Рішення

від 16.05.2023 по справі 501/933/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 16.05.2023

Справа № 501/933/20

2/501/569/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (третя особа Управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області) про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом в якому просив визнати договір оренди землі від 29 грудня 2017 року укладений між Чорноморською міською радою Одеської області та Приватним акціонерним товариством «ІСРЗ» щодо земельної ділянки 5110800000:03:001:0465 строком на 49 років, цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва та експлуатації дороги, яка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, місцезнаходження земельної ділянки: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Кушнеровою Ліаною Давидівною, номер запису про право власності: 24253935, - недійсним.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що договір оренди землі від 29 грудня 2017 року укладений між Чорноморською міською радою Одеської області та Приватним акціонерним товариством «ІСРЗ» щодо земельної ділянки 5110800000:03:001:0465, посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Кушнеровою Ліаною Давидівною, не спрямований на настання реальних правових наслідків та є недійсним в силу вимог ст.203 ЦК України. Також позивач зазначає, що 10 січня 2019 року Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Чорноморської міської ради ПрАТ «ІСРЗ» було видано за №02 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт: «Будівництво перевантажувального комплексу зернових вантажів» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:03:001:0465 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що на думку позивача, порушує його охоронювані законом інтереси. Також позивач зазначає, що вказаний договір оренди від 29 грудня 2017 року не є спрямованим на реальне настання правових наслідків, а земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:03:001:0465 не буде використовуватися за цільовим призначенням, що є окремою підставою для розірвання вказаного Договору оренди.

Від представника позивача надійшла заява в якій він просить суд розгляд справи провести без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі Чорноморська міська рада Одеської області та Приватне акціонерне товариство «ІСРЗ» у задоволенні позовних вимог просять відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Від третьої особи пояснень щодо позову не надійшло.

Суд, дослідивши та перевіривши докази вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Чорноморською міською радою Одеської області та ПрАТ «ІСРЗ» було укладено Договір оренди землі від 29 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Кушнеровою Ліаною Давидівною, згідно якого на строк 49 років в оренду ПрАТ «ІСРЗ» було передано земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0465 площею 0,2048 га, для будівництва та експлуатації дороги (транспортна інфраструктура), яка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, та знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське.

На виконання вказаного Договору оренди від 29 грудня 2017 року, у користування ПрАТ «ІСРЗ» була передана земельна ділянка. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2017, що підтверджується Витягом з Реєстру від 30.12.2017 року.

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, на виконання умов договору оренди землі, Орендодавець повинен передати земельну ділянку у користування Орендарю, а Орендар повинен сплачувати орендну плату.

Згідно ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно статті 234 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 по справі № 182/2214/16-ц, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу в усіх сторін правочину.

При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином.

Такий правочин завжди укладається умисно. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Дослідивши Договір оренди землі від 29 грудня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Кушнеровою Ліаною Давидівною, на предмет відповідності вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що зазначений правочин є чинним, ознаки фіктивності даного правочину відсутні, умови договору оренди землі виконуються сторонами належним чином.

Щодо видачі ПрАТ «ІСРЗ» Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Чорноморської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок (в тому числі ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0465), для будівництва об`єкту «Перевантажувальний комплекс зернових вантажів» від 10.01.2019 року №02, суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року по справі №815/1745/18, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Управління архітектури та містобудування від 11.04.2018 року та зобов`язано Управління видати ПрАТ «ІСРЗ» містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок для будівництва Перевантажувального комплексу зернових вантажів.

Зокрема, судом було встановлено, що будівництво комплексу з перевалки зернових вантажів передбачене Генеральним планом міста Чорноморська та відповідає функціональному призначенню території, визначеному Схемою зонування території міста, а отже, наміри забудови відповідають чинній містобудівній документації, а спорудження об`єктів комплексу зернових вантажів відповідає цільовому призначенню земельних ділянок, на яких заплановане будівництво.

На виконання рішення суду, Управлінням було видано ПрАТ «ІСРЗ» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №02, затверджені наказом Управління від 10.01.2019 року №02.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на принципі остаточності судових рішень, які у встановленому законом порядку набрали чинності. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи уподовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28 листопада 1999 року наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).

Таким чином, судом вже було надано правову оцінку правомірності видачі ПрАТ «ІСРЗ» Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Чорноморської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок для будівництва об`єкту «Перевантажувальний комплекс зернових вантажів».

Відповідно до частини 1 статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

При цьому позивач не зазначає, яким чином надання земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0465 в оренду ПрАТ «ІСРЗ» порушує його права та законні інтереси, враховуючи той факт, що позивач не є власником або землекористувачем земельних ділянок, які межують з даною земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (третя особа Управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області) про визнання договору оренди землі недійсним, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя