Рішення

від 09.05.2023 по справі 917/317/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023 Справа № 917/317/23

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕОІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ 41595370, 03680, м. Київ, вул. Солом`янська, буд.3, e-mail: geoinvestgroup@ukr.net

до 1. Полтавської обласної державної (військової) адміністрації, код ЄДРПОУ 00022591, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, e-mail: oda@,adm-pl.gov.ua

2: Полтавської обласної ради, код ЄДРПОУ 22530614, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, e-mail: info@.oblrada-pl.gov.ua

про розірвання договору,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: Скрипченко О.М., док. в матеріалах справи

Від відповідача 1: Хилевич Т.В., док. в матеріалах справи

Від відповідача 2: В"юн Т.В., док. в матеріалах справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНВЕСТ ГРУП» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської обласної державної (військової) адміністрація та Полтавської обласної ради про розірвання угоди, укладеної між ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», Полтавською обласною державною адміністрацією і Полтавською обласною радою про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 21.12.2018 № 24.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 06.03.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 23.03.23.

14.03.23 від відповідача 2 надійшов відзив на позов.

17.03.23 від відповідача 1 надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 23.03.23 суд постановив відкласти підготовче засідання на 11.04.23, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні, 04.04.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні, 02.03.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.04.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/317/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 27.04.2023.

Ухвалою від 27.04.2023р. суд постановив відкласти розгляд справи на 09.05.2023.

У судовому засіданні 09.05.2023 представник позовача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.05.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» (надалі - Позивач), Полтавською обласною державною адміністрацією (Відповідач 1) та Полтавською обласною радою (Відповідач 2) було укладено угоду про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 21.12.2018 № 24 (далі - Угода).

Відповідно до пункту 3.1 Угоди Позивач був зобов`язаний:

- перерахувати до Фонду кошти у сумі 1 834 240 грн. протягом 10 робочих днів з дня внесення розгляду постійною комісією Полтавської обласної ради питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання Позивачу спеціального дозволу на користування надрами Барханівсько-Подільської площі розміром 229,28 км.кв.;

- після отримання спеціального дозволу на користування надрами Барханівсько-Подільської площі: щорічно, до 1 березня, перераховувати до Фонду суму коштів до моменту початку здійснення Стороною 1 рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджетів.

Відповідно до пункту 3.2 Угоди при здійсненні співробітництва Сторона 2 та Сторона 3, відповідно до цієї Угоди зобов`язуються:

забезпечувати якісну підготовку документів та дотримання термінів розгляду питань щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами, які надає Державна служба геології та надр України;

організовувати збір інформації щодо об`єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури Полтавської області, які потребують фінансування для здійснення поточних, капітальних ремонтів, відновлювальних робіт, визначати пріоритетність фінансування та інше;

безпосередньо, через відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату Полтавської обласної ради готувати відповідні матеріали для погодження постійній комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр;

забезпечити цільове використання коштів, залучених за цією Угодою на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об`єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

забезпечити, у межах своїх повноважень, надання Стороні 1 погоджень у V отриманні спеціального дозволу на користування надрами Барханівсько- Подільської площі, земельних ділянок, необхідних погоджень для здійснення будівництва об`єктів нафтогазового комплексу;

до 25 грудня поточного року звітуватися перед Стороною 1 про напрямки використання залучених за цією Угодою коштів.

Пунктом 5.1. Угоди № 24 передбачено, що сторона для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово, протягом 3 трьох діб з моменту настання цих обставин, повідомити іншу сторону про це, а також вжити заходів для зменшення заподіяння шкоди другій стороні. Факт настання таких обставин повинен підтверджуватися довідкою Торгово-промислової палати України.

На виконання п. 3.2 Угоди № 24 Полтавською обласною радою у межах своїх повноважень 21 грудня 2018 року на пленарному засідання двадцять третьої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради прийнято рішення № 990 «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу природного, конденсату Барханівсько-Подільської площі на території Великобагачанського, Решетилівського та Шишацького районів Полтавської області» (знаходиться в матеріалах справи), згідно з яким вирішено:

- Погодити Державній службі геології та надр України надання без проведення аукціону ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу природного, конденсату Барханівсько-Подільської площі на території Великобагачанського, Решетилівського та Шишацького районів Полтавської області з географічними координатами меж ділянки.

Позивачем за 2019-2021 pp. сплачено 5 502 720,00 грн, дорученнями № 40 від 26.04.2019 та № 94 від 30.11.2021.

Відповідно до Програми робіт, що є додатком до Угоди про умови користування надрами Барханівсько-Подільської площі № 5054 від 16.04.2020 (далі - Програма робіт) на 2020 рік - І квартал 2022 були передбачені проектно-вишукувальні роботи.

Згідно з вказаною Програмою робіт відновлення ліквідованих свердловин було передбачено на II квартал 2022 р.

В цей же період мав розпочатись видобуток вуглеводнів з відновлених свердловин, отримання прибутку від їх продажу та сплата рентних платежів до бюджетів, що є підставою для припинення сплати коштів Відповідачам згідно пункту 3.1 Угоди.

Позивач вказує, що внаслідок російської військової агресії проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні Угоди від 21.12.2018 № 24, а саме Позивач:

- змушений був оголосити простій;

- не зміг залучити фінансування на відновлення ліквідованих свердловин;

- не зміг знайти підрядника для виконання робіт з відновлення свердловини. Потенційні підрядні організації відмовляються проводити роботи у зв`язку з нестачею працівників, які були мобілізовані, необхідністю завершення військових дій, перевірки території на відсутність вибухонебезпечних предметів та необхідністю забезпечення безпеки для працівників.

Таким чином, вказує позивач, можливість відновлення свердловин, початок видобутку вуглеводнів та як наслідок сплата рентних платежів відкладається до завершення війни. Позивач не міг врахувати такого розвитку подій при укладенні Угоди від 21.12.2018 № 24.

Позивач зазначає, що намагався знайти джерела фінансування робіт з відновлення ліквідованих свердловин та зверталося з цього приводу до свого єдиного учасника. Проте, отримав відмову, враховуючи високі ризики, пов`язані з російською військовою агресією проти України (лист від 28.02.2022 вих.28/02/22-01).

Враховуючи те, що:

- Позивачем за 2019-2021 рр. вже сплачено більш ніж 5,5 млн. грн. Відповідачам і при цьому Позивачем не отримано ніякого доходу від діяльності на Барханівсько-Подільській площі;

- внаслідок російської військової агресії проти України Позивач змушений був оголосити простій, не має можливості здійснювати господарську діяльність;

позивач вважає, що подальше примушування до сплати по 1 834 240 грн. на рік порушує співвідношення майнових інтересів сторін і заганяє Позивача в борговий зашморг, позбавляючи можливості відновити господарську діяльність після завершення війни.

Виходячи із вищевикладеного, посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні Угоди, позивач просить суд розірвати угоду, укладену між ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП», Полтавською обласною державною адміністрацією і Полтавською обласною радою про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 21.12.2018 № 24.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову вказав, що аргументи Позивача є необгрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи з огляду на наступне:

- позивачем наголошується на тому, що російська військова агресія проти України стала підставою для зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та через це Відповідачем не було залучено фінансування на відновлення ліквідованих свердловин та змушене оголосити простій.

Але Позивач не звертався до Відповідачів щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

- позивач зазначає, що підставою для розірвання угоди № 24 є ст. 652 ЦК України. При цьому, відповідно до змісту ст. 652 ЦК України розірвання договору у разі істотної зміни обставин можливе тільки у випадку недосягнення згоди між сторонами.

Проте, Позивач не звертався до Полтавської обласної державної (військової) адміністрації та Полтавської обласної ради з обгрунтованими пропозиціями з метою приведення Угоди № 24 у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, що виключає можливість застосування статті 652 Цивільного кодексу України, яка визначає необхідність досудового врегулювання спору, що виник у зв`язку і істотною зміною обставин.

- позивач необгрунтовано посилається на російську військову агресію та введення воєнного стану в Україні як на підставу для розірвання угоди № 24 у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Угоди № 24.

- позивачем також зазначено: «Вважаємо, що нав`язана підприємству Угода під загрозою ненадання Полтавською обласною радою погодження отримання спеціального дозволу на користування надрами є несправедливою, оскільки підприємство за цією Угодою має лише обов 'язки і нічого не отримує взамін». Це твердження є неправдивим та необгрунтованим, оскільки Полтавська обласна державна адміністрація та Полтавська обласна рада під час укладення Угоди № 24 керувалися вимогами встановленими чинним законодавством.

- позивачем не доведено наявність підстав для розірвання угоди від 21.12.2018 № 24 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» про розірвання угоди від 21.12.2018 № 24 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області відмовити.

Відповідач 2, заперечуючи проти позову вказав, що

- Полтавською обласною радою виконані всі умови Угоди № 24, проте позивачем свій обов`язок передбачений пунктом 3.1 Угоди № 24 не було виконано, у зв`язку з чим було порушено судову справу про стягнення заборгованості за Угодою № 24 (Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 справа № 910/13560/22). Крім того борг, який спричинений не виконанням свого обов`язку за Угодою № 24 на даний час не погашений.

- позивач жодної пропозиції щодо розірвання Угоди № 24 не надсилав, а навпаки листом від 01.07.2022 № 01-07/22 ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП» підтвердило узяті на себе за Угодою № 24 зобов`язання та повідомило про наміри щодо їх виконання, це свідчить про те що у підприємства взагалі не було на меті розірвання даної угоди, і в подальшому користуватися спеціальним дозволом на користування надрами Барханівсько-Подільської площі.

- позивачем не враховано те, що для розірвання будь яких договорів на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги позивача, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик змін обставин несе заінтересована сторона).

- зважаючи на обставини, які викладені позивачем в позовній заяві, можна дійти висновку, що доказів наявної зміни обставин за наявності яких стаття 652 Цивільного кодексу України надає можливість розірвати договір відсутні.

- позивачем було порушено вимоги п.5.1 Угоди № 24, оскільки доказів про направлення Полтавській обласній раді повідомлення про настання форс-мажорних обставин у строк передбачений Угодою № 24 не надано.

- позивач скориставшись нагодою, має наміри не виконувати свої договірні обов`язки, оскільки вважає, що саме введення воєнного стану на території України дає можливість на законних підставах не виконувати свої обов`язки, а в подальшому ще й розірвати укладену Угоду № 24.

- позивач стверджує, що Угода № 24 була нав`язана підприємству та має лише обов`язки для останнього. Полтавська обласна рада вважає це твердження хибним та не коректним, оскільки при укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, ще визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України).

- прохання позивача про розірвання договору є безпідставним Відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами № 5054 від 04.02.2020 строк дії спеціального дозволу на користування надрами встановлений на 20 (двадцять) років, а дія Угоди № 24 триває до закінчення терміну дії спеціального дозволу отриманого позивачем.

- кошти, які повинні бути перераховані позивачем за Угодою № 24 спрямовуються на поліпшення соціально-економічного стану Полтавської області і у разі розірвання Угоди № 24, це призведе до недоотримання громадою коштів на розвиток області, що на даний час у період дії воєнного стану є дуже важливим, як для територіальних громад так і держави.

На підставі вищезазначеного, Полтавська обласна рада вказує, що не погоджується 2 позовною заявою просить суд відмовити у задоволені позовної заяви ТОВ «ГЕО ІНВЕСТ ГРУП».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (стаття 653 Цивільного кодексу України).

За наведеною нормою закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

При наданні оцінки доводам позивача суд виходив з наступного.

Законодавець розрізняє підстави для розірвання договору через істотне порушення договору його стороною (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України), істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України) та інші випадки, встановлені договором або законом (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою позову позивач у цій справі визначив частини першу та другу статті 651 Цивільного кодексу України та послався на те, що внаслідок російської військової агресії проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні Угоди від 21.12.2018 № 24, а саме Позивач:

- змушений був оголосити простій;

- не зміг залучити фінансування на відновлення ліквідованих свердловин;

- не зміг знайти підрядника для виконання робіт з відновлення свердловини. Потенційні підрядні організації відмовляються проводити роботи у зв`язку з нестачею працівників, які були мобілізовані, необхідністю завершення військових дій, перевірки території на відсутність вибухонебезпечних предметів та необхідністю забезпечення безпеки для працівників.

Тобто, позивач наводить лише одну умову, а саме: «російську військову агресію проти України, яка істотно змінила обставини, якими сторони керувалися при укладенні Угоди № 24».

Суд зазначає, що для розірвання будь-яких договорів на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги позивача, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 911/537/19, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18).

Зважаючи на обставини, які викладені позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку, що доказів наявної зміни обставин за наявності яких стаття 652 Цивільного кодексу України надає можливість розірвати договір відсутні.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що внаслідок російської військової агресії проти України не має можливості здійснювати господарську діяльність.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що позивач не знав та не передбачав можливість настання такої обставини, як початок збройної агресії Російської Федерації проти України.

При цьому, докази того, що початок збройної агресії Російської Федерації проти України перешкоджав виконанню Угоди позивачем не надано.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.

Торгово-промисловою палатою України оприлюднено лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення та те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Водночас той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що позивач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Позивач не надав доказів того, що всі працівники або їх частина виїхали, або керівник підприємства та інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, а також майно підприємства або його частина задіяні під час тих чи інших заходів, які перешкоджають суб`єкту господарюванню здійснювати підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану.

Посилання позивача на те, що він не зміг залучити фінансування на відновлення ліквідованих свердловин та не зміг знайти підрядника для виконання робіт з відновлення свердловини не вказує на наявність, визначених приписами частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, чотирьох умов в сукупності для розірвання договору.

Крім того, пунктом 5.1. Угоди № 24 передбачено, що сторона для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово, протягом 3 трьох діб з моменту настання цих обставин, повідомити іншу сторону про це, а також вжити заходів для зменшення заподіяння шкоди другій стороні. Факт настання таких обставин повинен підтверджуватися довідкою Торгово-промислової палати України.

Однак в матеріалах справи докази про направлення іншим сторонам повідомлення про настання форс-мажорних обставин у строк передбачений Угодою № 24 не надано.

Надаючи оцінку обставинам у справі, суд вважає за необхідне зазначити про обгрунтованість заперечень відповідача 1 з посиланням на те, що відповідно до змісту ст. 652 ЦК України розірвання договору у разі істотної зміни обставин можливе у випадку недосягнення згоди між сторонами.

Як зазначає відповідач і не спростовано матеріалами справи, позивач не звертався до Відповідачів щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які, як він зазначає, істотно змінились.

Отже, вимоги про розірвання Договору з визначених позивачем підстав є недоведеними, а заперечення відповідачів з цих мотивів суд оцінює обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності, визначених приписами частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, чотирьох умов в сукупності для розірвання договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.05.23 р.

Суддя Киричук О.А.