Рішення

від 27.04.2023 по справі 917/191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 Справа № 917/191/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Іванко Л.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гранд - Агро", вул. М. Грушевського, 16, оф.1, м.Лубни, 37500, код ЄДРПОУ 36770300

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня - 2012", вул. Лан, 15, с.Безсали, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37206, код ЄДРПОУ 37953562

про стягнення 196 373, 72 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гранд - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня - 2012" про стягнення 196 373, 72 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 18.04.2022 року між сторонами Договору №ГА-96 купівлі - продажу товару, з яких: 118341,58 грн - основний борг, 13784,60 грн - пеня, 25812, 74 грн - штраф, 8312, 76 грн - плата за користування коштами продавця та 30122,05 грн - курсова різниця.

Позивач також заявив про відшкодування 2945,61 грн витрат зі сплати судового збору, та 10 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Позивну заяву обгрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює оплату за поставлений товар.

Позивач надав заяву від 30.03.2023 року (вх. №4232 від 04.04.2023) про зменшення розміру позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 13784,60 грн - пені, 25812, 74 грн - штрафу, 8312, 76 грн - плати за користування коштами продавця та 30122,05 грн - курсова різниця.

За змістом п.2 ч.2, ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання.

Суд приймає заяву про зменшення позовних вимог. Подальший розгляд справи здійснюється в межах вимог, вказаних в цій заяві.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження позивача та відповідача (відповідачу копія ухвали направлена за адресою реєстрації: вул. Лан, 15, с.Безсали, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37206, що співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позові).

Ухвала від 07.02.2023 року вручена відповідачу 17.02.2023 р., що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Відповідач відзив на позов суду не надав, встановлені строки для його подання закінчилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі у справі докази, суд встановив наступне.

18.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанії «Гранд-Агро» (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» (далі покупець) було укладено договір №ГА-96 купівлі-продажу товару.

До Договору між сторонами було підписано додатки № 1, № 2, № 3 згідно яких, сторони визначили наступні найменування товару: Експрес 75 в.г., 10Х500г; Тітус Екстра 75 ВГ, 10X250г; Пріма с.е., 5 л; ПАР Тренд 90, 4Х5л; Фаместра, 8Х250г; Експрес 75 в.г., Таск Екстра, ВГ, 10Х440г; ПАР Тренд 90, 4Х5л. Крім того, у додатках сторони визначили строки і порядок оплати товару.

У Договорі сторони, зокрема, узгодили наступне:

- продавець зобов`язується у строки, визначені цим договором, додатком до цього договору, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. Договору);

-у разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (долару США та/або Євро)~ продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте не оплаченого покупцем товару, згідно пп. 5.4. цього договору (пп. 2.5 Договору);

-товар може передаватися покупцю партіями (п. 3.1. Договору);

-товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п.3.2 Договору);

-у тому випадку, коли комерційний курс іноземної валюти (долар США та/або Євро) до гривні, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.5. договору) є вищим за курс долара США та/або Євро на день укладення даного договору та/або додатку до договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують формулу: S=(A1/A2)*B, де : S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання даного договору; А1 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати; А2 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання договору та/або додатку до даного договору (п. 5.4 Договору);

-сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 30% від вартості товару Покупець сплачує у вигляді передплати, 70% від вартості товару Покупець сплачує до 17.10.2022 (п. 5.5 Договору);

-покупець зобов`язаний прийняти товар на умовах, визначених договором, провести оплату за товар в строк на умовах вказаних в ст. 5 цього договору (п. 6.1 Договору);

-продавець зобов`язаний: передати товар покупцю згідно умов договору (п. 6.2 Договору);

-за невиконання або неналежне виконання умов договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 8.1 Договору);

-за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язується сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.3 Договору);

-покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару (п. 8.5 Договору);

-покупець, у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця, сплачує на користь останнього 30 % річних (п. 8.7 Договору).

18 квітня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд Агро» виписало на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» рахунок №308 на суму всього з ПДВ 131 570 гривень 52 копійки за товар - Експрес 75 в.г., 10Х500г; Тітус Екстра 75 ВГ, 10Х250г; Пріма с.е., 5 л; ПАР Тренд 90, 4Х5л; Фаместра, 8Х250г. Сторони узгодили, що авансовий платіж складає 30 % - 39471,16 гривень, які необхідно оплатити до 18.04.2022 року; відстрочений платіж 70 % - 92099,36 гривень, який необхідно оплатити до 14.10.2022 року.

Зі змісту виписки АТ «Райффайзен Банк» від 05.01.2023 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» 18.04.2022 року сплатило на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Агро» грошові кошти в розмірі 39471,16 гривень, в якості оплати за засоби захисту рослин зг.рах. №308 від 18.04.2022 року.

Відстрочений платіж 70 % - 92099,36 гривень, який необхідно було оплатити до 14.10.2022 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» не оплатило.

Згідно п.п. 3.2. п. 3 даного договору, товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

26 квітня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд- Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» було підписано Видаткову накладну №524 від 26 квітня 2022 року, на підтвердження передачі товару за договором № ГА-96 купівлі-продажу товару від 18.04.2022 року в розумінні п.п. 3.2. п. 3 даного договору. Зі змісту видаткової накладної № 524 вбачається, що між сторонами відбулася передача наступного товару: ПАР Тренд 90, 4Х5л; Фаместра, 8Х250г.

24 травня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» було підписано Видаткову накладну № 774 від 24 травня 2022 року, на підтвердження передачі товару за договором № ГА-96 купівлі-продажу товару від 18.04.2022 року в розумінні п.п.3.2. п. 3 даного договору. Зі змісту видаткової накладної № 774 вбачається, що між сторонами відбулася передача наступного товару: Експрес 75 в.г., 10X500г; Тітус Екстра 75 BГ, 10Х250г; Пріма с.е., 5 л; ПАР Тренд 90, 4Х5л.

24 травня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд- Агро» виписало на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» рахунок № 507 на суму всього з ПДВ 26242 гривень 22 копійки за товар - Експрес 75 в.г., 10X500г; Таск Екстра,ВГ, 10Х440г; ПАР Тренд 90, 4Х5л. Сторони узгодили, що авансовий платіж складає 30 % - 7872,67 гривень, які необхідно оплатити до 24.05.2922 року; відстрочений платіж 70 % - 18369,55 гривень, який необхідно оплатити до 14.10.2022 року.

24 травня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Перше травня - 2012» було підписано Видаткову накладну №775 від 24 травня 2022 року, на підтвердження передачі товару за договором № ГА-96 купівлі-продажу товару від 18.04.2022 року в розумінні п.п.3.2. п. 3 даного договору. Зі змісту видаткової накладної № 775 вбачається, що між сторонами відбулася передача наступного товару: Експрес 75 в.г., 10Х500г; Таск Екстра, ВГ, 10Х440г; ПАР Тренд 90, 4Х5л.

20 грудня 2022 року відповідачу було направлено письмову претензію на суму 196 373 (сто дев`яносто шість тисяч триста сімдесят три) гривні 72 копійки, в якій позивач, посилаючись на умови договору прохав невідкладно перерахувати на розрахунковий рахунок грошові кошти в розмірі 196 373 (сто дев`яносто шість тисяч триста сімдесят три) гривні 72 копійки, що включає в себе заборгованість за договором - 118 341 (сто вісімнадцять тисяч триста сорок одна) гривня 58 копійок, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань - 13784 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 60 копійок, штраф від вартості неоплаченого товару - 25812 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дванадцять) 74 копійки, плата за користування коштами продавця - 8312 (вісім тисяч триста дванадцять) гривень 76 копійок, курсова різниця 30122 (тридцять тисяч сто двадцять дві) гривні 05 копійок.

Претензію позивача відповідач отримав 27.12.2022 року, однак, залишив без розгляду та відповіді.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78032,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 18.04.2022 року між сторонами Договорукупівлі-продажу товару, з яких: 13784,60 грн - пеня, 25812, 74 грн - штраф, 8312, 76 грн - плата за користування коштами продавця та 30122,05 грн - курсова різниця.

При вирішенні спору суд прийняв до уваги наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отриманий товарз порушенням-строків. Дана обставина відповідачем не спростована.

У пункті 2.5 Договору сторони узгодили, що у разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (долару США та/або Євро) продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте не оплаченого покупцем товару, згідно пп. 5.4. цього договору.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що у випадку, коли комерційний курс іноземної валюти (долар США та/або Євро) до гривні, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.5. договору) є вищим за курс долара США та/або Євро на день укладення даного договору : та/або додатку до договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують формулу: S=(A1/A2)*B, де: S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання даного договору; А1 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати; А2 - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання договору та/або додатку до даного договору (п. 5.4 Договору).

Отже з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30 122, 05 грн курсової різниці, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ст. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 p. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язується сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 8.5 Договору).

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов?язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 13784, 60 грн за період з 24.05.2022 по 20.12.2022 (з урахування моменту виникнення зобов`язань з оплати отриманого товару по кожному окремому рахунку та проведених відповідачем проплат) та 25812, 74 грн штрафу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.7 Договору сторони узгодили, що покупець, у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця, сплачує на користь останнього 30% річних.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8312, 76 грн 30% річних від суми боргу за період з 24.05.2022 по 20.12.2022 суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13784, 60 грн пені, 25812, 74 грн штрафу, 8312, 76 грн плати за користування коштами продавця та 30122, 05 грн курсової різниці, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2945, 61 грн відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера №1121036 на надання правової допомоги.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 року у справі №922/2604/20.

Як вбачається з наданих позивачем до позовної заяви доказів, позивачем не надано суду документального підтвердження надання правової допомоги у сумі 10 000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн не підтверджений матеріалами справи, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гранд - Агро" (від 30.03.2023 р.) про зменшення розміру позовних вимог.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня - 2012" (вул. Лан, 15, с.Безсали, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37206, код ЄДРПОУ 37953562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гранд - Агро" (вул. М. Грушевського, 16, оф.1, м.Лубни, 37500, код ЄДРПОУ 36770300) 13784,60 грн пені, 25812, 74 грн штрафу, 8312, 76 грн плати за користування коштами продавця, 30 122,05 грн курсової різниці та 2945, 61 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.