Ухвала

від 17.05.2023 по справі 480/5705/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 травня 2023 р.Справа № 480/5705/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,

розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 по справі № 480/5705/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький агробуд"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 частково задоволено позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький агробуд" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу.

29 березня 2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду за допомогою поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.23 року по справі № 480/5705/22, судом зареєстровано апеляційну скаргу 10.04.23. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.23 витребувано з Сумського окружного адміністративного суду справу №480/5705/22.

12 травня 2023 року справа №480/5705/22 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

В клопотанні про поновлення строку апелянт зазначає, що Головним управлінням ДПС у Сумській області, не погодившись із зазначеним судовим рішенням від 09.02.23, 06.03.23 відповідно до вимог КАС України підготовлено апеляційну скаргу на вказане рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.23 по справі №480/5705/22 без сплати судового збору. У зв`язку з відсутністю коштів та затримкою фінансування та з великим документообігом апеляційна скарга була помилково направлена безпосередньо на адресу іншого суб`єкта КУМБ "Сумиоблагробуд" (оригінал чеку поштового відправлення №0158636 додається). Вказане поштове відправлення на даний час до Головного управління, від підприємства ще не повернулось.

Апелянт в клопотанні просить суд визнати дану обставину поважною та поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріали справи свідчать, що повний текст рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.23 складений 09.02.23.

Копію оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Сумській області в підсистемі "Електронний суд" 10.02.23, що підтверджується відповідною довідкою Сумського окружного адміністративного суду (а.с. 36).

Апеляційна скарга за допомогою поштового зв`язку направлена до суду 29.03.23.

Таким чином, апеляційна скарга подана до суду поза межами строку (протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду), протягом якого особа має право на поноволення строку апеляційного оскарження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України.

Посилання апелянта на те, що апеляційна скарага була помилково направлена на адресу іншого суб`єкта КУМБ "Сумиоблагробуд", що підтверджується оригіналом чеку поштового відправлення №0158636, суд відхиляє, оскільки з наданого поштового чеку неможливо встановити зміст поштового направлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.

Пунктом 42 ч.2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

З урахуванням приписів ч.6 ст. 251 КАС України, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 10.02.23.

В апеляційній скарзі позивачем не зазначено інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, порядок і підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч. 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору можливо з підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", і вказаний перелік підстав є вичерпним.

Колегія суддів зазначає, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як вже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічні висновки містить постанова Великої палати Верховного Суду від 14.01.2021 року по справі №0940/2276/18.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 133, ч.3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Рєзнікова С.С. Курило Л.В.