Ухвала

від 16.05.2023 по справі 240/12937/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/12937/23

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1- Житомирської обласної військової (державної) адміністрації 2- Державної екологічної інспекції Поліського округу до Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Третя особа: Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1- Житомирської обласної військової (державної) адміністрації 2- Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Речиця" загальною площею 120,0 га та закріплення їх в натурі ( на місцевості);

- зобов`язати Філію "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт із винесенням меж гідрологічного заказника місцевого значення "Речиця" загальною площею 120,0 га та закріплення їх в натурі ( на місцевості).

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статтей з наступних підстав.

Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Разом з тим, Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

В обґрунтування своїх вимог Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури посилається на те, що на Філію "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" покладено обов`язок із забезпечення режиму охорони та збереження територій гідрологічного заказника місцевого значення "Речиця". Однак Філією "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" протягом тривалого часу не вчинено жодних дій щодо винесення меж Заказника та закріплення їх в натурі ( на місцеіості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та забезпечення охорони його території. Зазначає, що внаслідок не визначення меж заказника в натурі (на місцевості) існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням.

Водночас прокурором у позові не зазначено причин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Поліського округу та Житомирській обласній військовій (державній) адміністрації самостійно звернутися до суду з позовом.

Відтак, прокурор не підтвердив підстав свого звернення до суду з даним позовом.

З огляду на викладене, прокурору слід обґрунтувати підстави звернення до суду з даним позовом та необхідність захисту інтересів держави, з урахуванням викладених висновків суду, у відповідності до ч.4 ст.53 КАС України.

Крім того, в позовній заяві Позивач зазначив, третьою особу на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації.

При цьому Позивач не врахував, що частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, передумовою залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення факту, що рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Більш того, згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Самостійне залучення Позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 161 КАС України, оскільки вступ третіх осіб до участі у справі відбувається виключно на підставі ухвали суду.

Відтак, у випадку коли Позивач вважає за необхідне залучити до участі в справі третю особу, він повинен подати до суду окреме клопотання, оформлене відповідно до вимог ст. 49, 166-167 КАС України, а не самостійно надати певній особі статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зазначаючи про це в позовній заяві.

Всупереч вказаним вимогам, Позивачем не долучено до позову відповідної заяви і, відповідно не наведено обґрунтувань того, які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі

Приписами ч.3 ст.43 КАС України прямо передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно долученої до позову копії Положення про Філію Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вказана Філія не має статусу юридичної особи, що виключає наявність в неї адміністративної процесуальної дієздатності, в тому числі прав Відповідача у справі.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням Позивачу строку для усунення її недоліків, шляхом подання до суду:

- позовної заяви (її копій відповідно до кількості учасників справи) з обґрунтуванням підстав для звернення до суду із даним позовом та обґрунтувань наявності у Філії Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" адміністративної процесуальної дієздатності ;

- оформленого відповідно до вимог ст. 49, 166-167 КАС України клопотання про залучення Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, із обґрунтуванням в цьому клопотанні, яким чином рішення суду по даній справі може вплинути на права, інтереси чи обов`язки Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.Ф. Нагірняк