Рішення

від 16.05.2023 по справі 160/14231/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14231/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Білокінь С.С. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» звернулася до суду з позовом до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, в якому просила:

- визнати протиправним ненадання Красногвардійським районним судом м. Дніпра в частині запитуваної в інформаційних запитах Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №444/22 від 27.07.2022, №465/22 від 27.07.2022 щодо отримання публічної інформації, а саме: повідомити про дати судових засідань у судовій справі №204/7883/19 з 22.02.2022 по 26.07.2022 та повідомити про дату останнього засідання; повідомити про дату наступного судового засідання по судовій справі №204/7883/19; повідомити про кількість судових засідань по судовій справі №204/7883/19; повідомити про причини відкладення судових по судовій справі №204/7883/19;

- зобов`язати Красногвардійський районний суд м. Дніпра надати інформацію, запитувану в запитах Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №444/22 від 27.07.2022, №465/22 від 27.07.2022, а саме: повідомити про дати судових засідань у судовій справі №204/7883/19 з 22.02.2022 по 26.07.2022 та повідомити про дату останнього засідання; повідомити про дату наступного судового засідання по судовій справі №204/7883/19; повідомити про кількість судових засідань по судовій справі №204/7883/19; повідомити про причини відкладення судових по судовій справі №204/7883/19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023, апеляційну скаргу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року скасовано.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним ненадання Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська запитуваної Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» публічної інформації у запитах від 27.07.2022 №444/22 та №465/22 в частині щодо: повідомлення інформації про причини відкладення судових засідань у судовій справі №204/7883/19, та зобов`язання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надати запитувану Громадською організацією «Платформа Громадський контроль» публічну інформацію у запитах від 27.07.2022 №444/22 та №465/22 в частині щодо: повідомлення інформації про причини відкладення судових засідань у судовій справі №204/7883/19.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у наданні запитуваної Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» публічної інформації у запитах від 27.07.2022 №444/22 та №465/22 в частині щодо: повідомлення інформації про дати судових засідань у судовій справі №204/7883/19 з 22.02.2022 по 26.07.2022; повідомлення інформації про дату останнього судового засідання у судовій справі №204/7883/19; повідомлення інформації про дату наступного судового засідання у судовій справі №204/7883/19; повідомлення інформації про кількість судових засідань у судовій справі №204/7883/19 та зобов`язання Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська надати зазначену інформацію.

В подальшому до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, в якій заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн та щодо повернення судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська подано до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Відповідач зазначив, що правові підстави для віднесення витрат позивача на сплату судового збору та надання професійної правничої допомоги на відповідача у справі відсутні.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Статтею 238 КАС України регламентовано підстави закриття судом провадження у справі, зокрема:

якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (пункт 2);

щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (пункт 8).

Частиною 2 статті 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З аналізу положень частини першої статті 238 КАС України слідує висновок, що суд може закрити провадження у справі з двох різних підстав, а саме: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (пункт 2 частини першої статті 238 КАС України), або якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (пункт 8 частини першої статті 238 КАС України).

Відповідно до положень частини першої статті 140 КАС України, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

У цій справі судом закрито провадження в частині позовних вимог на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень під час судового розгляду справи.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

За таких обставин сплачений судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №9901/215/21.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн за подання до суду адміністративного позову згідно з платіжним дорученням №3779 від 12.09.2022.

З урахуванням закриття провадження у справі в частині позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому поверненню за рахунок коштів передбачених Державним бюджетом України у розмірі 1 240,50 грн.

Разом з цим, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Аналогічний висновок щодо застосовування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20.

Згідно матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу від 15.02.2023 представником позивача зроблено письмову заяву про те, що усі судові витрати позивач просить покласти на заявника апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 132 судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 статті 132 встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, представником позивача у п`ятиденний строк від дня після ухвалення рішення суду подано відповідну заяву.

Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 19 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, з викладеного слідує, що склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Судом встановлено, що між Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» в особі Селіна Дениса Вікторовича, який діє на підставі Статуту та адвокатом Білокінь Сергієм Сергійовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3953, виданого Радою Адвокатів Полтавської області 11 січня 2022 року у даній справі під час розгляду судом апеляційної інстанції укладено Додаткову угоду №1 від 02.02.2023 до Договору про надання правничої допомоги №3/БС/221 від 24.05.2022.

На підтвердження витрат за надання правової допомоги під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, заявником надано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №3/БС/221 від 24.05.2022 та Додаткової угоди №1 від 02.02.2023, а також платіжну інструкцію №3933 від 24.04.2023.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг:

- складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №160/14231/22 та ознайомлення з матеріалами справи - 1 000,00 грн;

- складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №160/14231/22 - 10 000,00 грн;

- складання додаткових пояснень до Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/14231/22 - 8 000,00 грн;

- складання заперечень проти закриття провадження до Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/14231/22 - 6 000,00 грн.

24.04.2023 між замовником та виконавцем погоджено акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони погодили повне виконання послуг.

Відповідно до вищевказаної вказаної платіжної інструкції Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» здійснено оплату правової допомоги на суму 25 000,00 грн.

Дослідивши надані суду докази понесених витрат та вирішуючи питання розміру судових витрат, які за встановленими судами обставинами позивачем фактично були понесені, а факт сплати підтвердженим, суд апеляційної інстанції виходить з критерію співмірності зі складністю справи, ціни позову, кількістю витраченого часу на наданих послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг, та принципу справедливості, на підставі яких дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума 25 000,00 грн є надмірною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 25 000,00 до 1 000,00 грн буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №440/5567/21.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги на стадії апеляційного провадження є явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 1 000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Білокінь С.С. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути Громадській організації «Платформа Громадський Контроль» з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн 50 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на користь Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» 1 000,00 (одна тисяча) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров