Ухвала

від 25.04.2023 по справі 760/1404/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1404/23

Провадження №1-кс/760/796/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та в інтересах ТОВ «Терахаус-Макскепітал», прокурора - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та в інтересах ТОВ «Терахаус-Макскепітал» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000001071 від 11.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.ч.1,3,4 ст.358, ч.4 ст.27, ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.27, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358, ч.2 ст.367, ч.1 ст.14, ч.4 ст.190, ч.3 ст 206, ч.3 ст. 206-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Представник власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та в інтересах ТОВ «Терахаус-Макскепітал» звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.03.2021 року в межах кримінального провадження №12017100000001071 на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-904, кадастровий номер 01009154251); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-10, кадастровий номер 01009194099); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-9А, кадастровий номер 01009194100); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-903, кадастровий номер 01009154250); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-604, кадастровий номер 01009148568); Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_10, номер розділу земельної книги м. Рига №15131, кадастровий номер 01000822010; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_11, номер розділу земельної книги №123, кадастровий номер 88460060005; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_12, номер розділу земельної книги №208, кадастровий номер 88460060012; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_13, номер розділу земельної книги №173, кадастровий номер 88460060161; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348706, кадастровий номер 13000215727; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348713, кадастровий номер 13000215728; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348714, кадастровий номер 13000215729; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348740, кадастровий номер 13000215730, які на праві власності належить ОСОБА_4 ; корпоративні права ТОВ «Терахаус-Макскепітал» («Terahouse-Maxcapital») (зареєстровано в Латвійській республіці м. Юрмала реєстраційний номер 40103264069).

Мотивуючи клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст.170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Прокурором не було надано жодних доказів того, що арештовані корпоративні права одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи з доходів від такого майна. Разом з тим, корпоративні права не визнано доказом у кримінальному провадженні.

Окрім того, заявник вказує, що компанія відношення до розслідуваного кримінального провадження не має.

Проте, відповідно до інформації Латвійського реєстру юридичних осіб (який є у відкритому доступі) вбачається, що ТОВ «Терахаус-Макскепітал» здійснює свою діяльність у сфері готельної діяльності та володіє майном з 2009 року, та відповідно не зрозуміло яким чином арешт на її корпоративні права може вплинути на досудове розслідування в Україні.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що клопотання про арешт на вказане майно та корпоративні права накладається з метою забезпечення можливої конфіскації майна, при чому не зазначаючи, якої саме конфіскації, загальної чи спеціальної.

Ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди злочину містять арештовані земельні ділянки та корпоративні права, а також яким чином вони могли бути використані як знаряддя вчинення злочину. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

На думку заявника орган досудового розслідування надав неправдиві дані звертаючись до суду. Так, в клопотанні було зазначено, що в 2017 році, ОСОБА_4 , діючі спільно із ОСОБА_6 нібито підробили довіреність компанії «Stralis Investment S.A.».

Проте вказане не відповідає дійсності, оскільки з 2008 року єдиним власником та керівником компанії «Stralis Investment S.A.» є батько ОСОБА_4 , що і підтверджується документами отриманими із Панами (переклад яких доданий до клопотання), а ОСОБА_7 , який нібито є потерпілим ніколи жодного відношення до компанії не мав і не міг мати.

Накладення арешту на нерухоме майно, яке набуто задовго до виникнення кримінального провадження та які жодним чином не стосуються предмету розслідуваного злочину не відповідає принципу розумності, завданням кримінального провадження та неспіврозмірно до цих завдань обмежує право власності.

У доповнення до клопотання про скасування арешту заявник зазначає, що слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 ухвалою від 19.12.2022 року по справі №760/16720/22 було розглянуто клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Терахауз-Макскепітал» про скасування арешту на майно ОСОБА_4 та ТОВ «Терахауз-Макскепітал».

За результатом розгляду вказаного клопотання слідчим суддею були прийняті до уваги обставини зазначеного клопотання про скасування арешту та задоволено його повністю.

Скасовано арешт на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «Терахауз-Макскепітал» (в якому бенефіціарним власником є громадянин Латвійської Республіки ОСОБА_4 , персональний код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та скасовано арешт у вигляді заборони відчуження, на корпоративні права в юридичних особах, кінцевим бенефіціарним власником (засновником) та директором (в деяких) є ОСОБА_4 , а саме: ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41184403), ТОВ «ГГК ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41173171» та ТОВ «ГРОШІ» (код ЄДРПОУ 39258549).

Ні слідчим, ні прокурором, а в подальшому і слідчим суддею під час розгляду клопотання про накладення арешту на нерухоме майно та корпоративні права ТОВ «Терахауз-Макскепітал», які належать ОСОБА_4 жодним чином не надано, не підтверджено та не розглянуто факти наявності чи відсутності мотиву на вчинення вказаного кримінального правопорушення, не надано жодного підтвердження щодо спричинення дійсного виду та розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Майно та корпоративні права, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою суду, жодним чином не відносяться до обставин кримінального провадження, слідчим не надано жодного доказу чи документального підтвердження, що вказане вище майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або є доходом чи легалізованим виглядом грошей, цінностей чи іншого майна отриманого незаконним шляхом.

Разом з тим, арештовані корпоративні права та інше нерухоме майно не визнані доказом у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчим не наведено та відсутні загалом обставини, які підтверджували обґрунтовану наявність підстав для накладення арешту на вказане нерухоме майно та корпоративні права.

Жодним чином навіть не досліджено питання часових рамок набуття ОСОБА_4 права власності на вказане в ухвалі слідчого судді майно.

До додаткових пояснень долучено документи, що підтверджують факт набуття майна у власність ОСОБА_4 задовго до початку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 1 статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. При цьому, обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Таким чином, заявник вважає що всі наведені докази в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 являється належним, добросовісним набувачем (власником) та майно на яке накладено арешт не стосується розслідуваного кримінального провадження, а тому вбачає необхідність в скасуванні арешту накладеного на його нерухоме майно на підставі оскаржуваної ухвали.

Також заявник зазначає, що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування ефективно не здійснюється, оскільки станом на день звернення з даними поясненнями по жодному учаснику даного провадження не направлено обвинувальні акти до суду, не дивлячись на те, що повідомлення про підозру іншим 4 учасникам вручено за версією слідства ще у 2020 році. Вказана бездіяльність органів досудового розслідування, прокуратури та їх втручання в приватну власність та життя людей, на даний час не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвело до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_4 .

Дане кримінальне провадження було розпочате за фактом нібито вчиненої протиправної діяльності ОСОБА_4 на території Латвійської Республіки, проте за весь час проведення досудового розслідування та загалом існування вказаного кримінального провадження правоохоронні органи Латвії не наклали жодного арешту і не надали жодного статусу (в тому числі підозрюваного чи обвинуваченого) по кримінальній справі №11816013019, що була розпочата 2 відділенням 3-го бюро Управління кримінальної поліції управління Ризького регіону. Відповідне підтвердження долучено до поданого клопотання про скасування арешту.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, просив відмовити, посилаючись на його необґрунтованість, при цьому органом досудового розслідування на неодноразові запити суду, матеріали кримінального провадження надані не були. В судове засідання прокурор надав ксерокопії декількох документів з матеріалів кримінального провадження, які зберігалися в нього, зазначивши, що за місцем розташування органу досудового розслідування у березні місяці 2023 року відбулася пожежа, що унеможливило виконання запитів суду щодо надання матеріалів кримінального провадження, оскільки не відомо, що збереглося під час пожежі.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження за клопотанням та додані до нього документи дійшов наступних висновків.

В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.03.2021 в межах кримінального провадження №12017100000001071 накладено арешт на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-904, кадастровий номер 01009154251); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-10, кадастровий номер 01009194099); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-9А, кадастровий номер 01009194100); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-903, кадастровий номер 01009154250); квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (№ розділу земельної книги міста Риги №5280-604, кадастровий номер 01009148568); Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_10, номер розділу земельної книги м. Рига №15131, кадастровий номер 01000822010; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_11, номер розділу земельної книги №123, кадастровий номер 88460060005; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_12, номер розділу земельної книги №208, кадастровий номер 88460060012; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_13, номер розділу земельної книги №173, кадастровий номер 88460060161; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348706, кадастровий номер 13000215727; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348713, кадастровий номер 13000215728; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348714, кадастровий номер 13000215729; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , номер розділу земельної книги м. Юрмала №100000348740, кадастровий номер 13000215730, які на праві власності належить ОСОБА_4 ; корпоративні права ТОВ «Терахаус-Макскепітал» («Terahouse-Maxcapital») (зареєстровано в Латвійській республіці м. Юрмала реєстраційний номер 40103264069).

Копії матеріалів кримінального провадження, додані прокурором під час розгляду клопотання містять підозр ОСОБА_4 , який є бенефіціарним власником ТОВ «Терахаус-Макскепітал». При цьому, в судовому засіданні з`ясовано, що більше ніяких дій орган досудового розслідування не вчиняв та ОСОБА_4 не оголошений в розшук тощо.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, метою арешту майна, є п.3 ч.2 та ч.5 ст.170 КПК України, тобто забезпечення конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.206-2 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна;».

Суд також ураховує, що згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, суд ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в його постанові від 15.05.2019 року в справі №372/2904/17-ц, яка полягає в тому, що право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу.

При цьому, особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі (п.29).

Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном (п.31).

Так, вирішуючи питання про скасування арешту майна, суд зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч.2 ст.173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст.41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

З ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.03.2021 вбачається, що підставою накладення арешту на нерухоме майно та корпоративні права, є те, що вони можуть бути предметом конфіскації у кримінальному провадженні №12017100000001071.

Кримінальне провадження розслідується з 11.10.2017, до цього часу, справа не направлена до суду, що в свою чергу вказує на недоведеність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майно.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

ТОВ «Терахаус - Макскепітал» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З ухвали слідчого судді, якою накладено арешт вбачається, що бенефіціарним власником майна Латвійської компанії ТОВ «Терахаус - Макскепітал» є Гуламі Рональдс.

Відповідно до інформації Латвійського реєстру юридичних осіб вбачається, що ТОВ «Терахаус - Макскепітал» здійснює свою діяльність з 2009 року у сфері готельної діяльності.

Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Заявник вказує про те, що з 2008 року єдиним власником та керівником компанії «Stralis Investment S.A.» є батько ОСОБА_4 - ОСОБА_10 , що підтверджується документами отриманими із Панами, переклад яких адвокат додав до матеріалів клопотання.

Ухвалою слідчого судді від 16.03.2021 накладено арешт на майно ТОВ «Терахаус-Макскепітал», яке жодного відношення до кримінального провадження № 12017100000001071 немає, що вже встановлено ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.12.2022 (справа №16720/22).

«Відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 14.1.90. Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З наведеного вбачається, що у випадку задоволення клопотання про арешт (тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування) корпоративних прав (правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами) призведе, зокрема, до неможливості приймати участь в управлінні товариством, що порушить особисте немайнове право особи та суттєво вплине на права та обов`язки суб`єкта господарської діяльності.»

В наслідок зазначеного слідчий суддя прийшов до висновку про скасування арешту корпоративних прав товариства, а також зазначив, що завдання арешту майна, визначене в абзаці 2 ч.1 ст.170 КПК України, у цьому випадку не досягнуто.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна та корпоративних прав юридичної особи накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 16.03.2021 по справі №760/6190/21 (провадження №1-кс/760/2049/21).

Керуючись ,ст. 41 Конституції України, ст.1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та в інтересах ТОВ «Терахаус-Макскепітал» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000001071 від 11.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.ч.1,3,4 ст.358, ч.4 ст.27, ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.27, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358, ч.2 ст.367, ч.1 ст.14, ч.4 ст.190, ч.3 ст 206, ч.3 ст. 206-2 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 16.03.2021 по справі №760/6190/21 (провадження №1-кс/760/2049/21), а саме на:

- квартири за адресою: АДРЕСА_4 , номер розділу земельної книги міста Риги № 5280-904 кадастровий номер 01009154251;

- квартири за адресою: АДРЕСА_5 , номер розділу земельної книги міста Риги № 5280-10 кадастровий номер 01009194099;

- квартири за адресою: АДРЕСА_6 , номер розділу земельної книги міста Риги № 5280-9А, кадастровий номер 01009194100;

- квартири за адресою: АДРЕСА_7 , номер розділу земельної книги міста Риги № 5280-903, кадастровий номер 01009154250;

- квартири за адресою: АДРЕСА_8 , номер розділу земельної книги міста Риги № 5280-604, кадастровий номер 01009148568;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_9 , номер розділу земельної книги міста Риги № 15131, кадастровий номер 01000822010;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_14, номер розділу земельної книги № 123, кадастровий номер 88460060005;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_15, номер розділу земельної книги № 208, кадастровий номер 88460060012;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_16, номер розділу земельної книги № 173, кадастровий номер 88460060161;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги міста Юрмали №100000348706, кадастровий номер 13000215727;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги міста Юрмали № 100000348713, кадастровий номер 13000215728;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , номер розділу земельної книги міста Юрмали № 100000348714 кадастровий номер 13000215729;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , номер розділу земельної книги міста Юрмали № 100000348740, кадастровий номер 13000215730;

- корпоративні права ТОВ «Terahouse-Maxcapital», рестр.№40103264069, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є бенефіціаром.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1