Ухвала

від 20.01.2023 по справі 757/1666/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1666/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020000000000253, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000253 від 13.03.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2020 року ОСОБА_7 шляхом незаконних операцій з використанням POS-терміналу, наданого АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» для здійснення господарської діяльності ТОВ «МК ІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43418432), шляхом обману здійснив заволодіння коштами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 630 812,88 грн.

Також під час досудового розслідування установлено, що групою осіб, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участю інших осіб організовано протиправну схему заволодіння коштами банківських установ, шляхом реєстрації суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, відкриття рахунків та отримання POS-терміналу, через який здійснювалося несанкціоноване списання коштів з рахунків осіб-іноземців, без їх відома, із подальшим обготівкуванням таких коштів.

Будучи допитаний як підозрюваний, ОСОБА_7 показав, що здійснив реєстрацію товариства, а також відкрив банківські рахунки та отримав POS-термінал на вказівку ОСОБА_8 . Також ОСОБА_7 показав, що здійснював підписання документів стосовно ТОВ «МК ІНСТРУМЕНТ» у приватного нотаріуса поблизу метро Льва Толстого у м. Києві за вказівкою ОСОБА_8 та у супроводі ОСОБА_9 .

Крім того, враховуючи встановлені обмеження щодо зняття готівки за допомогою банківських терміналів самообслуговування, групою осіб, отримавши віддалений доступ до управління рахунками ТОВ «МК ІНСТРУМЕНТ» за допомогою системи «Приват24» здійснено перерахування коштів на карткові рахунки фізичних осіб, яких залучено відповідно до попередньо розробленого плану до вчинення злочину без їх відома, a саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..

У ході огляду ноутбука та мобільного телефону ОСОБА_7 , що вилученні за місцем проживання останнього, отримано інформацію, що невстановленими особами реалізовано злочинну схему за участю інших підприємств та фізичних осіб, зокрема: ТОВ «ФОР СІЗОНС» (код ЄДРПОУ 43371709), директором якого значиться ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,; TOB «ТК ГРУП КОНТИНЕНТ» (код ЄДРПОУ 43448053), директором якого значиться ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ;TOB «ЕРАУНД ЗЕ ВОРЛД» (код ЄДРПОУ 42884171), директором якого значиться ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,; TOB «ТРОПІКАНО» (код ЄДРПОУ 43371714), директором якого значиться ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ «ВАНТАЖ ЛОГІСТИК УКРАЇНА» (код ЄРДПОУ 43450628), директором якого значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,; TOB «СТРОЙПАРТНЕРОПТ» (код ЄДРПОУ 43467102), директором якого є ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

Крім цього, 13.12.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2022 у справі № 757/32703/22-к проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Nokia 206» imei1 НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_19 .

Вищевказані мобільні телефони постановою слідчого від 14.12.2022 визнано речовим доказам.

14.12.2022 клопотання про арешт тимчасово вилученого майна поштовим зв`язком скеровано до Печерського районного суду міста Києва для розгляду. Однак, 26.12.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_20 вказане клопотання повернуто прокурору та надано 72 години для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, 28.12.2022, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна поштовим зв`язком скеровано до Печерського районного суду міста Києва для розгляду. Однак, 11.01.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_21 вказане клопотання повернуто прокурору та надано 72 години для усунення недоліків

Крім цього, на вилученому мобільному телефоні під час проведення огляду виявлено листування з підозрюваним ОСОБА_7 стосовно реєстрації на ім`я ОСОБА_22 ТОВ «Вантаж Логістик Україна», яке залучено до протиправної схеми заволодіння коштами АТ «ПРИВАТБАНК» та відомості стосовно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зважаючи на викладене, досудове слідство вважає, що вилучені у ОСОБА_4 мобільні телефони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та, відповідно до ст. 98 КПК України, містить ознаки речового доказу.

З урахуванням викладеного, прокурор просить клопотання задовольнити та накласти арешт на майно, вилучене 13.12.2022 під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: мобільного телефону марки «Nokia 206» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та мобільного телефону марки «Iphone» моделі «XS Max» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_6 Ј, що належать ОСОБА_19 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Окрім того, прокурор пояснив, що підставою для вилучення вказаних телефонів стало те, що на них зберіглися сліди вчинення кримінального правопорушення.

Власник майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання. Так, зазначили, що сторона обвинувачення з 13.12.2022 мала доступ до вилучених телефонів, оскільки ОСОБА_4 надав від них паролі під час обшуку, та за цей час орган досудового розслідування не звертався до спеціалістів для дослідження інформації. Окрім того, матеріали, що обґрунтовують клопотання, жодним чином не стосуються ОСОБА_4 . До клопотання не долучено доказів, що прокурор звернувся із ним до слідчого судді у строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вислухавши позиції сторін, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні № 12020000000000253 від 13.03.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 64-2 КПК України встановлено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

21.11.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/32703/22-к) надано дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5

13.12.2022 на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон марки «Nokia 206» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_4 , які 14.12.2022 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_23 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020000000000253.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

В ході дослідження клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені в ході обшуку речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, про що слідчим прийнято відповідне процесуальне рішення у формі постанови, тобто можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасово вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Оцінюючи доводи власника майна та його представника щодо звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна із порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вказати наступне. Так, при вирішенні питання про арешт майна, які відповідають критеріям речових доказів, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).

Таким чином, такої підстави для повернення клопотання про арешт майна чи відмови в арешті майна як пропущення строку звернення з клопотанням КПК України не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.

Отже, сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для нерозгляду клопотання про арешт або відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту, а сплив процесуального строку виконання обов`язку вжити заходи до збереження речових доказів не припиняє необхідності виконати цей обов`язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії.

Так, з протоколу огляду від 27.12.2022 вбачається, що, зокрема, в інстальованих програмах на мобільному телефоні марки «Iphone» моделі «XS Max» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_4 , міститься інформація, що може мати важливе значення для досудового розслідування, оскільки вилучені мобільні пристрої можуть бути визнані засобами вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя надходить висновку, що вищезазначені положення КПК України фактично не позбавляють сторону обвинувачення права звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пізніше, внаслідок того, що порушення строку звернення з клопотанням не позбавляє майно, на яке прокурор просить накласти арешт, доказової сили в кримінальному провадженні, та факт пропущення строку звернення із клопотанням про арешт майна та поновлення строків для звернення не є підставою для нерозгляду слідчим суддею такого клопотання: повернення клопотання про арешт майна чи для відмови в задоволенні такого клопотання. Крім того, ч. 5 ст. 171 КПК встановлює строк, з настанням якого пов`язано виникнення обов`язку повернути тимчасово вилучене майно, а не строк, пропуск якого позбавляє сторону обвинувачення можливості ініціювати питання про арешт такого майна.

Вказана позиція узгоджується зі сталою судовою практикою, зокрема, з ухвалами Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021 у справі № 991/11274/21 та від 12.10.2020 у справі № 99185784/20.

Щодо заперечень представника власника майна щодо можливого порушення прокурором строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України при попередніх зверненнях із вказаним клопотанням, то слідчий суддя вбачає за доцільне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 26 КПК України зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, адвокат ОСОБА_5 , обґрунтовуючи заперечення, як докази надає скрін-шоти офіційного сайту Печерського районного суду м. Києва, на яких зафіксовано дати надходження клопотання до суду, проте не вказано коли саме вказане клопотання було надіслане прокурором.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів, що долучені в обґрунтування клопотання, прокурор на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2023 (справа № 757/1174/23-к) після усунення недоліків протягом 72 годин, а саме 13.01.2023, повторно звернувся із клопотанням до слідчого судді.

Таким чином, доводи адвоката ОСОБА_5 жодним чином не спростовують обґрунтувань прокурора та встановлених слідчим суддею висновків, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що прокурором були порушенні строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України. Будь-яких інших доказів, які б доводили протилежне, стороною захисту не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020000000000253 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 13.12.2022 під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Nokia 206» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1