Постанова
від 17.05.2023 по справі 460/16169/21
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/16169/21 пров. № А/857/3955/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №460/16169/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Нор У. М.,

час ухвалення додаткового рішення - 03.02.2023 року,

місце ухвалення додаткового рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту додаткового рішення - 03.02.2023 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3237417/40131958 від 13 жовтня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 04 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3237416/40131958 від 13 жовтня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 06 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3242533/40131958 від 18 жовтня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 08 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3271279/40131958 від 22 жовтня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 18 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Рівень-Агро» №1 від 04 жовтня 2021 року, №2 від 06 жовтня 2021 року, №4 від 08 жовтня 2021 року, №5 від 18 жовтня 2021 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року позов задоволено.

19 січня 2023 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат з правової допомоги у розмірі 12278,00 грн.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6139,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6139,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вказаної апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу. Зауважує, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на професійну правничу допомогу, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначає, що вказана категорія справ є справами незначної складності, по цій категорії справ сформована судова практика, представник позивача є досвідченим фахівцем, а тому не потребує значної тривалості часу для надання консультації, проведення правового аналізу, підготовки та подання позовної заяви. Таким чином, вважає суму витрат, які стягнув суд, не відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи. Просить скасувати додаткове судове рішення та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи у присутності сторін, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; сторонами не заявлено клопотання щодо долучення до справи і дослідження нових доказів тощо, тому правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, а тому заяву позивача про стягнення на його користь судових витрат у виді витрат на правову допомогу у розмірі 12278,00 грн необхідно задовольнити.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження наведених аргументів про стягнення судових витрат представник позивача надав суду: акт виконаних робіт від 10 січня 2023 року про надання юридичних послуг згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року.

Зі змісту акту вбачається виконання такої роботи: підготовка позовної заяви - 6000,00 грн; підготовка відповіді на відзив - 2378,00 грн; представництво під час трьох судових засідань в режимі відеоконференції 24.05.2022, 31.05.2022 та 27.07.2022 - 3900, 00 грн.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими документами у повній мірі підтверджується факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу і їх вартість на рівні 12278,00 грн.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження підстав факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів: договір про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року, акт виконаних робіт від 10 січня 2023 року про надання юридичних послуг згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року.

Зі змісту акту приймання-передачі наданої правової допомоги згідно з договором від 01 листопада 2022 року вбачається, що адвокатом надано такі послуги: підготовка позовної заяви (вивчення судової практики, формування додатків до позову) - 6000,00 грн; підготовка відповіді на відзив - 2378,00 грн; представництво під час трьох судових засідань в режимі відеоконференції 24.05.2022, 31.05.2022 та 27.07.2022 - 3900, 00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 12278,00 грн (а.с.53).

Колегія суддів зазначає, що у доводах апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що вартість наданих послуг за договором про надання правничої допомоги не відповідають критерію реальності витрат на вказану суму та розумності їхнього розміру та зазначає, що вказана справа є справою незначної складності та по цій категорії справ є стала практика, представник позивача є досвідченим фахівцем у цій категорії справ, а тому не потребує такої значної тривалості часу для надання консультації, проведення правового аналізу, підготовки та подання позовної заяви.

З аналізу наведених вище правових норм щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було правильно проаналізовано долучені документи про надання правової допомоги та надано їм правову оцінку.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що вказана справа є справою незначною складності, по цій категорії справі є стала судова практика, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб, а тому, на думку колегії суддів, написання позовної заяви, відповіді на відзив та участь у судових засіданнях не потребувало значних додаткових зусиль та знань.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутні докази на підтвердження оплати витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки відсутність оплати не може свідчити про факт ненадання такої допомоги.

Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у розмірі 4000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає частково підставними та обґрунтованими, враховуючи наведені вище мотиви.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийняв додаткове рішення, неповно з`ясувавши обставини справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 242, 252, 308, 311, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №460/16169/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

У решті заяву залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 травня 2023 року.

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.05.2023
Оприлюднено19.05.2023
Номер документу110923369
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —460/16169/21

Ухвала від 16.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 31.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 29.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 17.05.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 19.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 13.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 13.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 13.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 23.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні