Ухвала

від 17.05.2023 по справі 755/10225/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10225/22

Провадження №: 2/755/260/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, питання про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», про визнання наймачем житлового приміщення та зобов`язати надати кімнату,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до Дніпровської районної місті Києві державної адміністрації, просила суд:

«Визнати ОСОБА_1 наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення - кімнати площею 12,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , замість попереднього наймача ОСОБА_4 .

Зобов`язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію надати ОСОБА_1 кімнату площею 12,5 кв. м , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 »

21 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

01 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

За змістом положень ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. 22 березня 2023 року відповідач - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, в особі уповноваженого представника Яценюк Л.П., подали до суду заперечення на позовну заяву, висловили свою позицію щодо підстав для відмови у задоволенні позову, долучивши до заперечень судові рішення ухвалені судом першої та апеляційної інстанцій щодо розгляду спорів за позовом ОСОБА_1 , пов`язаних з об`єктом нерухомого майна - кімнати (в комунальній квартирі) площею 12,5 кв. м , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17 травня 2023 року в судовому засіданні, за ініціативою суду, на розгляд учасників цивільного процесу винесено питання про закриття провадження у цивільній справі, з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України, зв`язку з тим, що набрало законної сили рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року, ухвалене в межах розгляду цивільної справи №2-3259/10 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про зобов`язання надати ізольовану кімнату у комунальній квартирі та укласти договір найму на вказане житлове приміщення.

Позивач та представник позивача - адвокат Єфанов С.Ю. в судовому засіданні висловили свої заперечення щодо підстав для закриття провадження у цивільній справі, наголосили, що в межах даного спору вимоги позивача ОСОБА_1 , які пред`явлено до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, є відмінними від підстав та предмету спору, який розглянутий Дніпровським районним судом міста Києва у цивільній справі №2-3259/10, тому під час розгляду цієї справи підлягають доведенню інші підстави для визнання ОСОБА_1 наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення - кімнати площею 12,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , замість попереднього наймача ОСОБА_4 , та дослідженні нові докази долучені позивачем до позовної заяви на підтвердження заявлених вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав позицію позивача та її уповноваженого представника щодо відсутності підстав для закриття провадження у цивільній справі, висловив свої заперечення стосовно закриття провадження у справі.

Представник відповідача - Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, та треті особи, які не заявляють самостійній вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», в судове засідання не з`явились, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі, з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступних висновків.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статей 1,3 Цивільного кодексу України, статей 2,4-5,12-13,19 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Пред`явлення позову (заяви) це процесуальна дія, яка має здійснюватися у порядку, передбаченому ЦПК України.

Після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175,176,177 ЦПК України; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. ( ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. ( п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо.

Виходячи з положень частини третьої статі 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як з`ясовано судом після відкриття провадження у цивільній справі, 17 листопада 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення у цивільній справі №2-3259/10 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про зобов`язання надати ізольовану кімнату у комунальній квартирі та укласти договір найму на вказане житлове приміщення.

16 березня 2011 року Апеляційним судом міста Києва постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року залишено без змін. (а.с.208-212, 213-214)

Отже, спір виник між тими ж сторонами, матеріально-правові вимоги в цих позовах є тотожними, підстави та предмет позов є ідентичними, пов`язані з доведенням наявності підстав для укладання з ОСОБА_1 договору найму жилого приміщення - кімнати площею 12,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю попереднього наймача ОСОБА_4 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та надання ОСОБА_1 ізольованої кімнати (в комунальній квартирі) площею 12,5 кв. м , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , аналогічні вимоги розглянуті судом та їм надана відповідна правова оцінка, з урахуванням наданих позивачем доказів, які повторно в тому ж обсязі долучено до нової позовної заяви, рішення суду по іншій справи, залишене в силі судом апеляційної інстанції, набрало законної сили.

За наведених обставин та враховуючи підстави та предмет позову, суб`єктивний склад сторін спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки як з`ясувалось після відкриття провадження у справі набрало законної сили рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року, ухвалено у цивільній справі №2-3259/10 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, про зобов`язання надати ізольовану кімнату у комунальній квартирі та укласти договір найму на вказане житлове приміщення, що зумовлює застосування наслідків передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене та керуючись статями 2-5, 12-13, 19, 255, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», про визнання наймачем житлового приміщення та зобов`язати надати кімнату, з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua

С у д д я: