Рішення

від 16.05.2023 по справі 420/3552/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3552/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА БУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 21 лютого 2023 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.11.2021 року № 70775 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати комісію Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні від 18.11.2021 року № 70775 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не конкретизовано, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" до переліку ризикових платників податку, а у полі "податкова інформація (яка заповнюється у разі відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" відповідачем зазначено "встановлено придбання/реалізація товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості", тобто, взагалі не зазначено конкретної податкової інформації у відношенні позивача, а лише зазначено про "встановлено придбання/реалізація товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості" та не зазначено, яке податкова інформація має доказове значення, оскільки, позивачу ця інформація не надсилалась та зміст її не відомий.

Ухвалою від 27.02.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. За результатами моніторингу операцій, які здійснював позивач, було встановлено придбання протягом 2021 року будівельних матеріалів в асортименті на суму 3163,8 тис. грн. від контрагентів, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність - ТОВ "СПЕКТРЮГСТРОЙ". Рішення про відповідність даного постачальника критеріям ризиковості було прийнято 16.09.2021 № 100146, у постачальника відсутні наймані працівники, об`єкти оподаткування. Також відповідач зазначає, що позивач не подав документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

У відзиві відпвоідач просить розглянути справу за участю представника контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що в клопотанні не має обгрунтування неможливості розгляду справи за за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, та не зазначено які негативні процесуальні наслідки завдать такий розгляд справи.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін;2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ст. 260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності. Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження: залишити заяву відповідача без задоволення; розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як вбачається з позовної заяви предметом розглядом даної справи є визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Дані позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Крім того, вивчивши матеріали справи, судом встановлена відсутність великої кількості обставин та фактів, які підлягають встановленню. Отже, обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знать, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.ч. 7, 8 ст.44 КАС України).

З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.

Згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи незалежно від форми судочинства та виду провадження (спрощене чи загальне провадження). Усні пояснення учасників справи не є доказами у справі.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

Крім того, суд звертає увагу сторін, що їх правова позиція щодо предмету спору має бути викладена у відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив та запереченнях.

Таким чином, станом на день розгляду справи, суд не убачає підстав та необхідності призначати дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА БУД" код за ЄДРПОУ 42921904, керівник підприємства - Залевський Євген В`ячеславович, юридична адреса 65111, Одеська область, м. Одеса, вул. Старокиївська дорога, 21 км, будинок 49.

Види діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.11 Будівництво доріг та автострад; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 43.21 Електромонтажні роботи.

Основним напрямком діяльності підприємства являється будівництво житлових і нежитлових будівель.

Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 70775 від 18.11.2021 про відповідність платника податку ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЕРЛИНА БУД" критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: "встановлено придбання/реалізація товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості".

Позивач вважає, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності, оскільки таке рішення спричиняє зупинення реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини сторін врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування .

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема , п. 8 передбачає: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ " ПЕРЛИНА БУД " від 18.11.2021 року № 70775 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Зміст вказаних норм законодавства свідчить про встановлення певної послідовності прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Питання відповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванні в ЄРПН області прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС. У рішенні № 70775 комісією не наведено існування податкової накладної, її реквізити, на яку операцію вона була виписана, змісту ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, хоча відповідно до Порядку № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме наявна податкова інформація.

В оскаржуваному рішенні в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано, що встановлено операції з придбання товару у суб`єкта господарювання з ознаками ризиковості.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.11.2021 року № 70775, суд враховує, що в рішенні від 18.11.2021 року № 70775 не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.26,27 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п.п.40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком №1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у відзиві зазначив, наступне: "За результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені операції з придбання товару/послуг від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризику фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕКТРЮГСТРОЙ" (ЄДРПОУ 40712150) (Рiшення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.09.2021 року № 100146). Також, протягом 2021 року ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" придбавала товарно-матерiальнi цінностi, а саме будівельні матеріали в асортименті (арматура, бетон, газобетон і т.д.), оренда башеного крану, компресора, опалубки на загальну суму 3 163,8 тис. грн. В той же час, єдиною номенклатурою реалізації протягом 2021 року були "майнові права" не платнику ПДВ на загальну суму 3 511,0 тис. грн. Додатково: відомості про об`єкти оподаткування відсутні, відсутні наймані працівники. Вищевказана податкова інформація вказує на участь ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" в ризикових операціях.

Відповідачем не надано суду податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість платника податків, що була врахована контролюючим органом та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Не надано й протоколу засідання комісії контролюючого органу, яка приймала рішення про віднесення позивача до ризикованих платників податку.

Верховний Суд в постанові від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20 вказав, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

В рішенні від 18.11.2021 року № 70775 зазначено про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, вказуючи у рішенні від 18.11.2021 року № 70775 про те, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування, відповідач, суб`єкт владних повноважень, не зазначає податкових накладних, які визначають ризиковість здійснення господарської операції.

Тобто, в оскаржуваному рішенні в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В той же час, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/480/20 (№ К/9901/26405/20).

Таким чином, рішення від 18.11.2021 року № 70775 не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" включено до переліку ризикових за результатами моніторингу реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким встановлені операції з продажу товару/послуг у контрагентів, які мають ознаки ризиковості, суд не приймає до уваги, оскільки оскаржуване рішення від 18.11.2021 року № 70775 не містять будь-яких даних щодо того, з якими саме контрагентами господарські операції слугували підставою для віднесення позивача, ТОВ "ПЕРЛИНА БУД", до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.11.2021 року № 70775 прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ПЕРЛИНА БУД" слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Хом`якової В. В. у відпустці з 27.03.2023 - 23.04.2023 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 243-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА БУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.11.2021 року № 70775 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА БУД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА БУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА БУД» (Старокиївська дорога 21 км, буд.49, м.Одеса, 65111, код ЄДРПОУ 42921904) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова