Ухвала

від 17.05.2023 по справі 369/6712/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6712/23

Провадження №1-кс/369/1501/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2023 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого, слідчого відділу відділу поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про арештмайна укримінальному провадженнівнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12023111380000294 від 22.02.2023,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом відділу поліції №1 Бучансьського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, розслідується кримінальне №12023111380000294 від 22.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 листопада 2022 року в товариство з обмеженою відповідальністю «Лірона» (код ЄДРПОУ 14362623), місцезнаходження за юридичною адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2Б, офіс 3, фактична адреса: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця В`ячеслава Чорновола, будинок 51, було прийнято на роботу ОСОБА_5 на посаду менеджера зі збуду. ОСОБА_5 було надано для роботи майно належне ТОВ «Лірона», а саме: планшет марки Samsung Galaxy Tab A (2016) SM-T585, вартістю 2718 гривень 75 копійок (без ПДВ) та мобільний телефон марки ZTE Blade L210 1/32 GB Black, вартістю 1208 гривень 33 копійки (без ПДВ). Вищезазначені пристрої знаходились в справному стані, у зв`язку з довготривалим використанням мали на екрані та корпусі подряпини та потертості.

10 лютого 2023 року ОСОБА_5 перебуваючи на своєму робочому місці, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагачення, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, після закінчення робочого дня о 17 годин 00 хвилин забрав з собою планшет марки Samsung Galaxy Tab A (2016) SM-T585, вартістю 2718 гривень 75 копійок та мобільний телефон марки ZTE Blade L210 1/32 GB Black, вартістю 1208 гривень 33 копійки (без ПДВ). 12 лютого 2023 року ОСОБА_5 на роботу за адресою: АДРЕСА_1 , не з`явився, на зв`язок не виходив, його місцезнаходження було невідомо, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_5 , товариству з обмеженою відповідальністю «Лірона» завдано майнової шкоди на суму 3927 гривень 8 копійок (без ПДВ).

В ходіобушуку квартири,що відбувався04.05.2023в періодчасу з12год. 50хв.по 13год.19хв.за адресою: АДРЕСА_2 на підставіухвали слідчогосудді від17.04.2023року справа№ 369/4735/23, було виявлено та вилучено в якості речових доказів:

- мобільний телефон марки ZTE Blade А522 1/32 GB Black;

- сім-карту за абонентським номером НОМЕР_1 ;

Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі,відчуження.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації уНаціонального агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,інших державнихорганів таорганів місцевогосамоврядування,фізичних іюридичних осіб.

На підставівикладеного,слідчий просивсуд задовольнити клопотання та накласти у кримінальному провадженні №12023111380000294 від 22.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, арешт на:

- мобільний телефон марки ZTE Blade А522 1/32 GB Black;

- сім-карту за абонентським номером НОМЕР_1 .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12023111380000294 від 22.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на:

- мобільний телефон марки ZTE Blade А522 1/32 GB Black;

- сім-карту за абонентським номером НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тетяна ДУБАС