Рішення

від 27.04.2023 по справі 917/1600/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 Справа № 917/1600/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Іванко Л.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Комунальної установи "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради, 36000, пров.Шкільний, 6, м.Полтава, код ЄДРПОУ 22551953

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", 36010, м.Полтава, вул.Половки, 62, ідент.код 38194448

про стягнення 15098,4 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулася Комунальна установа "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 15098, 40 грн заборгованості за договором закупівлі товарів №2012-1пл/т від 20.12.2021 року.

Ухвалою суду від 22.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві (вх. №673 від 18.01.2023) позов визнав та повідомив суд, що об`єктивно не має можливості в добровільному порядку виконати законні вимогипозивача щодо повернення заборгованості у зв`язку з арештом грошових коштів підприємства та забороною видаткових операцій, крім виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетом, застосованих відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 по справі №757/11179/22-к, до моменту скасування такого арешту. Зазначені обставини одночасно з підтвердженням факту існування заборгованості повідомлялися Позивачу в листі Відповідача від 15.09.2022 №04-591 про надання відповіді на претензію №77 від 17.08.2022 з метою своєчасного та належного виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню грошових коштів, незабезпечених поставкою, ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» 12.12.2022 звернулося до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів для забезпечення повернення заборгованості на користь контрагентів, зокрема, на користь КУ "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради у розмірі 15098, 40 грн. Однак, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2022 по справі №757/36395/22-к відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

Враховуючи вказані обставини, як зазначає відповідач, ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» вжито всіх залежних від нього заходів щодо сплати узгодженої заборгованості на користь КУ "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради в добровільному порядку, однак позитивне вирішення вказаного питання наразі не залежить виключно від рішень Відповідача.

Відповідач також зазначає, що позивачу згідно ч.1 ст. 130 ГПК України слід повернути 50% судового збору.

06.02.2023 р. позивач направив відповідь на відзив (вх. №1477), в якій підтвердив наявність заборгованості в сумі 15098, 40 грн.

Інші заяви по суті не надходили.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

За укладеним 20.12.2021 договором між Комунальною установою «Рятувально-водолазна служба» Полтавської обласної ради (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (далі - Продавець/Відповідач) про закупівлю товарів №2012-1пл/т (далі - Договір), Продавець зобов`язався в 2021 році у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик поставити за адресою Замовника: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти - бензин марки А-92 (талони на отримання бензину марки А-92 (далі - Товар), а Замовник зобов`язався прийняти наданий (поставлений) згідно із цим договором та чинним законодавством України Товар після перевірки кількісних і вартісних показників.

Згідно з п. п. 1.2, 3.1 Договору Замовник зобов`язався оплатити (перерахувати) Продавцю вартість Товару - 27 960,00 грн згідно рахунку-фактури та накладної на рахунок Продавця.

Найменування, номенклатура, асортимент, кількість Товару та ціна за одиницю Товару зазначені в Специфікації до Договору (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.3 Договору). Обсяги закупівлі визначено п.5.1 Договору та підписаною сторонами специфікацією до Договору, а саме бензин марки А-92 (талони) у кількості 1000 л.

Згідно з видатковою накладною №ТН000005565 від 20.12.2021 та рахунком-фактурою №ТН000004148 від 20.12.2021 позивачем перераховано відповідачу вартість бензину А-92 в розмірі 27 960,00 грн, тобто вартість цього Договору, що підтверджується платіжним дорученням №367 від 23.12.2021.

На вказану суму позивач отримав талони на бензин А-92, із визначенням серійних та порядкових номерів талонів (карток), що підтверджено видатковою накладною №ТН000005565 від 20.12.2021.

Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що Продавець повинен поставити Замовникові передбачений цим Договором Товар за адресою Замовника. В свою чергу, Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Замовником по кількості і якості з моменту отримання Товару згідно умов Договору.

Талони є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Продавець не може передати Замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талонах (5.5 Договору).

Відтак, позивачем свої зобов`язання щодо 100% оплати Товару виконано належним чином, натомість ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» в порушення договірних умов сторін свої зобов`язання з поставки оплаченого Замовником Товару виконало не в повному обсязі та поставило нафтопродукти в кількості 560 літрів на підставі талонів, які в лютому, березні, квітні, травні 2022 отоварені працівниками Замовника, попередньо отриманих ними згідно з відомостями на видачу талонів на бензин та заправку автомобіля.

Оскільки, зобов`язання ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» з поставки нафтопродуктів втратило інтерес для Комунальної установи «Рятувально- водолазна служба» Полтавської обласної ради, листом від 28.11.2022 за вих.№106 Заявник відмовився від прийняття виконання зобов`язання з поставки нафтопродуктів.

28.11.2022 представниками позивача та відповідача у зв`язку із неможливістю виконання зобов`язань Продавця з поставки нафтопродуктів по талонах та втратою інтересу у Замовника, проведено процедуру повернення отриманих та не отоварених одноразових відомостей (талонів) на пальне в кількості 540 літрів на загальну суму 15098, 40 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №106 від 28.11.2022 р. про повернення коштів в сумі 15098, 40 грн, яка залишилася без відповіді.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 15098, 40 грн.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є зокрема договір.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦK України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, відповідно до претензії позивача №106 від 28.11.2022 вих. 106 про повернення коштів в сумі 15098, 40 грн, у відповідача виникло зобов`язання повернути грошові кошти позивачу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач грошові кошти в сумі 15098, 40 грн позивачу не повернув і за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 15098, 40 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 15098, 40 грн обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, 50 % судового бору у сумі 1240, 50 грн перерахованого за платіжним дорученням №21 від 21.11.2022 підлягають поверненню позивачу з бюджету відповідно до статті 130 ГПК України.

Витрати зі сплати решти 50 % судового збору у сумі 1240, 50 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 232-233, 237-238, 239, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (36010, м.Полтава, вул.Половки, 62, ідент.код 38194448) на користь Комунальної установи "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради (36000, пров.Шкільний, 6, м.Полтава, код ЄДРПОУ 22551953) 15098,40 грн боргу, 1240, 50 грн витрати по сплаті судового збору.

3. Повернути Комунальній установі "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради (36000, пров.Шкільний, 6, м.Полтава, код ЄДРПОУ 22551953) з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку UA798999980313121206083016719, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) 1240, 50 грн судового збору, перерахованого за платіжним дорученням №21 від 21.11.2022 року (оригінал якого знаходиться в справі №917/1600/22).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.