Постанова

від 11.05.2023 по справі 380/8235/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8235/22 пров. № А/857/16006/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Обрізка І.М., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року (ухвалене головуючим-суддею Ланкевичем А.З. в порядку письмового провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бескид Трейд" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бескид Трейд" (далі - ТзОВ "Бескид Трейд", Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС №28588 від 16.12.2021, рішення №28978 від 23.12.2021 про відповідність Товариства п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі - Критерії) та зобов`язати відповідача виключити ТзОВ "Бескид Трейд" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ "Бескид Трейд" у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до листа відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №201/13-01-18-02 від 07.07.2022 встановлено взаємодію ТзОВ "Бескид Трейд" з ризиковими суб`єктами господарської діяльності по придбанню товарів ТзОВ "ЯРМІ ТОРГ". За результатами проведеного моніторингу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТзОВ "Бескид Трейд" встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, що відповідає п.8 Критеріїв. Згідно з поданими повідомленнями (форма 20-ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТзОВ "Бескид Трейд", контролюючим органом встановлено, що у позивача недостатньо основних засобів для здійснення господарської діяльності. Також вказує, що у позивача немає достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. З аналізу схеми руху по придбанню є товари, які відносяться до швидкопсувних товарів та таких, які потрібно зберігати з дотриманням усіх санітарних норм, а отже для зберігання необхідне спеціально облаштовані складські приміщення належної площі, обладнання яких має забезпечити кількісне та якісне зберігання швидкопсувних товарів. Проте, у позивача такі приміщення відсутні. На підставі викладеного, контролюючим органом були прийняті оспорювані рішення. Також зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації ПН) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідача Квасницю Н.М, яка підтримала апеляційну скаргу, представницю позивача Владик В.В, яка заперечила проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ "Бескид Трейд" (місцезнаходження : вул. Угорська, 14, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ - 44291182) зареєстроване як юридична особа 07.06.2022 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.

16.12.2021 ТзОВ "Бескид Трейд" через електронний кабінет платника податків отримано рішення ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) критеріям ризиковості платника податку №28588, згідно з яким позивача включено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв.

Відповідно до витягу з протоколу №410 від 16.12.2021 засідання Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника ПДВ ТзОВ "Бескид Трейд" (44291182).

За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТзОВ "Бескид Трейд" встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, що відповідає п.8 Критеріїв. У результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Бескид Трейд" Комісія прийняла рішення про відповідність платника податку ТзОВ "Бескид Трейд" критеріям ризиковості платника податку з підстави, передбаченої п.8 Критеріїв, а саме : "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Рішенням №28978 від 23.12.2021 відповідачем повторно прийнято рішення про відповідність ТзОВ "Бескид Трейд" п.8 Критеріїв.

Вважаючи протиправними оспорювані рішення, Товариство звернулося до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення не містять обґрунтуваних підстав та причин віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв. Приймаючи оспорювані рішення, контролюючий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо їх вмотивованості, як актів індивідуальної дії. Суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 та Порядок №1165 від 21.02.2018, який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис : "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Колегія суддів звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника ПДВ викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є : "8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника ПДВ.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень №28588 та №28978 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТзОВ «Бескид Трейд» критеріям ризиковості платника ПДВ не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Оспорювані рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС, а саме : за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС "Податковий блок", даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «Бескид Трейд», під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 по справі №640/6130/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

При цьому, п.8 Критеріїв передбачає можливість визнання підприємства "ризиковим" виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування.

У постанові від 05.01.2021 по справі №640/10988/20 Верховний Суд дійшов висновку, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Судом встановлено, що в оспорюваних рішеннях підставою їх прийняття зазначена податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас в оспорюваних рішеннях не наведено конкретну інформацію щодо того, яка саме операція є ризиковою, в чому її суть та чому вся господарська діяльність Товариства є ризиковою.

Колегія суддів звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, яка забезпечить йому право подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.6 Порядку №1165.

При цьому, колегія суддів зазначає, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку.

Таким чином, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

За змістом оспорюваних рішень, такі прийняті з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС №410 від 16.12.2021 щодо внесення позивача до ризикових платників податків за п.8 Критеріїв, зі змісту якого неможливо встановити яка саме інформація стала підставою для внесення позивача до такого журналу.

Відповідачем в оспорюваних рішеннях підставою для прийняття таких позначено графу "відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків", а не "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом в процесі поточної діяльності".

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 та по справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї з двох підстав для прийняття такого рішення, а саме :

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від. р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта п.8 Критеріїв необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд вказав, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв, проте невиконання відповідачем обов`язку доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України, зокрема, недоведеність суду правомірності прийняття рішення (прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваних рішень.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих та зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання відповідачем у цій справі законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На думку колегії суддів, наявна в контролюючого органу податкова інформація є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення Товариством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювані рішення суперечать положенням Порядку №1165.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваних рішень та наявності підстав для їх скасування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, наслідком чого є зупинення реєстрації в Реєстрі будь-якої складеної цією особою податкової накладної.

У пункті 6 Порядку №1165 зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку тих, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.

Стосовно інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року по справі №380/8235/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 17.05.2023