Рішення

від 16.05.2023 по справі 922/1151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа № 922/1151/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Балаклійський цемент" (адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Привокзальна, буд. 2; код ЄДРПОУ 39062504) до Приватного акціонерного товариства "Балцем" (адреса: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3; код ЄДРПОУ 00293060) про стягнення 854796,28 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Балаклійський цемент" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Балцем" (далі - відповідач) 854796,28 грн, з яких:

853942,34 грн - заборгованості;

853,94 грн - штрафних санкцій.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки цементу автомобільним транспортом № 01-130/21 від 10.06.2021 щодо повної та своєчасної поставки обумовленого та попередньо оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2023 відкрито провадження у справі № 922/1151/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 31.03.2023 про відкриття провадження у справі.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав, про що свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення № 007533/2, згідно з яким направлялась поштова кореспонденція (а. с. 32).

Проте, надіслана на адресу позивача копія ухвали від 31.03.2023 повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 33-36). Відомостей про наявність у позивача іншої адреси матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2023.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 10.06.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір поставки цементу автомобільним транспортом № 01-130/21 (далі за текстом договір; а. с. 7-10), за змістом якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цемент (далі по тексту товар), в асортименті, кількості та терміни, передбачені цим договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до абз. 3 п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється не пізніше 10 (десяти) днів з моменту надходження оплати на за товар на поточний рахунок покупця.

На підставі п. п. 3.3-3.5 договору поставка товару здійснюється власним автомобільним транспортом продавця або автотранспортом перевізника:

навалом в автомобілях-цементовозах;

у тарі (упаковка по 25 кг, 50 кг, біг-бег) вантажними автомобілями.

Обов`язки продавця з поставки вважаються виконаними у момент передачі товару покупцю (ватажоодержувачу).

Датою поставки вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній з відміткою уповноваженої покупцем особи про отримання товару. Датою переходу права власності вважається дата відвантаження товару на транспортний засіб продавця, що засвідчується товарно-транспортною накладною, складеною на цю дату.

Згідно з п. 5.3 договору оплата товару проводиться покупцем не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку на оплату на підставі отриманої заявки. Поставка товару здійснюється в межах оплаченої кількості товару. Покупець проводить оплату 100% вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, якщо інше не передбачено доповненнями до даного договору. Оплатою визнається факт надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.3 договору в разі порушення термінів поставки товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1% від суми оплаченого, але не поставленого або недопоставленого товару, за винятком відмови продавця у відпуску товару, передбаченому п. 2.2.4.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату у загальному розмірі 6341750,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 18 від 14.07.2021 (а. с. 16), № 12 від 08.07.2021 (а. с. 17), № 10 від 30.06.2021 (а. с. 19), № 7 від 29.06.2021 (а. с. 21), № 5 від 25.06.2021 (а. с. 23), № 2 від 24.06.2021 (а. с. 25).

Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав своїх зобов`язань з поставки попередньо оплаченого товару позивачу в повному обсязі. За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь передоплату в сумі 853942,34 грн та штраф в сумі 853,94 грн, нарахований на підставі п. 6.3 договору в зв`язку з простроченням поставки попередньо оплаченого товару

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 Цивільного кодексу України. Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (п. 22 наведеної постанови).

Як зазначалось, позивачем на виконання умов договору сплачено на користь відповідача попередню оплату у загальній сумі 6341750,00 грн. Доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару позивачу на суму 853942,34 матеріали справи не містять.

Разом з тим, оскільки строк поставки товару за договором сплив, а товар не було поставлено, відповідно до приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів поставки на користь позивача попередньо оплаченого товару, ні повернення передоплати у заявленому позивачем до стягнення розмірі.

За таких обставин, заявлений позивачем позов в частині стягнення попередньої оплати підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 853942,34 грн попередньої оплати.

Щодо вимог про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалося, у п. 6.3 договору сторонами передбачено, що в разі порушення термінів поставки товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1% від суми оплаченого, але не поставленого або недопоставленого товару, за винятком відмови продавця у відпуску товару, передбаченому п. 2.2.4.

Враховуючи вказані вище положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, а також враховуючи факт не надання відповідачем доказів поставки товару на заявлену в позові суму, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в цій частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 853,94 грн штрафу.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 6193,50 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Балцем" (адреса: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3; код ЄДРПОУ 00293060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Балаклійський цемент" (адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Привокзальна, буд. 2; код ЄДРПОУ 39062504):

853942,34 грн. - заборгованості;

853,94 грн. - штрафних санкцій;

6193,50 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак