Ухвала

від 17.05.2023 по справі 940/203/23

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.05.2023 Справа № 940/203/23

Провадження по справі № 1-кп/940/72/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження № 12022111030002405 від 26.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Денихівка Тетіївського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, інваліда ІІ групи, невійськовозобов`язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

встановив:

У провадженні Тетіївського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12022111030002405 від 26.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, за наступних обставин.

Так, навесні 2022 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 умисно, з метою збагачення, всупереч встановленому законом порядку, порушив вимоги преамбули Водного кодексу України (надалі - ВК України), згідно з якою усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами. В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту, нехтуючи вимогами частини першої статті 58 Земельного Кодексу України (надалі - ЗК України) та статті 4 ВК України, згідно з якою до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції, частиною першою статті 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,9149 га., заболочених сіножать, яка відноситься до водного фонду та є охоронною зоною, що розташована поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 3224682400:03:002:0010, 3224682400:03:002:0007, 3224682400:03:002:0006, за межами с. Денихівка в адміністративних межах Тетіївської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, власником якої є Тетіївська міська рада, за допомогою сільськогосподарської техніки розпочав розорювання землі та висіяв культуру сої, при цьому достовірно знаючи, що вказана земельна ділянка у встановленому порядку не надавалась йому у володіння і користування та не передавались у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_4 самовільним зайняттям земельної ділянки у охоронній зоні заподіяв шкоду державі на загальну суму 10130, 95 грн.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження. Разом з тим, свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та щиро розкаявся.

Прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.

Представник потерпілого Тетіївської міської ради ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями ст. 48 КК України визначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, вказане діяння не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив нетяжкий злочин, має інвалідність 2 групи, свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, оскільки встановлено, що внаслідок зміни обстановки обвинувачений ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, а вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, що відповідно до ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження № 12022111030002405 від 26.09.2022 року.

Керуючись ст. 48 КК України, статтями 284, 285, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі статті 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030002405 від 26.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 статті 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 12 год. 10 хв. 18 травня 2023 року.

Суддя ОСОБА_6