Постанова

від 17.05.2023 по справі 420/17352/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17352/22Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №420/17352/22 за позовом Приватного підприємства "ЛЕ.ФА.СТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

30.11.2022 Приватне підприємство "ЛЕ.ФА.СТ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №7408846/44576036 від 29.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 23.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №7842521/44576036 від 13.12.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 7898504/44576036 від 20.12.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 24.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 23.08.2022, № 1 від 02.11.2022, № 2 від 24.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ПП "ЛЕ.ФА.СТ" критеріям ризиковості платника податку від 04.10.2022 № 170486;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ПП "ЛЕ.ФА.СТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.10.2022 № 7449073/44576036;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість прийняту 06.10.2022, реєстраційний номер № 9202273322.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про подання до контролюючого органу усіх необхідних документів для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, податковим органом безпідставно відмовлено в такій реєстрації. Як зауважував позивач, ані квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, ПП "ЛЕ.ФА.СТ" вказувало, що воно не відповідає критеріям ризиковості платника податку. Крім того, на думку позивача, контролюючим органом безпідставно не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість - ПП "ЛЕ.ФА.СТ".

Відповідачі - Державна податкова служба України та Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджувались із підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи про наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, а тому ПП "ЛЕ.ФА.СТ" відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як наголошували податкові органи квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містять всю необхідну інформацію. Також, відповідачі акцентували увагу на наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості. Крім того, на думку контролюючих органів, платником податків не подано копій усіх необхідних документів відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520. Між тим, оскаржуване позивачем рішення містить перелік документів, які не було надано ПП "ЛЕ.ФА.СТ" з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, контролюючі органи вказували на правомірність включення ПП "ЛЕ.ФА.СТ" до переліку ризикових платників податку, а також неврахування таблиці даних платника податку на додатну вартість.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №420/17352/22 позовну заяву Приватного підприємства "Л.ФА.СТ" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7408846/44576036 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 13.12.2022 № 7842521/44576036 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.11.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 20.12.2022 № 7898504/44576036 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2022 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 23.08.2022 № 1, від 02.11.2022 № 1, від 24.11.2022 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ПП "ЛЕ.ФА.СТ" критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 № 154596, від 04.10.2022 № 170486.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ПП "ЛЕ.ФА.СТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.10.2022 № 7449073/44576036.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість прийняту 06.10.2022, реєстраційний номер № 9202273322.

Приймаючи вищеозначене оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що рішення про відповідність ПП "ЛЕ.ФА.СТ" критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 № 154596, від 04.10.2022 № 170486 не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, в оскаржуваному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.10.2022 № 7449073/44576036 не зазначено, яка саме невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності не відповідає наявним у платника податку основним засобам, спірне рішення не містить ані посилань на види діяльності та основні засоби платника, які на думку податкового органу є невідповідними, ані на підстави, за яких такі основні засоби не відповідають визначеним платником податків в таблиці даних видам діяльності. Крім того, суб`єктом владних повноважень не конкретизовано, яка саме інформація стосовно ПП "ЛЕ.ФА.СТ" свідчить про ризиковість платника податку. Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не містять конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що при винесенні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом зроблено висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, що, на думку відповідача, є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.І а.с.153-167, т.ІІ а.с.1-15).

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ПП "ЛЕ.ФА.СТ" до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 08.02.2023 у справі №420/17352/22, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду - без змін.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегію суддів установлено, що 11.08.2022 податковим органом, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №154596, у якому зазначено, що ПП "ЛЕ.ФА.СТ" відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності).

26.09.2022 ПП "ЛЕ.ФА.СТ" на адресу контролюючого органу надіслано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1, у якому зазначено, що у підприємства достатньо кількості трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності.

На підтвердження означеного до повідомлення було додано відповідні докази.

За наслідками розгляду поданих підприємством позивача до податкового органу документів, останнім 04.10.2022 прийнято рішення №170486 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно із яким ПП "ЛЕ.ФА.СТ" відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості).

Також, апеляційним судом з`ясовано, що ПП "ЛЕ.ФА.СТ" до податкового органу 26.09.2022 подано таблицю даних платника податку на додану вартість.

За результатом розгляду означеної таблиці контролюючим органом прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.09.2022 №7405696/44576036.

06.10.2022 ПП "ЛЕ.ФА.СТ" повторно до податкового органу подано таблицю даних платника податку на додану вартість.

За наслідками її розгляду контролюючим органом прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.10.2022 №7449073/44576036, у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку засобам.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що за наслідками здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "ЛЕ.ФА.СТ" складено податкові накладені від 23.08.2022 № 1, від 02.11.2022 № 1, від 24.11.2022 № 2, які було надіслано до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, ПП "ЛЕ.ФА.СТ" отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.09.2022, від 21.11.2022, від 12.12.2022, у яких зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних у квитанціях вказано: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 23.08.2022 №1, від 02.11.2022 №1, від 24.11.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу ПП "ЛЕ.ФА.СТ" засобами електронного зв`язку на адресу податкового органу надіслано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 26.09.2022 №1, від 09.12.2022 №4, від 16.12.2022 №5.

За наслідками розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних від 23.08.2022 №1, від 02.11.2022 №1, від 24.11.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036.

Спірними рішеннями від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036 відмовлено ПП "ЛЕ.ФА.СТ" у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із вищеозначеними актами індивідуальної дії ПП "ЛЕ.ФА.СТ" за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулось до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи питання стосовно відповідності ПП "ЛЕ.ФА.СТ" критеріям ризиковості платника податку, апеляційний адміністративний суд зазначає таке.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Так, судом апеляційної інстанції установлено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 №154596 та від 04.10.2022 №170486 контролюючим органом прийнято на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, вказані акти індивідуальної дії суб`єктом владних прийнято у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.

При цьому, апеляційний адміністративний суд відмічає, що у спірних рішеннях не розшифровано та не зазначено суть і характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Комісія податкового органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження такої інформації.

Натомість, у межах спірних правовідносин податковим органом не підтверджено існування підстав для винесення оскаржуваних рішень, тобто наявності у нього, на час прийняття таких рішень, податкової інформації відносно підприємства позивача, яка надала йому підстави віднести платника податків до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

До того ж, колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 №154596 та від 04.10.2022 №170486 суб`єктом владних повноважень прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

Крім того, не є належним чином обґрунтованими в рішеннях про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 №154596 та від 04.10.2022 №170486 посилання податкового органу про те, що недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності, а також те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки суб`єктом владних повноважень не конкретизовано за наслідками дослідження яких, зокрема, доказів (податкової інформації) податковий орган дійшов таких висновків.

Означене, на думку колегії суддів, жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості платника податку, що зумовило включення позивача до відповідного переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, наведених контролюючим органом у рішеннях про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 №154596 та від 04.10.2022 №170486 підстав не достатньо для підтвердження того, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

У контексті наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейським судом з прав людини вказано на особливу важливість принципу «належного урядування», яким передбачено, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.08.2022 №154596 та від 04.10.2022 №170486 та наявності законодавчо передбачених підстав для їх скасування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити ПП "ЛЕ.ФА.СТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Між тим, апеляційний суд відхиляє довід скаржника стосовно того, що затвердженою Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, формою рішення не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, оскільки означене не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку доказування.

Відносно реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів відмічає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України, яким встановлено порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п.п.12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

01.02.2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктами 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, відповідно до п.2, 4 якого прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

Згідно із пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що контролюючого органу наділено повноваженнями пропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Поряд з цим, апеляційний суд відмічає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Як установлено судом апеляційної інстанції, у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2022, від 21.11.2022, від 12.12.2022 зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Натомість, під час розгляду даної справи суб`єктом владних повноважень не доведено наявності, передбаченої п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкової інформації.

За наслідками дослідження спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036, апеляційним судом установлено, що підставою їх прийняття було ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З даного приводу, колегія суддів уважає за необхідне вказати на таке.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

До того ж, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку таких документів.

Однак, у межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень не конкретизовано, які, зокрема, документи необхідно надати платнику податку з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, апеляційний суд вказує про необґрунтованість доводів скаржника стосовно затвердженої Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, форми рішення, якою не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки вказане не скасовує обов`язку доказування податкового органу.

У контексті вирішення спірного питання, колегія суддів також уважає за доцільне акцентувати увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган позбавлений можливості встановлювати реальність фінансово-господарських правовідносин між контрагентами.

Крім того, кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не підкреслено у відповідних графах яких саме документів позивачем не подано.

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

З урахуванням установлених у межах розгляду даної справи фактичних обставин, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, апеляційним судом з`ясовано, що суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036, адже їх прийнято контролюючим органом із суто формальних підстав.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності спірних рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036.

Згідно із частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко визначено порядок реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З урахуванням того, що окружним адміністративним судом установлено неправомірність прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішень від 29.09.2022 № 7408846/44576036, від 13.12.2022 № 7842521/44576036, від 20.12.2022 № 7898504/44576036, колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог ПП "ЛЕ.ФА.СТ" шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 1 від 23.08.2022, № 1 від 02.11.2022, № 2 від 24.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

При цьому, апеляційний суд уважає необґрунтованими посилання скаржника стосовно передчасності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечує ефективний захист таких прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

До того ж, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, аніж зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Щодо врахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За приписами пунктів 14-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Натомість, за наслідками дослідження рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.09.2022 №7405696/44576036 апеляційний судом установлено, що вказаний акт індивідуальної дії взагалі не містить підстав його прийняття, а також детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку.

Згідно із рішенням про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.10.2022 №7449073/44576036, таблицю даних ПП "ЛЕ.ФА.СТ" не враховано у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

При цьому, код КВЕД (46.90 Неспеціалізована оптова торгівля) та код згідно з УКТЗЕД/ДКПП, які вказано ПП "ЛЕ.ФА.СТ" у поданих до контролюючого органу таблицях даних платника податку на додану вартість, відповідають кодам економічної діяльності ПП "ЛЕ.ФА.СТ".

Суб`єктом владних повноважень не деталізовано інформацію за наслідками дослідження якої податковий орган дійшов висновку про неврахування таблиці даних платник податку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення від 29.09.2022 №7405696/44576036 та від 11.10.2022 №7449073/44576036 не відповідає вимогам статті 2 КАС України, оскільки прийняті суб`єктом владних повноважень без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягають скасуванню.

Також, окружним адміністративним судом вірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції стосовно обґрунтованості заявлених ПП "ЛЕ.ФА.СТ" позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №420/17352/22 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.