Постанова

від 10.05.2023 по справі 440/4024/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р.Справа № 440/4024/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

представника позивача Сироти Д.І.,

представника відповідача Біленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "СІБАГРО" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.09.22 року по справі № 440/4024/22

за позовом Фермерського господарства "СІБАГРО"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фермерське господарство "СІБАГРО" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2022 №459/1807.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошував на безпідставності висновків відповідача в частині порушення п. 201.10 ст. 201 та ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки останнім не враховано, що 13 податкових накладних на суму ПДВ 374162,00 грн - №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, помилково виписані покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН", реєстрація яких була зупинена. Замість цих помилкових податкових накладних складені та подані на реєстрацію 13 вірних податкових накладних - №№ 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на таку ж суму ПДВ - 374162 гривні. Саме ці податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та послугували підставою для декларування ФГ "СІБАГРО" податку на додану вартість саме у розмірі 699507 гривень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ФГ "СІБАГРО" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність покладення на платника податків обов`язку зі сплати сум ПДВ по господарським операціям, які не здійснені. Контрагенти ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" включали до податкового кредиту суми ПДВ, що відповідали обсягам фактично здійснених господарських операцій на підставі вірних податкових накладних, зареєстрованих ФГ "СІБАГРО" в ЄРПН №№27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 на суму ПДВ 374161,98 грн. Помилкові (зайві) податкові накладні №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 на суму ПДВ 374161,98 грн., подані позивачем на реєстрацію 26.10.2021 та 05.11.2021 та є зупиненими, не відповідають обсягам фактично здійснених господарських операцій і не стали підставою для формування податкового кредиту. Також зазначає, що помилквого подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом "реєстрацію зупинено" за операціями, які фактично не здійснені, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення даних за такою податковою накладною до податкової декларації. Можливості подати документ, що відкликати чи скасувати заблоковані помилкові накладні податкове законодавство не передбачає. З урахуванням наведеного, позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 19.01.2022 №459/1807 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість є правомірним, у зв`язку із розбіжностями у розмірах сум податкового зобов`язання задекларованого позивачем (на суму 699507,00 грн) і сум податку на додану вартість, визначених позивачем у 37 виписаних податкових накладних (на загальну суму ПДВ 1073668,30 грн).

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним державним інспектором Кременчуцького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року від 20.11.2021 № 9352350818, подану ФГ "СІБАГРО", за результатами якої складено акт від 20.12.2021 № 11262/16-31-18-07-11-01/38165553.

Відповідно до висновків акту, встановлено порушення в частині заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 374161,98 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2022 №459/1807, відповідно до якого за порушення п. 201.10 ст. 201 та ст. 187 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 467702,50 грн, з яких 374162,00 гривень - розмір збільшення податкового зобов`язання, 93540,50 грн - розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до акту камеральної перевірки відповідачем зазначено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що платником ФГ "СІБАГРО" відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України в жовтні 2021 року складено 37 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1073668,30 гривень, з них 13 податкових накладних на суму ПДВ 374161,98 гривні не включено до складу податкового зобов`язання декларації за жовтень 2021 року.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи встановлено, що за наслідками проведених господарських операцій позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні.

26.10.2021 ТОВ "Сібагро" подані на реєстрацію 6 податкових накладних (№№ 12, 13, 14, 15, 16, 17), виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на суму ПДВ 199614,89 грн. Вказані податкові накладні прийняті контролюючим органом, однак їх реєстрація зупинена.

03.11.2021 ФГ "СІБАГРО" подано до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою із зазначенням коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005.

05.11.2021 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3332258/38165553 про врахування поданої ФГ "СІБАГРО" таблиці.

Також, 05.11.2021, позивачем подано на реєстрацію 7 податкових накладних (№№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26), виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на суму ПДВ 174547,09 грн. Вказані податкові накладні також прийняті контролюючим органом, однак їх реєстрація зупинена.

Будь-яких пояснень та документів до зупинених податкових накладних позивачем не подано до контролюючого органу після отримання повідомлень щодо зупинення податкових накладних.

Позивач зазначає, що станом на 15.11.2021 - останній день для подання податкових накладних за другу половину жовтня - в електронному кабінеті ФГ "СІБАГРО" з невідомих причин були відсутні будь-які відомості про 13 податкових накладних (№№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26), виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на суму ПДВ 374162 грн.

Також, згідно доводів позивача, вищенаведене дало підстави ФГ "СІБАГРО" вважати, що податкові накладні №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, які подані на реєстрацію 26.10.2021 та 05.11.2021 (реєстрацію яких зупинено) віднесено до категорії помилково виписаних та помилково поданих на реєстрацію.

Однак, зазначене спростовується матеріалами справи, зокрема квитанціями про реєстрацію податкових накладних, у яких чітко зазначено, що реєстрація вказаних податкових накладних зупинена. Тобто, станом на 15.11.2021 у позивача була інформація, що відносно виписаних та поданих ним на реєстрацію 26.10.2021 та 05.11.2021 податкових накладних наявні квитанції, у яких зазначено про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних контролюючим органом.

Не зважаючи на те, що позивачем по взаємовідносинах із вказаними контрагентами в жовтні 2021 року вже складено та подано на реєстрацію до ЄРПН 26.10.2021, 05.11.2021 податкові накладні (№№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26) та незважаючи на те, що у позивача була інформація про зупинення реєстрації вказаних накладних, не подаючи жодних письмових пояснень до зупинених податкових накладних, позивач виписав повторно із вказаними контрагентами на ті ж суми податкові накладні під іншими номерами та подав їх на реєстрацію вже 15.11.2021. Зокрема, ФГ "СІБАГРО" 15.11.2021 подано на реєстрацію 13 податкових накладних №№ 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 (із зазначенням дати накладної - жовтень 2021 року), виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на таку ж суму ПДВ - 374162 грн.

Відтак, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що платником ФГ "СІБАГРО" відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України за жовтень 2021 року складено 37 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1073668,30 грн та подано їх на реєстрацію в ЄРПН 26.10.2021, 05.11.2021, 15.11.2021, з них 13 податкових накладних на суму ПДВ 374161,98 грн не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

В той же час, подані позивачем 15.11.2021 податкові накладні прийняті контролюючим органом та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Саме ці податкові накладні сформовані та, на думку позивача, відповідають фактичному обсягу операцій з постачання товарів та документам первинного бухгалтерського обліку, а податкові накладні з такими ж датами і які виписані раніше та подані на реєстрацію ще 26.10.2021 і 05.11.2021, але реєстрацію яких зупинено, на думку позивача, не було підстав включати до податкових зобов`язань в декларації за жовтень 2021 року, оскільки він вважає їх помилково виписаними і відповідно у відповідача не було підстав приходити до висновку за наслідками камеральної перевірки позивача про не включення останнім 13 податкових накладних на суму ПДВ 374161,98 грн до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджет в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (що: умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць з урахуванням особливостей визначених цим пунктом.

Пунктом 203.1 ст.203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податкових законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Позивач зазначає, що абз.2 п.44.1 ст.44 ПКУ забороняє платникам формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Слід зазначити, що помилка у складанні податкової накладної повинна підтверджуватися даними податкового та бухгалтерського обліку, проте матеріали справи не містять жодних документів, що підтверджували б здійснення дій на усунення такої помилки, надання пояснень в межах зупиненої реєстрації податкових накладних від 26.10.2021 № 12-17 та від 05.11.2021 №20-26.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податків не повинен включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання в ЄРПН за помилково складеною податковою накладною, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, але це також повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами наданими сторонами суду.

Водночас, у разі помилкової виписки податкової накладної, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку, який в свою чергу передбачає необхідність подання платником відповідних належних документів в підтвердження коригування вказаних розбіжностей.

Виписавши податкові накладні та направивши їх на реєстрацію в ЄРПН, у тому числі по податкових накладних реєстрацію яких зупинено, платник податків вступив у відповідні правовідносини, які передбачають його обов`язок декларувати податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі суми ПДВ, зазначеного у відповідних податкових накладних. Самого зазначення у позові за наслідками оскарження рішення контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з ПДВ за наслідками камеральної перевірки, недостатньо для того щоб вважати ті чи інші накладні, як такі, що виписані помилково.

Виписавши та подавши на реєстрацію податкові накладні, у разі з`ясування про помилкове виписування окремих податкових накладних, платник податків повинен діяти у порядку та спосіб, передбаченні чинним законодавством для таких випадків. Зокрема, відносно податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, подати відповідні письмові пояснення до контролюючого органу у порядку врегульованому Порядком прийняття рішень про реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у тому числі із зазначенням про помилкове виписування вказаних податкових накладних із наданням відповідних підтверджуючих документів в підтвердження лише одного постачання по кожній накладній, з метою прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Після реєстрації вказаних накладних, платник податків повинен у передбачений спосіб скласти та подати розрахунок коригування до "помилкової" податкової накладної.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПКУ 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

При цьому, що згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Будь-яких доказів про вчинення позивачем дій щодо складання розрахунку коригувань до ніби-то помилково виписаних податкових накладних, до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача на відсутність відомостей про 13 податкових накладних (№№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26), виписаних покупцям ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД", ПП "ГІДРОСЕНТ" та ТОВ СП "НІБУЛОН" на суму ПДВ 374161,98 грн станом на 15.11.2021 - останній день для подання податкових накладних за другу половину жовтня - в електронному кабінеті ФГ "СІБАГРО".

Вказані доводи позивача спростовуються доказами наданими самим же позивачем до матеріалів справи, а саме копіями квитанцій про прийняття таких податкових накладних та їх зупинення (а.с. 253, 255, 257, 259, 261, 263, 265, 267, 269, 271, 273, 275, 277, т.1).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 23 ч. 201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Викладена норма носить імперативний характер, є спеціальною та підлягає обов`язковому застосуванню платником податку - продавцем товарів/послуг під час визначення складу податкового зобов`язання в декларації з ПДВ за відповідний період.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що предметом спору в справі є рішення контролюючого органу, винесеного за наслідками саме камеральної, а не документальної перевірки. Під час проведення камеральної перевірки, яка проводиться у даному випадку, не досліджується питання наявності чи відсутності первинних документів на ту чи іншу виписану та подану платником податків на реєстрацію податкову накладну.

Згідно п.п. 75.1.1. п.75.1. ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Суд під час розгляду справи не є контролюючим органом та не може заміняти його функції. Відповідач не перевіряв "помилковість" виписаних позивачем податкових накладних, оскільки позивачем не подано розрахунку коригування і позивач не вчинив жодних дій, які передбачені для платника податків у разі з`ясування про наявність "помилково" виписаних податкових накладних.

Порядок та підстави проведеної перевірки позивачем не оскаржувались.

Крім того, позивачем не спростовано факти, які зафіксовані відповідачем в акті за наслідками камеральної перевірки щодо виписаних позивачем в жовтні 2021 року та поданих на реєстрацію 37 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1073668,30 грн, з них 13 податкових накладних на суму ПДВ 374161,98 грн, які не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

Також, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до листа Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.04.2023 № 1844/7/16-31 зазначено, що ТОВ "Нібулон" перебуває на обліку в Південному МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідно до даних ЄРПН контрагентом ФГ "СІБАГРО" у жовтні 2021 виписано податкові накладні на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН" на загальну суму 2310807,98 грн., у т.ч. 283783,44 грн. № 4, 5, 6, 7, 16, 20, 26, 31, 33, 39.

Суми податку на додану вартість по зареєстрованих податкових накладних, виписаних ФГ "СІБАГРО" за жовтень 2021 року, включено до складу податкового кредиту ТОВ СП "НІБУЛОН" в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року від 18.11.2021 № 9350825382 на суму 95734,59 грн., в податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року від 17.12.2021 №9386894203 на суму ПДВ 92314,26 грн.

Однак, в листі від 18.10.2022 № 5163/3-22-29, що наданий позивачем на підтвердження господарських операцій ТОВ СП "НІБУЛОН" вказано, що до податкового кредиту включена сума ПДВ 188048,85 грн.

Також, відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві від 03.05.2023 № 1944/7/16-31 зазначено, що ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД" у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року сформовано податковий кредит по ФГ "СІБАГРО" на суму ПДВ 255644,33грн. та у декларації за липень 2022 року на суму ПДВ 91832,83 грн.

Однак, у листі, що надано позивачем про підтвердження господарських операцій з ТОВ "АСТАРТА АГРО ТРЕЙД" вказано, що до податкового кредиту включена сума ПДВ 317477,16 грн.

Колегія суддів зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обовязку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобовязань за відповідний звітний період.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виписано в жовтні 2021 року та подано на реєстрацію 37 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1073668,30 грн, з них 13 податкових накладних на суму ПДВ 374161,98 грн., однак не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, відтак контролюючий орган правомірно у порядку та на підставі чинного законодавства, прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшив позивачу суму грошового зобов`язання з ПДВ.

Щодо посилання позивача на необхідність врахування при розгляді зазначеної справи висновків Третього апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 23.05.2019 по справі №804/3110/18, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання позивача на висновки у постанові Верховного суду від 11.09.2018 у справі №820/6615/17, то вони не можуть бути взяті до уваги під час розгляду цієї справи, оскільки не є релевантними до правовідносин, що розглядаються.

Зокрема, у справі №820/6615/17 в постанові від 11.09.2018 зазначено, що "Судом апеляційної інстанції також встановлено, що частина придбаного товару не була реалізована, оскільки відвантаження товарів не було здійснено, контрагент відмовився від поставки до прийняття товару і така частина товару була передана на зберігання на склад на підставі Договору зберігання №17/01 від 01.08.2017, укладеного між ТОВ "Пріорінвесттрейд" та ТОВ "Пром-потенціал", що підтверджується накладною на переміщення від 27.09.2017, актом прийому-передачі від 27.09.2017 та оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 281". Тобто в матеріалах справи були документи, які свідчили про відмову контрагента від поставки до прийняття товару, передачу товару на зберігання та підтвердження вказаних обставин належними та допустимими доказами, а відтак у позивача по такій справі був відсутній обов`язок декларувати податкові зобов`язання по ПДВ щодо правовідносин, які не відбулися (відсутня поставка). В такій справі позивач не виписував повторно податкові накладні на одну і ту ж саму поставку та не направляв їх на реєстрацію в ЄРПН.

В той же час, у справі, що розглядається, позивач виписав податкові накладні, направив їх на реєстрацію, отримав квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних 26.10.2021 та 05.11.2021, не подавши пояснень до вказаних податкових накладних, повторно виписав податкові накладні та направив їх на реєстрацію вже 15.11.2021, а після отримання оскаржуваного рішення стверджував про помилковість виписаних податкових накладних, які подані на реєстрацію раніше і які не зареєстровані, ніж податкові накладні, які виписані на одні і ті ж операції, але подані пізніше та зареєстровані, у той же час, не подавши жодного належного документу, в порядку і спосіб передбаченому чинним законодавством, в підтвердження "помилковості" виписаних податкових накладних, зокрема з метою реєстрації накладних та коригування показників податкових зобов`язань за відповідний місяць. Тобто, позивач фактично самостійно, без доведення до відому контролюючого органу у встановленому порядку та без коригування показників податкової звітності, прийняв рішення, що податкові накладні, які він виписав та подав на реєстрацію, але реєстрацію яких зупинено - є помилковими, а податкові накладні, які він подав на реєстрацію пізніше і які в автоматичному режимі пройшли реєстрацію є вірними.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "СІБАГРО" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 по справі № 440/4024/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді С.С. Рєзнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 15.05.2023 року