Ухвала

від 12.05.2023 по справі 757/19083/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19083/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання публічного акціонерного товариства «Місто Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МІСТО БАНК» ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2017, у рамках кримінального провадження № 12017100000000637,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Місто Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МІСТО БАНК» ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2017 у справі № 752/7896/17 в кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 на земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:013:0124, площею 0,2884 га, та житловий будинок загальною площею 541,1 кв.м., житловою площею 74,7 кв.м., що розташованій на цій земельній ділянці, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи означене клопотання, що на підставі рішення Правління Національного банку України № 735-рш/БТ від 14.12.2020 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2086 від 14.12.2020 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Місто Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Місто Банк», що визначені Законом, зокрема, статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків ОСОБА_4 строком на один місяць з 15 грудня 2020 року по 14 січня 2021 року (включно) (відповідно до приписів ч.3 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 25 від 12.01.2021 року «Про продовження тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ «Місто Банк», продовжено строк тимчасової адміністрації неплатоспроможного АТ «Місто Банк» на один місяць з 15.01.2021 року до 14.02.2021 року (включно).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 26.01.2021 року № 25-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Місто Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2021 №85 «Про початок процедури ліквідації АТ «Місто Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 15.02.2021 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» з 22.02.2021 всі повноваження ліквідатора Банку було делеговано провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків ОСОБА_3 .

Заявник вказує, що при накладені арешту не досліджувалося питання, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належать ПАТ «Місто Банк» і дане право набуте в установленому законом порядку.

ПАТ «Місто Банк» та його працівники, в кримінальному провадженні № 12017100000000637 не є підозрюваними, обвинуваченими, або іншим учасником судового процесу, на якого покладені обов`язки відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Право власності ПАТ «Місто Банк» не оскаржується, а тому заявник вважається добросовісним власником.

За таких обставин, заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Вказує, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештований транспортний засіб, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

До суду надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд даного клопотання повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження та додані до нього документи дійшов наступних висновків.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що Головному слідчому управлінню Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2017 у справі № 752/7896/17 в кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:013:0124, площею 0,2884 га, та житловий будинок загальною площею 541,1 кв.м., житловою площею 74,7 кв.м., що розташованій на цій земельній ділянці, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В рамках кримінального провадження № 12017100000000637 підозра службовим та посадовим особам не пред`являлась.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявників належним їм майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

Керуючись, ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання публічного акціонерного товариства «Місто Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МІСТО БАНК» ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2017, у рамках кримінального провадження № 12017100000000637 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2017 у справі № 752/7896/17 в кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 на земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:013:0124, площею 0,2884 га, та житловий будинок загальною площею 541,1 кв.м., житловою площею 74,7 кв.м., що розташованій на цій земельній ділянці, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1