Рішення
від 16.05.2023 по справі 120/9830/22
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 травня 2023 р.

Справа № 120/9830/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови №337532 від 04.10.2022.

Ухвалою від 12.12.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що на момент проведення перевірки належного позивачу транспортного засобу у водія був відсутній оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа. Крім того, зазначив, що листом від 23.09.2022 позивачу було запрошено до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Дане запрошення позивач отримала 30.09.2022, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти. Представник відповідача також зазначив, що під час перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну від 09.08.2022 №22223, в якій автомобільним перевізником визначено саме "ФОП ОСОБА_2 ".

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 10.08.2022 на а/д М-14, 21 км, Одеса - Мелітополь, посадовими особами відповідача було проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки Renualt, д.н.з. НОМЕР_1 , та н/причіпу CHEREAU, д.н.з. НОМЕР_2 .

За результатами перевірки складено акт №339141 від 10.08.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У вказаному акті міститься інформація, що на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: протокол перевірки та адаптації тахографа.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 04.10.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №337532, якою постановлено стягнути з ОСОБА_3 штраф у сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Разом із тим, не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

Згідно з п.6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів регулюється Інструкцією №385.

Повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (п.2.5 Інструкції №385).

Відповідно до п.2.6 Інструкції №385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За змістом п.2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

У відповідності до п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа (п.3.6 Інструкції №385).

Системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить, що вказаний у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість доповнити цей перелік іншими визначеними законодавством документами. Одним із таких документів є протокол перевірки та адаптації тахографа, обов`язкова наявність якого передбачена в разі коли транспортний засіб обладнано тахографом.

Втім, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не є перевізником в спірних правовідносинах, адже передала транспортний засіб в оренду ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС". Також, представник позивача зазначив, що водій транспортного засобу ОСОБА_4 є працівником саме ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС".

Надаючи оцінку даним твердження представника позивача, суд зазначає наступне.

Так, дійсно до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено договір оренди транспортного засобу №01/07/22 від 01.07.2022.

Умовами даного договору передбачено, що ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) передає, а ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС" приймає в тимчасове платне користування в оренду сідлові тягачі та напівпричепи.

Відповідно до п. 1.7 та п. 1.13 Договору, в оренду було передано, в тому числі транспортний засіб та напівпричіп, які перевірялись посадовими особами відповідача 10.08.2022.

Крім того, до матеріалів справи також додано Акт приймання-передачі транспортного засобу №01/07/22 від 01.07.2022, наказ ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС" №07/к від 11.04.2022 про прийняття ОСОБА_4 на роботу водієм автотранспортних засобів з 12.04.2022, а також повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу.

Разом із тим, суд критично оцінює усі перелічені вище докази та твердження представника позивача, як підставу для скасування оскаржуваної постанови, адже як слідує із наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №22223 від 09.08.2022, яка була надана водієм під час перевірки, в якості перевізника визначено саме "ФОП ОСОБА_2 ".

При цьому, жодної згадки про ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС" відповідна товарно-транспортна накладна не містить.

Більше того, із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що керівником ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42449433) є ОСОБА_5 із якою і було укладено договір оренди №01/07/22 від 01.07.2022.

Втім, як видно із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС" є саме ОСОБА_1 , тобто позивач за даним позовом.

Із наведеного слідує, що будучи власником транспортного засобу марки Renualt, д.н.з. НОМЕР_1 , позивач уклала договір оренди транспортного засобу та передала його в платне користування ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС", засновником (власником) якого вона сама являється.

Таким чином, не дивлячись на передачу транспортного засобу в оренду ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС", на переконання суду, це не може бути підставою для скасування спірної постанови, адже відповідний транспортний засіб фактично залишився в користуванні позивача, як єдиного засновника (власника) ТОВ "ІВ ТРАНС ПЛЮС".

Відповідні обставини також пояснюють підстави відображення в товарно-транспортній накладній №22223 від 09.08.2022 в якості перевізника саме "ФОП ОСОБА_2 ".

Крім того, мотиви даного позову та встановлені вище обставини, в сукупності із не відображенням в позовній заяві обставин того, що належний позивачу транспортний засіб був переданий в користування юридичної особи, власником якої є саме позивач, свідчать про те, що останній фактично спрямований на уникнення перевізника від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд критично оцінює наведені усі наведені вище твердження представника позивача стосовного того, що ОСОБА_1 не є перевізником, як на підставу для скасування оскаржуваної у даній справі постави.

Крім того, представник позивача, як на протиправність винесення спірної постанови зазначає, що відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу, що позбавило його можливості надавати свої заперечення стосовно виявленого порушення.

Надаючи правову оцінку таким доводам представника позивача, суд зазначає наступне.

За змістом пунктів 25 - 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 року в справі № 820/4810/17.

Відповідна позиція також підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 03.01.2023 по справі №120/1509/22-а.

Більше того, згідно наданих відповідачем доказів, а саме відомостей офіційного веб-сайті Укрпошти (трек номер 2102103444050) та списку рекомендованих відправлень вбачається, що про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином.

При цьому, суд наголошує на тому, що аналіз положень Порядку № 1567 свідчить про те, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Втім, порядок №1567 не вимагає направлення повідомлення про розгляд справи саме рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Державна служба з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845)

Повний текст рішення складено 16.05.2023.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.05.2023
Оприлюднено19.05.2023
Номер документу110916506
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Судовий реєстр по справі —120/9830/22

Рішення від 16.05.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Поліщук Ірина Миколаївна

Ухвала від 12.12.2022

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Поліщук Ірина Миколаївна

Ухвала від 02.12.2022

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Поліщук Ірина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні