Постанова

від 17.05.2023 по справі 320/13592/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13592/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет БЦ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет БЦ» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2020 за формою «Р» №0015400510 та формою «В4» №0015420510.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи обґрунтовує тим, що нереальність господарських операцій між ТОВ «Паритет БЦ» та його контрагентом свідчать такі фактори: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру; відсутність необхідної кількості трудових ресурсів та залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, що свідчить із звітності по ЄСВ, звіту І-ДФ; відсутність придбання (отримання) наданих послуг на адресу ТОВ «Паритет БЦ» у інших контрагентів відповідно до ЄРПН; не встановлення ТОВ «Держінвестбуд» та його посадових осіб за місцезнаходженням; відсутність фізичної та технологічної можливості здійснення досліджувальної операції ТОВ «Держінвестбуд» одночасно із задекларованими обсягами надання послуг (виконання робіт) обмеженими трудовими ресурсами у великих обсягах в різних областях.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» зареєстровано як юридична особа 04.02.2019. Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість позивач з 01.03.2019 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» за КВЕД є: 80.20 Обслуговування систем безпеки (основний); 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 46.73 Оптова торгівля деревиною; будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 41.10 Організація і будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Податковим органом у період з 22.07.2020 по 28.08.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у травні 2020 року, за результатами якої було складено акт №358/10-36-05-10/42793650 від 04.08.2020.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації): за травень 2020 на суму 228725 грн;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у результаті чого встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету за травень 2020 на суму 2372 грн.

Як слідує з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що між ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» та ТОВ «Держінвестбуд» укладено договори підряду від 01.04.2020 №5-05-2 та №04-05, від 20.03.2020 №5-05-1, від 28.05.2020 №28/05, від 06.04.2020 №29-5, від 29.05.2020 №29-5, від 16.04.2020 №28.05.2020, від 31.03.2020 №11-05, від 07.04.2020 №29/05-20, від 20.03.2020 №20-3, від 28.05.2020 №28-05, від 01.04.2020 №1/4, від 09.04.2020 №11-05, від 04.05.2020 №29/5-2, від 06.04.2020 №6/04, від 04.05.2020 №29/5.

У червні 2020 року ТОВ «Держінвестбуд» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» на суму 1386579,41 грн, у т.ч. ПДВ - 231096, 57 грн. Сума ПДВ за відповідними податковими накладними була включена позивачем до податкового кредиту за травень 2020 року.

Відповідач зазначив, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Держінвестбуд» послуги по капітальному ремонту об`єктів, оформлених на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» надано своїми трудовими ресурсами.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) за травень 2020 року витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт (люд.-год.) складають 7323,68 люд.-год.

Аналізуючи надані до перевірки первинні документи, а саме: акти приймання-передачі будівельних робіт за травень 2020 року форми КБ-2в, ТОВ «Держінвестбуд» в травні 2020 року виконано роботи, які передбачають значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідність наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів в різних діапазонах галузей та свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг.

Також відповідач зазначив, що згідно аналізу баз даних ГУ ДПС у Київській області ІТС «Податковий блок» та Єдиний реєстр податкових накладних встановлено, що ТОВ «Держінвестбуд» в травні 2020 року здійснював надання послуг та виконання роботи для 13 суб`єктів господарювання., у т.ч. для ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» на 14 об`єктах, що потребує достатньої кількості працівників, залучення сторонніх організацій, найманих працівників, основних засобів та виключає фактичну можливість їх проведення у визначений проміжок часу фактичною чисельністю та обґрунтовано свідчить про нереальність операцій.

В акті перевірки вказано, що за даними ЄРПН ТОВ «Держінвестбуд» у травні 2020 року орендує лише складське приміщення та орендує автомобільну рампу у ТОВ «Логиком». У зв`язку з цим, 10 працівників товариства фізично не можуть виконати роботи, надати послуги та здійснювати реалізацію товару для підприємств, які знаходяться за різними адресами.

Відповідач дійшов висновку про те, що про нереальність вчинення господарських операцій між ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» та ТОВ «Держінвестбуд» свідчать такі фактори:

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру;

- відсутність необхідної кількості трудових ресурсів та залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, що свідчить із звітності по ЄСВ, звіту І-ДФ;

- відсутність придбання (отримання) наданих послуг на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;

- не встановлення ТОВ «Держінвестбуд» та його посадових осіб за місцезнаходженням;

- відсутність фізичної та технологічної можливості здійснення досліджуваної операції ТОВ «Держінвестбуд» одночасно із задекларованими обсягами надання послуг (виконання робіт) обмеженими трудовими ресурсами у великих обсягах в різних областях.

Враховуючи вказане, відповідач зазначив, що досліджені у ході перевірки первинні документи не підтверджують фактичне виконання ремонтних робіт, не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для формування ТОВ «ПАРИТЕТ БЦ» податкового кредиту по взаємовідносинах із зазначеним контрагентом.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 31.08.2020 №0015420510, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на уму 228725,00 грн.;

- від 31.08.2020 №0015400510, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2965,00 грн., у тому числі податкове зобов`язання у сумі 2372,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 593,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням руху активів позивача, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Держінвестбуд», а їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням п.п. 138.2, 138.11 цієї статті, п.п. 140.2-140.5 ст. 140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У силу вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

На думку апелянта, згідно висновків, викладених в акті перевірки, про нереальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Паритет БЦ» та ТОВ «Держінвестбуд» свідчать такі фактори:

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру;

- відсутність необхідної кількості трудових ресурсів та залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, що свідчить із звітності по ЄСВ, звіту І-ДФ;

- відсутність придбання (отримання) наданих послуг на адресу ТОВ «Паритет БЦ» у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;

- не встановлення ТОВ «Держінвестбуд» та його посадових осіб за місцезнаходженням;

- відсутність фізичної та технологічної можливості здійснення досліджувальної операції ТОВ «Держінвестбуд» одночасно із задекларованими обсягами надання послуг (виконання робіт) обмеженими трудовими ресурсами у великих обсягах в різних областях.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Товариством «Паритет БЦ» з метою виконання своїх господарських зобов`язань за рядом договорів перед Управлінням капітального будівництва Білоцерківської міської ради та Департаментом житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації з капітального будівництва та реконструкції відповідних об`єктів було залучено до виконання відповідних підрядних робіт ТОВ «Держінветбуд» на підставі договорів підряду №5-05-2 від 01.04.2020, №04-05 від 01.04.2020, №5-05-1 від 20.03.2020, №28/5 від 28.05.2020, №29-5 від 06.04.2020, №29-5 від 29.05.2020, №28.05.2020 від 16.04.2020, №11-5 від 31.03.2020, №29/05-20 від 07.04.2020, №20-3 від 20.03.2020, №28-05 від 28.05.2020, №1/4 від 01.04.2020, №11-05 від 09.04.2020, №29/5-2 від 04.05.2020, №6/04 від 06.04.2020 та №29/5 від 04.05.2020, що свідчить про факт використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаного суб`єкта господарювання наданих робіт та послуг.

На підтвердження виконання договорів підряду позивачем надано платіжні доручення, розрахунки, акти виконаних робіт.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за травень 2020 року суму ПДВ у розмірі 231 097, 00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, трудових ресурсів тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі й складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 826/6806/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо відсутності достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, колегія суддів приймає до уваги постанову Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 808/760/16, де зазначено, що відсутність у контрагента достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловлював у рішеннях від 22.10.2019 по справі №822/5413/15, від 15.04.2020 по справі № 826/13929/17 та від 16.04.2020 по справі №520/7467/19 і вказав, що нереальність господарських операцій не може підтверджуватися відсутністю працівників у контрагента.

Окрім того, в постановах від 22.10.2019 №822/5413/15, від 19.11.2019 №826/16304/17, від 12.12.2019 №826/10751/18, від 18.09.2019 року №826/5910/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність працівників і залучення персоналу на умовах аутстафінгу є законодавчою можливістю для суб`єкта господарювання.

Отже, ці та інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 17.05.2023р.)