Ухвала

від 16.05.2023 по справі 336/2828/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/2828/23

Провадження № 2-н/336/732/2023

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

16 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за послуг з управління багатоквартирним будинком, -

встановила:

Директор ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» - Квятковський М.А. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржниці ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з 01.09.2021 по 30.04.2022 у сумі 1 794,69 гривні.

На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

На виконаннявимог ч.5ст.165ЦПК України, суд звернувся з запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді Національної соціальної сервісної служби України від 03.05.2023 (надійшла до суду 03.05.2023) ОСОБА_1 з 13.07.2022 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб органів соціального захисту населення у Запорізькій області та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 09.05.2023 (надійшов до суду 15.05.2023), за наявною в ДМС інформацією місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов`язані зі стягненням з боржника грошових коштів.

До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін), а також спрощеність розгляду, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред`явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

Так, ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ», в обґрунтування законності свого звернення з вказаною заявою до суду, зазначила, що 01.09.2021 між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» було укладено договір №51 про надання послуги з управління вказаним будинком.

Власницею квартири АДРЕСА_4 у вказаному будинку є боржниця ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 310776986 від 26.09.2022.

Проте, долучені представником заявника до заяви про видачу судового наказу документи, не містять актуальної інформації стосовно власника квартири АДРЕСА_5 , оскільки відомості в долученій до заяви інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав були актуальні станом на 26.09.2022, і відомості, що станом на теперішній час власник квартири не змінився суду не надано.

Відповідно до Переліку, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (з наступними змінами), починаючи з 04.03.2022 та до теперішнього часу, м. Оріхів, Оріхівської міської територіальної громади Запорізької області віднесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Згідно інформації, розташованої на офіційному сайті Запорізької обласної адміністрації, м. Оріхів піддається постійним обстрілам зі сторони окупаційних військ російської федерації, у зв`язку з розпочатим 24.02.2022 повномасштабним наступом військ російської федерації на територію України.

Матеріали справи не містять письмових доказів цілісності об`єкту нерухомого майна (квартири АДРЕСА_5 ) станом на день звернення з вказаною заявою до суду, у зв`язку з тим, що м. Оріхів, Оріхівської міської територіальної громади Запорізької області перебуває в районі проведення активних воєнних (бойових) дій.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на рішення №424 від 30 серпня 2021 року про призначення управителя багатоквартирних будинків у м. Оріхів, договір №51 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 01 вересня 2021 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що рішення №424 від 30 серпня 2021 року про призначення управителя багатоквартирних будинків у м. Оріхів та договір №51 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 01 вересня 2021 року доводилися до відома співвласників вказаного багатоквартирного будинку.

Представник заявника просить стягнути з боржниці заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

У статті першій Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені терміни: зокрема: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 ч.1 ст.1 Закону); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ч.1 ст.1 Закону); послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12 ч.1 ст.1 Закону); управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Згідно п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Статтею 163 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

В матеріалах справи в порушення ст. 163 ЦПК України, заявником не надано до суду договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі з боржницею, який свідчив би про те, що саме остання є споживачем послуг, та що саме з неї підлягає стягненню заборгованість за невиконання вимог договору.

Крім того, відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Відповідно до роз`яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України. Суди по-різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу.

В порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви не надано доказів фактичного надання заявником відповідних послуг та отримання таких послуг боржником, зокрема актів виконаних робіт, тощо.

Відтак, факт отримання послуг боржницею та розмір визначеної заявником заборгованості не є безспірним і має доводитись в порядку позовного провадження.

Крім того, суд зауважує на тому, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8367 про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора, яким пропонується списати борги населення за комунальні послуги за період, коли на території, де знаходиться житло громадян, відбувалися активні бойові дії.

Законопроектом пропонується внести зміни до закону «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та передбачити списання заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, що сформувалась протягом періоду введення воєнних (бойових) дій на територіях, де розташоване житло споживачів.

Передбачається списання заборгованості населення за послуги з: управління багатоквартирним будинком; з постачання та розподілу природного газу для потреб побутових споживачів; з постачання та розподілу електричної енергії; з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

З огляду на вказане, прийняттям вказаного законопроекту за основу, заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, що сформувалась протягом періоду введення воєнних (бойових) дій на територіях, де розташоване житло споживачів можливо буде списана, а стягнення такої заборгованості шляхом видачі судового наказу буде порушенням прав особи, як споживача таких послуг.

За вказаних обставин у видачі судового наказу слід відмовити.

Крім того, суд звертає увагу, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору, у розмірі, встановленому законом, відповідно до вимог частини першої статті 164 цього Кодексу.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, відповідно до ч. 2 ст. 9 «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Так, із матеріалів справи вбачається, що заявником подано платіжну інструкцію №210 від 20.02.2023 про сплату судового збору у сумі 268,40 грн., але в автоматизованій системі документообігу суду «Д3» у графі «вартісні показники» ОСК цивільної справи неможливо створити автопоєднання з підтвердженням казначейства щодо сплати судового збору за подання цієї заяви із відповідним платіжним документом. Тобто, вказаний судовий збір не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Разом з тим, відповідно до автоматизованої системи документообігу суду «Д3» наявна інформація, що вказана платіжна інструкція №210 від 20.02.2023 поєднана у графі «вартісні показники» з ОСК цивільної справи №336/1537/23 (провадження №2-н/336/349/2023) за аналогічною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за послуг з управління багатоквартирним будинком, поданою до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 23.02.2023.

Ухвалою суду від 01.03.2023 у задоволенні заяви ТОВ «Керуюча компанія «Домкомфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року у сумі 1894,69 грн. було відмовлено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на вказане, заявником при зверненні з вказаною заявою до суду, окрім іншого, не було надано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись статтями 160-167, 259-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуг з управління багатоквартирним будинком.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.С. Звєздова