оскільки зазначене відбулось поза межами процедури банкрутства ТзОВ «Будпостач» (позивача) та з порушенням порядку продажу майна у цій процедурі - всупереч обмеженням, запровадженим мораторієм на задоволення вимог кредиторів у справі № 914/948/21 про банкрутство ТзОВ «Будпостач» (позивача).

Отже, АТ «Кредобанк» (відповідач-1) незаконно набуло право власності на спірне нерухома майно, а відтак, таке неіснуюче право щодо спірних об`єктів нерухомості не породжує й прав власника (АТ «Кредобанк») щодо розпорядження майном, зокрема, продажу третім особам.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В постановах Верховного Суду від 09.08.2018 р. у справі № 927/876/17, від 11.09.2018 р. у справі № 910/9555/16, постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 р. у справі №3-1515гс16, від 25.01.2017 р. у справі №3-1533гс16, від 23.11.2016 р. у справі № 3-1058гс16, від 05.10.2016 р. у справі № 3-604гс16 зазначений наступний правовий висновок:

«Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини 1 статті 338 ЦК України, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.».

Таким чином, для застосування даної норми необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом і перейшло у володіння особи, яка відчужила дане спірне майно за відплатним договором, не маючи права на його відчуження, добросовісному набувачу.

У п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі №922/614/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У даному випадку, спірне майно вибуло поза волею власника (ТзОВ «Будпостач»), а тому вимога позивача про витребування майна від останнього набувача (ПП «Дизайн-МК») підлягає задоволенню.

В п. 74 та п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 200/606/18 зазначено, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Таким чином, ані позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, ані позовна вимога про визнання права власності на земельну ділянку не відповідають належному способу захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Отже, позовна вимога ТзОВ «Будпостач» про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого 03.08.2021р. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. за реєстраційним № 883 не відповідає належному способу захисту права, а тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

У даному випадку належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, яким передано в іпотеку спірне нерухоме майно, та скасування державної реєстрації іпотеки.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст.216 ЦК України).

Згідно зі ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, нерухоме майно може бути передано в іпотеку лише власником такого майна.

У даному випадку власником спірного майна є позивач (ТзОВ «Будпостач»). Отже, відповідач-2 (ПП «Дизайн-МК») не міг передавати таке майно в іпотеку.

З огляду на викладене, спірний договір іпотеки є таким, що суперечить положенням законодавства, оскільки іпотекодавцем майна виступала особа, яка не є власником такого майна, а тому такий договір іпотеки підлягає визнанню недійсними.

У зв`язку з недійсністю спірного договору іпотеки, слід застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування записів про державну реєстрацію іпотеки, які внесені до реєстру на підставі такого договору іпотеки.

Отже, вимога позивача про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації іпотеки підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

У позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпостач» заявлено вісім вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (витребування шести об`єктів нерухомого майна).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною першою статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

На час подання позову було неможливо встановити точну вартість нерухомого майна, витребування якого є предметом даного спору.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи не зазначення позивачем вартості нерухомого майна, витребування якого є предметом даного спору, а також неможливість встановлення точної вартості такого майна, ухвалою суду від 16.11.2021 р. у даній справі попередньо визначено розмір судового збору в частині майнової вимоги з розрахунку 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен об`єкт нерухомого майна, яке витребовується на суму 13620,00 грн. (6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем сплачено судовий збір в частині немайнових вимог у розмірі 18160,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2362043578.1 від 01.12.2021 р.

Також, позивачем сплачено судовий збір в частині майнової вимоги у розмірі 13620,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2362039935.1 від 01.12.2021 р.

Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 10.08.2021 р. між АТ «Кредобанк» та ПП «Дизайн-МК», посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованого в реєстрі за № 3645, продаж спірного нерухомого майна визначено сторонами за ціною 3450000,00 грн.

Отже, саме з цієї вартості слід виходити при обчисленні суми судового збору за розгляд позовної заяви в частині майнової вимоги.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд даної позовної заяви в частині майнової вимоги становить 51750,00 грн. (1,5% ціни позову).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: задоволенню підлягають сім вимог немайнового характеру та одна вимога майнового характеру (витребування шести об`єктів нерухомого майна). Позовна вимога немайнового характеру про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів задоволенню не підлягає.

Отже, судовий збір за сім вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру слід покласти на відповідачів, а за вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів - покласти на позивача.

Враховуючи те, що позивачем частково сплачено судовий збір в частині майнової вимоги у розмірі 13620,00 грн., зазначена сума підлягає відшкодуванню позивачу, а різницю між сумою судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд даної вимоги та сумою, сплаченою позивачем слід стягнути з відповідачів в дохід Держаного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 12, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 123, 129, 194, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Витребувати у Приватного підприємства «Дизайн-МК» (вул. Возз`єднання, буд.10, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 35898568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» (вул.Привокзальна, буд. 6, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 30568491) наступне майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1699,7 кв.м.: вагова з навісом (літ. А-1) площею 13,7 кв.м., склад (літ. Б-1) площею 169,1 кв.м., склад (літ. В-1) площею 212,3 кв.м., навіс (літ. Г-1), склад (літ. Д-1) площею 592,0 кв.м., вбиральня (літ. Е-1), тарний склад (літ. Є-1) площею 207,4 кв.м., тарний склад (літ. Ж-1) площею 103,8 кв.м., склад (літ. З-1) площею 296,6 кв.м., адмінбудинок (літ. И-1) площею 66,1 кв.м., побутове приміщення (літ. І-1) площею 38,7 кв.м., ворота № 1, ворота № 2, огорожа № 3, ворота № 4, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул.Привокзальна, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43271746230;

- нежитлові будівлі, загальною площею 1530,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, буд. 4А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43031746230;

- земельну ділянку, площею 0,6176 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0039, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, 4а, та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування складського приміщення), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42955046230;

- земельну ділянку, площею 0,3323 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623010100:01:002:0038, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, 4а, та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування гуртового магазину-складу будівельних матеріалів), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 43006446230;

- земельну ділянку, площею 0,1836 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623010100:01:002:0016, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, 4а, та призначена для обслуговування складських приміщень, оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42773146230;

- земельну ділянку, площею 0,3656 га, кадастровий номер 4623010100:01:002:0031, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, 4а, та призначена для підприємницької діяльності (обслуговування складського приміщення), оптової торгівлі та складського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42892146230.

3. Визнати недійсним договір іпотеки, укладений між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком «Львів» та Приватним підприємством «Дизайн-МК», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Синюк С. В., зареєстрований в реєстрі за № 5067.

4. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43930257) земельної ділянки, площею 0,1836 га, кадастровий номер: 4623010100:01:002:0016, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, земельна ділянка 4а.

5. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43926149) нежитлової будівлі, загальною площею 1699, 7 кв.м., а саме: вагова з навісом (літ. А-1) площею 13,7 кв.м., склад (літ. Б-1) площею 169,1 кв.м., склад (літ. В-1) площею 212, З кв.м., навіс (літ. Г-1), склад (літ. Д-1) площею 592,0 кв.м., вбиральня (літ. Е-1), тарний склад (літ. Є-1) площею 207,4 кв.м., тарний склад (літ. Ж-1) площею 103,8 кв.м., склад (літ. З-1) площею 296,6 кв.м., адмінбудинок (літ. И-1) площею 66,1 кв.м., побутове приміщення (літ. І-1) площею 38,7 кв.м., ворота № 1, ворота № 2, огорожа № 3, ворота № 4, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, буд. 6.

6. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43928555) земельної ділянки, площею 0,3323 га, кадастровий номер: 4623010100:01:002:0038, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, земельна ділянка 4а.

7. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43930882) земельної ділянки, площею 0,3656 га, кадастровий номер: 4623010100:01:002:0031, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, земельна ділянка 4а.

8. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43927154) земельної ділянки, площею 0,6176 га, кадастровий номер: 4623010100:01:002:0039, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, земельна ділянка 4а.

9. Скасувати державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 43929577) нежитлової будівлі, загальною площею 1530, 5 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р., м. Миколаїв, вул. Привокзальна, буд. 4а.

10. В задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого 03.08.2021 р. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. за реєстраційним № 883 - відмовити.

11. Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (вул. Сахарова, буд. 78, м.Львів, 79026; ідентифікаційний код 09807862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» (вул. Привокзальна, буд. 6, м.Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 30568491) 9836 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

12. Стягнути з Приватного підприємства «Дизайн-МК» (вул. Возз`єднання, буд. 10, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 35898568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» (вул.Привокзальна, буд. 6, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 30568491) 9836 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

13. Стягнути з Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (вул. Сербська, буд. 1, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 09801546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» (вул.Привокзальна, буд. 6, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 30568491) 9836 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

14. Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (вул. Сахарова, буд. 78, м.Львів, 79026; ідентифікаційний код 09807862) в дохід Державного бюджету України 12710 грн. 00 коп. судового збору.

15. Стягнути з Приватного підприємства «Дизайн-МК» (вул. Возз`єднання, буд. 10, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 35898568) в дохід Державного бюджету України 12710 грн. 00 коп. судового збору.

16. Стягнути з Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (вул. Сербська, буд. 1, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 09801546) в дохід Державного бюджету України 12710 грн. 00 коп. судового збору.

17. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 травня 2023 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.