Рішення

від 17.05.2023 по справі 120/1994/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 р. Справа № 120/1994/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради до державного професійно-технічного навчального закладу "Жмеринське вище професійне училище", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2023 до суду надійшла позовна заява за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради до державного професійно-технічного навчального закладу "Жмеринське вище професійне училище" про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік".

На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а саме щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Водночас, на думку прокурора, неналежне виконання відповідачем делегованих йому державою функцій суперечить принципам верховенства права, задоволенню суспільної потреби у відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, як соціально вразливих категорій населення.

Ухвалою суду від 07.03.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, залучено до участі у розгляді справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2

28.03.2023 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що відповідно до пп. 5 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 266 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що перебувають під опікою (піклуванням), на період навчання у загальноосвітній школі забезпечуються безоплатно шкільною і спортивними формами, обідами, у вищих навчальних закладах і професійних навчально-виховних закладах обідами і гуртожитками. При працевлаштуванні після закінчення навчального закладу їм виплачується одноразова грошова допомога у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Крім того, відповідач зауважує, що Міністерство освіти та науки також дотримується думки, що виплата такої допомоги здійснюється тільки при працевлаштування, що підтверджується листами від 14.08.2018 за № 1/11-8602 та від 22.08.2019 за № 1/11-7696.

Відтак, на думку відповідача, одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів виплачується випускникам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які перебували на повному державному утриманні та під опікою, саме за умови їх працевлаштування.

Відповідач зазначає, що діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не були працевлаштовані після закінчення навчання у ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище", а тому підстав для виплати їм спірної допомоги немає.

28.03.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор доводи відзиву на позовну заяву заперечує та звертає увагу на те, що одноразова грошова допомога виплачується всім випускникам навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,, незалежно від їх подальшого працевлаштування або продовження навчання, а також перебування на повному державному утриманні.

04.04.2023 поштою до суду надійшли пояснення від третьої особи, в яких ОСОБА_2 позов підтримав у повному обсязі та просить його задовольнити.

04.04.2023 поштою до суду надійшли пояснення від третьої особи, в яких ОСОБА_1 позов підтримала та просить його задовольнити.

З матеріалів справи видно, що поштове відправлення № 2100108167965 разом з ухвалою суду від 07.03.2023, що було надіслане судом на адресу ОСОБА_3 , згідно з трекінгом поштового відправлення на вебсайті "ukrposhta.ua" вручене адресату особисто 14.03.2023. Водночас повідомлення про вручення відправлення до суду не повернулось.

Відтак суд вважає, що в силу приписів ч. 1 ст. 124 КАС України третя особа ОСОБА_3 вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання пояснень не скористалась.

Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

Рішенням Виконавчого комітету Кіровської міської ради від 20.07.2021 № 429 ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти.

Рішенням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 22.05.2007 № 129 малолітній ОСОБА_3 надано статус "дитина, позбавлена батьківського піклування".

Рішенням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.04.2018 № 118 ОСОБА_2 надано статус "дитина, позбавлена батьківського піклування".

Наказом ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 30.06.2022 за № 06-ВТ "Про випуск учнів з навчального закладу" підтверджується, що ОСОБА_1 закінчила повний курс навчання та випущена 30.06.2022 з групи № 22, професія "Провідник пасажирського вагона".

Наказом ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 30.06.2022 за № 08 "Про випуск учнів з навчального закладу" підтверджується, що ОСОБА_2 закінчив повний курс навчання та випущений 30.06.2022 з групи № 5, професія "Слюсар з ремонту рухомого складу; помічник машиніста електровоза; помічник машиніста тепловоза".

Наказом ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 30.06.2022 за № 08 "Про випуск учнів з навчального закладу" підтверджується, що ОСОБА_3 закінчила повний курс навчання та випущена 30.06.2022 з групи № 8, професія "Кухар; офіціант; бармен".

Відповідно до наказу ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 22.09.2022 за № 179 "Про грошову допомогу на придбання одягу та взуття при працевлаштуванні учням із числа дітей-сиріт, які знаходяться на повному державному забезпеченні" вирішено учениці групи № 22 "Провідник пасажирського вагона" ОСОБА_1 , яка має статус дитини-сироти, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги та грошової компенсації на одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання не здійснювати у зв`язку з тим, що вона не працевлаштувалась, а продовжує навчання на денному відділенні Відокремленого структурного підрозділу "Технологічного-промислового фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету", та через відсутність інших правових підстав, які дають їй право на отримання такої допомоги, згідно з довідкою № 1248 від 02.09.2022.

При цьому довідка № 1248 від 02.09.2022 видана ОСОБА_1 про те, що вона дійсно навчається з 01.09.2022 на денному відділенні Відокремленого структурного підрозділу "Технологічного-промислового фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету".

Крім того, наказом ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 22.09.2022 за № 179 "Про грошову допомогу на придбання одягу та взуття при працевлаштуванні учням із числа дітей-сиріт, які знаходяться на повному державному забезпеченні" вирішено учениці групи № 8 "Кухар; офіціант; бармен" ОСОБА_3 , яка має статус дитини-сироти, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги та грошової компенсації на одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання не здійснювати у зв`язку з відмовою від працевлаштування через стан здоров`я, який підтверджується висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, виданого КНП "Жмеринська центральна районна лікарня" № 1792/587 від 22.09.2022, та через відсутність інших правових підстав, які дають їй право на отримання такої допомоги.

Наказом ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" від 04.11.2022 за № 214 "Про виплату матеріальної допомоги сиротам при працевлаштуванні" вирішено учню групи № 5 "Слюсар з ремонту рухомого складу; помічник машиніста електровоза; помічник машиніста тепловоза" ОСОБА_4 , який є дитиною позбавленою батьківського піклування, нарахування та виплату матеріальної допомоги при працевлаштуванні відповідно до постанови КМУ № 266 не здійснювати через його небажання працевлаштовуватися за сімейними обставинами та відсутність інших правових підстав, які дають йому право на отримання такої допомоги.

Разом із тим, на думку прокурора, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", що і стало підставою для звернення керівника Жмеринської окружної прокуратури до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Як зазначено у Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією № 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до положень ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України є загальнообов`язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить їх у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" (далі Закон № 2402-ІІІ) вбачається, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2402-ІІІ забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

При цьому статтею 2 Закону № 2402-ІІІ визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Згідно із ст. 4 Закону № 2402-ІІІ система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Статтею 8 Закону № 2402-ІІІ установлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 53 Конституції України та ст. 19 вищевказаного Закону держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава. Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави (ст.ст. 24-25 Закону України "Про охорону дитинства").

Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі Закон № 2342-IV).

Згідно із ст. 1 названого Закону:

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були піднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;

державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами мінімальні норми і нормативи забезпечення дітей-сиріт, дітей, які залишилися без батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою, та встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

За змістом частин першої-третьої статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не може бути нижчою за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно із ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому зазначена правова норма установлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, тощо

Враховуючи наведене, суд зазначає, що усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Водночас сам факт випуску з навчального закладу є самостійною і достатньою підставою для виплати таким особам одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 493/407/16-а, від 26.05.2020 у справі № 303/5848/16-а, від 05.06.2019 у справі № 159/1684/16-а, від 03.10.2019 у справі №303/5849/16-а, від 26.05.2020 у справі № 303/5848/16-а, від 04.11.2020 у справі № 303/5842/16-а, від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а, від 28.01.2021 у справі № 169/521/16-а та інших.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум". Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Згідно із ст. 9 Закону № 2342-IV витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 25 Закону № 2342-IV Закону передбачено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Матеріальне забезпечення та, зокрема, виплата грошової допомоги регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі Постанова № 266).

Відповідно до пп. 1 п. 13 цієї Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Тобто порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги, передбаченим Постановою № 266.

Втім, в силу приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" ухвалений 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005.

Натомість постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" датована 05.04.1994, а тому застосовується до спірних правовідносин лише в тій частині, що не суперечить вимогам Закону № 2342-IV.

Крім того, суд враховує положення ч. 3 ст. 7 КАС України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами та оскільки норми Постанови № 266 прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV, але не були приведені у відповідність з нормами цього Закону, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону 2342-IV, згідно з яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії саме у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Аналогічний правовий висновок наведений Верховним Судом у постановах від 18.09.2018 у справі № 493/407/16-а, від 03.10.2019 у справі № 303/5849/16-а, від 26.05.2020 у справі № 303/5848/16-а та від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а.

Відтак посилання відповідача на Постанову № 266 є безпідставним та до уваги судом не беруться, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами відповідач був зобов`язаний застосовувати саме норми Закону № 2342-IV.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем допущено неправомірну бездіяльність щодо нарахування та виплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".

З огляду на викладене суд визнає позовні вимоги прокурора обґрунтованими, а тому з метою захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах ДПТНЗ "Жмеринське вище професійне училище" слід зобов`язати нарахувати та виплатити вищевказаним особам відповідну грошову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений прокуратурою судовий збір з відповідача не стягується незважаючи на задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного професійно-технічного навчального закладу "Жмеринське вище професійне училище" щодо нарахування та виплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Зобов`язати державний професійно-технічний навчальний заклад "Жмеринське вище професійне училище" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: керівника Жмеринської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, службова адреса: вул. Національна, 6-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради (код ЄДРПОУ 38051926, місцезнаходження: вул. Київська 1-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100);

2) відповідач: державний професійно-технічний навчальний заклад "Жмеринське вище професійне училище" (код ЄДРПОУ 02539861, місцезнаходження: вул. Київська, 13, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100).

3) третя особа 1: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

4) третя особа 2: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

5) третя особа 3: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Повне рішення суду складено 17.05.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович