Постанова

від 16.05.2023 по справі 520/9266/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 р. Справа № 520/9266/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 20.12.22 по справі № 520/9266/22

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 218855,06 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСЕРВІС», код в ЄДРПОУ 32865972, місцезнаходження: вул. Тобольська, буд. 42, кв. 331/1, м. Харків, 61072 з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача виник податковий борг у сумі 218855,06 грн, який повинен бути стягнутий до Державного бюджету України згідно вимог Податкового кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022р. адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 218855 грн 06 коп. у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСЕРВІС» з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року по справі № 520/9266/22 с незаконним і необґрунтованим, оскільки постановлене судом першої інстанції за умови неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та правовим висновкам Верховного Суду в ідентичних справах; а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що підтверджується наступним. Вказує, що спірні суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, стягнуті оскаржуваним судовим рішення, стосуються об`єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Зазначає, що на період дії правового режиму воєнного стану перебіг визначених ПК України строків, зокрема сплати податків та зборів, подання звітності зупинено. У зв`язку із наведеним просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "АГРОПРОДСЕРВІС" про стягнення податкового боргу відмовити.

Від Головного управління ДПС у Харківській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ДПС не визнає апеляційну скаргу та вважає її не обґрунтованою, а також такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що податковий борг у ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» у розмірі 218 855,06 гривень, що є предметом позову у справі № 520/9266/22, виник ще до введення в Україні воєнного стану, на підставі: податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45935716 у розмірі 34 338,60 гривень (нараховано 43 185,60 гривень, сплачено 8 847,00 гривень); податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45943611 у розмірі 56 316,71 гривень; податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45965035 у розмірі 60 729,75 гривень; податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45956702 у розмірі 67 470,75 гривень. Тобто, на підставі самостійно визначених ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» грошових зобов`язань, ще до військової агресії російської федерації, за звітний період 2020 року. Зважаючи на викладене, просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродсервіс» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 520/9266/22 без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З урахуванням наведеної вище норми КАС України, а також того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСЕРВІС» зареєстрований в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним номером 32865972.

Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» має податковий борг у розмірі 218 855,06 гривень, що виник на підставі:

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45935716 у розмірі 34338,60 гривень (нараховано 43185,60 гривень, сплачено 8847,00 гривень);

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45943611 у розмірі 56316,71 гривень;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45965035 у розмірі 60729,75 гривень;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45956702 у розмірі 67470,75 гривень.

Згідно з пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявністю податкового боргу відповідачу засобами поштового зв`язку було направлено позивачем податкову вимогу від 02.11.2021 №0096371 1307-2010.

Станом на дату винесення рішення по даній справі податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Оскільки відповідачем самостійно не сплачено вказану заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

За правилами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до норм п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення (отримання) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п. 58.3 ст. 58 ПК України ( в редакції, що діяла на час надіслання податкових повідомлень-рішень) визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Колегією суддів встановлено, що заявлена контролюючим органом до стягнення сума несплаченого податкового боргу у розмірі 218855,06 грн виникла на підставі :

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45935716 у розмірі 34338,60 гривень (нараховано 43185,60 гривень, сплачено 8847,00 гривень);

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45943611 у розмірі 56316,71 гривень;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45965035 у розмірі 60729,75 гривень;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 №45956702 у розмірі 67470,75 гривень.

У зв`язку з наявністю податкового боргу відповідачу засобами поштового зв`язку було направлено позивачем податкову вимогу від 02.11.2021 №0096371 1307-2010

Доказів адміністративного або судового оскарження вказаної вимоги відповідачем не надано.

Поштове відправлення отримане відповідачем 10.11.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

В силу приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України не сплачені платником податків, у встановлений Податкового кодексу України строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За приписами пп. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби (пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).

Крім того, п.п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також в пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

На виконання вимог п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що наявність у відповідача несплаченого податкового боргу у розмірі 218 855,06 грн не спростовано ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» та підтверджується копією відповідної інтегрованої картки платника податку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з вказаної у позові суми.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан через військову агресію російської федерації та перебування нерухомого майна ТОВ «Агропродсервіс на тимчасово окупованій території в с. Тавільжанка Дворічанської селищної територіальної громади (Куп`янський р-н Харківської області), у зв`язку з чим, відповідно ПКУ не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Податковий борг у ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» у розмірі 218 855,06 гривень, що є предметом позову у справі № 520/9266/22, виник ще до введення в Україні воєнного стану, на підставі: податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45935716 у розмірі 34 338,60 гривень (нараховано 43 185,60 гривень, сплачено 8 847,00 гривень); податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45943611 у розмірі 56 316,71 гривень; податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45965035 у розмірі 60 729,75 гривень; податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.10.2021 № 45956702 у розмірі 67 470 гривень.

Тобто, на підставі самостійно визначених ТОВ «АГРОПРОДСЕРВІС» грошових зобов`язань, ще до військової агресії російської федерації, за звітний період 2020 року.

З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача стосовно того, що відповідно ПКУ не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях є помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

З урахуванням вищевикладеного доводи відповідача щодо неправомірності звернення позивача Головного управління ДПС у Харківській області звернувся до суду з позовом про стягнення до бюджету України кошти у розмірі 218855,06 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСЕРВІС» з усіх відкритих розрахункових рахунків є помилковими.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до апеляційної скарги додані копії податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29 жовтня 2021 року №45935716, №45943611, №45965035, №45956702 та додатків №2 до них, проте яким чином вказані документи впливають обґрунтованість його вимог, апеляційна скарга не містить.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань щодо невідповідності розрахунку визначеної суми податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 по справі № 520/9266/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош