Рішення

від 17.05.2023 по справі 917/421/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2023 Справа № 917/421/23

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41085075, місцезнаходження: 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. З, поштова адреса: 30511, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Понінка, вул. Перемоги, 34)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41313341, місцезнаходження 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд.47)

про стягнення 95 231,11 грн,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА - УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ» про стягнення 95 231,11 грн. заборгованості, у тому числі: заборгованість згідно договору поставки №05/ГК від 18.012021 року в розмірі 87 900, 00 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 5 943,98 грн., 3% річних в сумі 1387,13 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом, на адресу: вул.Будька, буд.47, м.Гадяч, Полтавська область, 37301 - повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/421/23.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

18.012021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА - УКРАЇНА» як продавцем (надалі - ТОВ «ПКПФ-УКРАЇНА») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ» (надалі - ТОВ «ТД «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ») як покупцем було укладено договір поставки №05/ГК (надалі - Договір). За умовами Договору Постачальник прийняв на себе зобов`язання виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію (надалі - Товар) в узгоджених Сторонами кількості та асортименті, на умовах, передбачених цим Договором.

Асортимент і ціни на кожну одиницю Товару вказані в рахунках на оплату та/або видаткових накладних (п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціни за одиницю кожного найменування Товару узгоджуються Сторонами в рахунках та або видаткових накладних в національній валюті України - гривні.

Пунктом 7.2 Розділу 7 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату замовленого Товару на умовах 100% передоплати.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору ТОВ «ПКПФ-УКРАЇНА» протягом дії Договору ним було здійснено поставку гофрокартонної продукції на загальну суму 8 745186, 99 грн. згідно видаткових накладних.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за Договором до даного часу в повному обсязі не виконав та не здійснив повну оплату за поставлені партії Товару згідно видаткової накладної №824 від 27.082022 року, що у свою чергу призводить до спричинення матеріальних втрат - збитків в розмірі простроченої дебіторської заборгованості в сумі 87 900, 00 грн.

31.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА - УКРАЇНА» направило на адресу ТОВ «ТД «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ» цінним листом з описом претензію №1/47 від 31.012023 року та два примірники акту звірки взаєморозрахунків з вимогою погашення заборгованості за Договором, однак заборгованість не було погашено.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та стягнення заборгованості згідно договору поставки №05/ГК від 18.012021 року в розмірі 87 900, 00 грн. в судовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5 943,98 грн., 3% річних в сумі 1387,13 грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором поставки: поставив відповідачеві визначений Товар, що підтверджено, зокрема, видатковою накладною №824 від 27.082022 року

Відповідно до ч. 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 2 ст. 693 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором поставки №05/ГК від 18.012021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 87 900, 00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення за загальний період з 27.08.22 року по 06.03.23:

-інфляційні втрати в сумі 5 943,98 грн.

-3% річних в сумі 1387,13 грн.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 95 231,11 грн. заборгованості (у тому числі: заборгованість згідно договору поставки №05/ГК від 18.012021 року в розмірі 87 900, 00 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 5 943,98 грн., 3% річних в сумі 1387,13 грн.) підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІЛОГІР`Я МОЛОКОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41313341, місцезнаходження 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд.47) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41085075, місцезнаходження: 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. З, поштова адреса: 30511, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Понінка, вул. Перемоги, 34) заборгованість в розмірі 87 900, 00 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 5 943,98 грн., 3% річних в сумі 1387,13 грн., а також 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.2023р.

Суддя Киричук О.А.