Рішення

від 16.05.2023 по справі 500/1075/23

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1075/23

16 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївські області (надалі, відповідач - 2), в якому просила визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі поданих документів, визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №192350006786 від 16.03.2023 року, зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення, 07.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07.03.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про виплату їй пенсії за віком. Однак, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023р. № 192350006786 та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.03.2023р. №1900-0211-8/11804, в такій виплаті позивачу було відмовлено. Позивач вказав, що у Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023р. № 192350006786 повідомляється наступне: «Результати розгляду документів, доданих до заяви: заявниця надала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999; згідно поданих документів заявниці призначено пенсію в російській федерації. Документи органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати не надано. Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023 № 192350006786 протиправним, так як вважає, що позивач подала до Пенсійного фонду України всі необхідні документи та вчинила всі дії для призначення їй відповідно до закону належної їй пенсії.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у такий спосіб: 1) подати до суду належним чином завірену копію трудової книжки або інших документів, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637; 2) подати до суду особисту декларацію про відсутність громадянства російської федерації.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженні в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області немає можливості отримати з російської федерації пенсійну справу позивачки та, відповідно, перевірити, чи не отримує ОСОБА_1 пенсію від органів російської федерації. Вважає, що позивачці правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольнити даний позов повністю. Вказала, що згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній до змін внесених Законом № 1618-IX від 01.07.2021) виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначила, що в подальшому у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», внесено зміни згідно із Законом № 1618-IX від 01.07.2021, та зазначено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Звернула увагу суду на тому, що згідно вимог Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234, обов`язок надсилання запиту щодо витребування пенсійної справи позивача з органів російської федерації покладається саме на територіальні органи Пенсійного фонду. А відтак неможливість пенсійного органу отримати дану пенсійну справу від рф не має обмежувати право позивача на отримання пенсії.

Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач перебувала з 19.12.1998 на обліку в Пенсійному фонді України в м. Сімферополі АР Крим, що підтверджується копією дубліката посвідчення № НОМЕР_2 від 19.12.1998, виданого Управлінням соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя.

Згідно з довідкою від 25.02.2023 за №6112-5002627065 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 .

07.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності дану заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, та відповіачем-2 прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023 за №192350006786, у зв`язку з відсутністю пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати.

Зокрема, відповідач - 2 вказав, що заявниця надала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999; згідно поданих документів заявниці призначено пенсію в російській федерації. Документи органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати не надано; на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Не погоджуючись з відмовою відповідача-2, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до п. 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р. (надалі - Закон №1058).

Статтею 1 Закону №1058 передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234 (далі - Порядок №234).

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 вищевказаного Закону, тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній до змін внесених Законом № 1618-IX від 01.07.2021) виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В подальшому у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», внесено зміни згідно із Законом № 1618-IX від 01.07.2021, та зазначено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку 234, територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації. Виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Отже, згідно вимог Порядку 234 обов`язок надсилання запиту щодо витребування пенсійної справи позивача з органів російської федерації покладається саме на територіальні органи Пенсійного фонду.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім цього, частиною першою статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначенийй в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Враховуючи положення вищезазначеної частини першої та частини другої ст. 49 Закону №1058-IV щодо підстав припинення та поновлення виплати пенсії, зокрема, поновлення виплати якої здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати та положення вказаних вище пунктів Порядку №22-1 щодо подання заяви та документів з приводу призначення (поновлення) пенсії, суд зазначає, що з відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області підставою для відмови у призначенні (поновленні) пенсії позивачці вказано відсутність пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати.

Суд вважає необхідним зазначити, що не отримання пенсійної справи позивача з тимчасово окупованої території не є підставою для відмови у призначенні (поновленні) виплати пенсії яка була раніше призначена з 1998 р. у м.Сімферополі, виплата якої була припинена з 2014, та враховуючи подану заяву позивачем, Пенсійний фонд зобов`язаний здійснити відповідну перевірку поданих позивачем документів та винести обґрунтоване рішення відповідно до норм діючого законодавства.

Колегії суддів Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 по справі № 308/3864/17, зазначила, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.

Позивачем до матеріалів даної справи долучено копію трудової книжки, видану 15.11.1961, однак як вбачається з спірної відмови, така трудова книжка не досліджувалась відповідачем - 2 при прийнятті спірного у даній справі рішення; відповідач - 2 констатує надання позивачем паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999 та відсутність пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати.

Слід зазначити, що суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (поновленні) пенсії, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А тому, на думку суду, вирішення питання про призначення (поновлення) пенсії без перевірки наявності чи відсутності усіх для цього підстав є передчасним, так, на думку суду, як органам Пенсійного фонду кореспондований обов`язок здійснити повну перевірку поданих позивачем документів та винести обґрунтоване рішення відповідно до норм діючого законодавства.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

А тому, на думку суду, органу Пенсійного фонду, необхідно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023 про призначення пенсії за віком, врахувавши та дослідивши трудову книжку заявниці.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення та поновлення пенсій громадянам, та на свій розсуд приймати відповідне рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 частини четвертої ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2023 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, оцінюючи оскаржуване в даній справі рішення відповідача - 2 на відповідність вимогам ст.2 КАС, суд вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень на користь позивача в порядку частини третьої ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №192350006786 від 16.03.2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області на користь ОСОБА_1 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 травня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769);

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження:вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020 код ЄДРПОУ:13844159).

Головуюча суддяДерех Н.В.