Рішення

від 18.05.2023 по справі 541/684/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/684/23

Провадження № 2/539/421/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Джадан І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко Ольга Вікторівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В позові вказує, що з ОСОБА_5 вони одружились 03.07.2015.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі вони за їх спільні кошти 21.08.2020 придбали у спільну часткову власність (по 1/2 частини кожному) житловий будинок з побудовами та земельну ділянку площею 0,0789 га., кадастровий номер 5310700000:06:065:0006, за адресою АДРЕСА_1 .

Вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але там не проживала досить тривалий час. Її чоловік був зареєстрований за адресою проживання своїх батьків за адресою АДРЕСА_3 , хоча там він також фактично не проживав. Фактично вони проживали з квітня 2014 року без реєстрації у квартирі її матері за адресою АДРЕСА_4 .

У придбаному ними будинку вона зареєструвалась 28.09.2021, а її чоловік не встиг це зробити бо для цього йому треба було змінити військовий облік, а це потребувало неодмінної поїздки у Миргородський військкомат. Фактично у свій будинок вона вселилась лише у листопаді 2022 року.

24.02.2022 в Україні почалась повномасштабна війна. Її чоловік, як військовослужбовець запасу, одразу пішов у ЗСУ добровольцем на захист нашої держави, був мобілізованим за Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022. 01.03.2022 він був зарахований у склад в/частини водієм 2-го комендантського відділення комендантського взводу.

31.03.2022 під час виконання бойових завдань, автомобіль, яким керував її чоловік, підірвався на міні у районі населеного пункту Мала Комишуваха Ізюмського району Харківської області. Її чоловік безвісті зник. Наказом командира в/частини № НОМЕР_1 від 12.05.2022 її чоловік був виключений зі списків особового складу військової частини як безвісно зниклий. Він був внесений у бази даних для його пошуку як полоненого чи як загиблого. Матір`ю її чоловіка були здані зразки ДНК для можливої ідентифікації у майбутньому серед виявлених тіл загиблих.

Після деокупації району бойових дій у вересні 2022 року у тому районі пошуковими групами транспортування та розшуку тіл загиблих військовослужбовців з зони бойових дій були знайдені тіла загиблих військовослужбовців ЗСУ, які 17.09.2022 були доставлені до Дніпропетровського обласного бюро СМЕ. За висновком молекулярно-генетичного порівняльного аналізу №45/45- МГ від 26.01.2023 встановлено, що серед доставлених тіл загиблих військовослужбовців ЗСУ тіло №2145/НЕ є тілом її чоловіка.

09.02.2023 їй було видано свідоцтво про смерть її чоловіка серії НОМЕР_2 . У свідоцтві про смерть датою смерті її чоловіка вказана дата його зникнення - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а місцем смерті вказано село Мала Комишуваха Ізюмського району Харківської області.

У зв`язку із смертю її чоловіка відкрилася спадщина на його майно. Вона, як його дружина, є спадкоємцем першої черги.

При зверненні до нотаріусу з заявою для оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено через пропущення строку необхідного для прийняття спадщини, який вже сплинув.

Вважає, що строк подання заяви вона пропустила з поважних причин.

Просить визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, прохали їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю.

Третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко О.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 03 липня 2015 року уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.07.2015 року (а.с. 14).

Згідно Договору купівлі-продажу від 21.08.2020 року серії НМВ №026971 та Договору купівлі-продажу від 21.08.2020 року серії НМВ №026974 ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 21.08.2020 року придбали у спільну часткову власність (по 1/2 частини кожному) житловий будинок з побудовами №32 та земельну ділянку площею 0,0789 га., кадастровий номер 5310700000:06:065:0006, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 15-24)

ОСОБА_1 , 1974 р.н., та ОСОБА_5 , 1985 р.н., з квітня 2014 року проживали без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 , вели спільне господарство. ОСОБА_5 за даною адресою проживав до 24.02.2022 року по причині добровільного вступу до лав ЗСУ. ОСОБА_1 за даною адресою проживала до листопада 2022 року, потім переїхала в АДРЕСА_1 у власний будинок, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов №31 від 27.02.2023 року (а.с. 25)

Відповідно Витягуі з наказу командира військової частини №7 від 01.03.2022 солдата запасу ОСОБА_5 призначити на посаду водія 2 комендантського відділення комендантського взводу військової частини (номер знаходиться в матеріалах справи). (а.с. 26)

Згідно Витягу із наказу командира військової частини №41 від 31.03.2022 солдата ОСОБА_5 водія 2 комендантського відділення комендантського взводу військової частини (номер знаходиться в матеріалах справи), який перебував в районі виконання бойових завдань за призначенням вважати з 31.03.2022 року безвісті зниклим. (а.с. 28)

На підставі постанови старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Дяденко В.Ю. про встановлення особи трупу від 31.01.2023 року труп особи чоловічої генетичної статі №2145/НЕ від 17.09.2022 року визнати як військовослужбовця ЗС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 31-32)

09.02.2023 року Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мала Комишуваха Ізюмського району Харківської області. (а.с. 33)

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина.

Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

При зверненні позивача до приватного нотаріусу Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко О.В. з заявою для оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено через пропущення строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.02.2023 року.

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, не зверталась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що ОСОБА_5 з 31.03.2022 року вважався безвісті зниклим, лише після проведення 26.01.2023 молекулярно-генетичного порівняльного аналізу №45/45- МГ встановлено, що тіло №2145/НЕ є тілом її чоловіка та лише 09.02.2023 їй було видано свідоцтво про смерть її чоловіка серії НОМЕР_2 . Тому нею пропущено строк звернення до нотаріуса. Позивач вважає, що причини її пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими та підлягають поновленню.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко Ольга Вікторівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати, що строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , пропущено ОСОБА_1 з поважної причини.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

- відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

- відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

- третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко О.В., місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 64, кім. 3.

Суддя Т.Д. Бєссонова