Ухвала

від 09.05.2023 по справі 644/2203/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/2203/23

Провадження № 1-кс/644/516/23

09.05.2023

УХВАЛА

Іменем України

09 травня 2023 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові клопотанняадвоката ОСОБА_4 ,діючого вінтересах Приватногопідприємства «СТАРПЛАСТ»,про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42022222020000053 від 02 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного підприємства «СТАРПЛАСТ» - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.12.2021 на нежитлову будівлю літ.«БА-1»,загальною площею4629кв.м.,і нанежитлову будівлюліт.«БА-1-3»,загальною площею972,5кв.м.,які розташованіпо вул.Індустріальній,3-бу м.Харкові таналежать направі приватноївласності Приватномупідприємству «СТАРПЛАСТ»(кодЄДРПОУ 32563542),у виглядізаборони здійснювативідчуження майната розпорядженняним.Також заявникпросив скасувативстановлений ухвалоюслідчого суддіпорядок зберіганняцього майнау видійого передачів управлінняНаціональному агентствуУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів.

У обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що арешт на вищевказані нежитлові приміщення в межах кримінального провадження № 42022222020000053 від 02 вересня 2022 року, накладено без наявних на те підстав. Вказує, що витяг з ЄРДР, доданий до клопотання прокурора про накладення арешту на майно, не містить інформації про можливе вчинення протиправних дій кінцевим власником підприємства - ОСОБА_5 , або посадовими особами ПП «СТАРПЛАСТ». ОСОБА_5 та ПП «СТАРПЛАСТ» взагалі не мають ніякого відношення до кримінального провадження № 42022222020000053 від 02 вересня 2022 року, а клопотання про накладання арешту на майно не містило жодних доказів на підтвердження дій, спрямованих на здійснення підприємством господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, зазначає, що доводи прокурора, наведені в клопотанні, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є обґрунтованою та просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Вислухавши заявника, доводи прокурора, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

У відповідності до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 4 статті 132 КПК України встановлено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно доч.5ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий та прокурор повинні довести суду, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна

Згідно статті 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.02.1994р. (справа «Раймондо проти Італії», № скарги 12954/87) зазначив що приписи про накладення арешту носили обмежений характер.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022222020000053 від 02.09.2022 року, відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом самостійного виявлення прокурором об`єктів господарської діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність на території Індустріального та Немишлянського районів м. Харкова, та в яких бенефіціарними власниками є резиденти рф та республіки білорусь ТОВ «Інститут сімейного щастя», ТОВ «Клуб медиків та фармацевтів», ПП «НВП «Спецконструкція», ТОВ «Строймір Восток», ТОВ «ТК Авангард», ТОВ «ПБУД», ТОВ «Імперія 2018», ТОВ «Оптова компанія «Марс», ТОВ «Фінансова група «КИЙ», ГО «Цент сприяння жертвам політичної агресії» та інші фізичні чи юридичні особи, які зареєстровані або здійснюють діяльність на території Немишлянського та Індустріального районів міста Харкова у взаємодії з державою агресором.

За клопотаннямпрокурора Немишлянськоїокружної прокуратурим.Харкова ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Харкова від21.12.2022накладено арештна нежитловубудівлю літ.«БА-1»,загальною площею4629кв.м.,і нанежитлову будівлюліт.«БА-1-3»,загальною площею972,5кв.м.,які розташованіпо вул.Індустріальній,3-бу м.Харкові,та належатьна правіприватної власностіПриватному підприємству«СТАРПЛАСТ».Тією жухвалою зазначенемайно переданов управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою слідчого судді того ж суду від 03.02.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування заходів забезпечення кримінального провадження № 42022222020000053 від 02.09.2022 у вигляді арешту корпоративних прав кінцевого власника ПП «Старпласт» - ОСОБА_5 у розмірі 100% статутного капіталу ПП «Старпласт» у сумі 1625000 грн, зареєстрованого за адресою: вул. Індустріальна, 3-б, шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, передбачених ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», і передачу їх в управління в порядку, передбаченому Законом України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.03.2023 у задоволенні апеляції прокурора на ухвалу слідчого судді від 03.02.2023 - відмовлено, а сама ухвала слідчого судді залишена без змін.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності доп. 1 ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положеньст. 170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Всупереч цим вимогам, у поданому клопотанні не зазначена обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження як цього вимагаєст.170 КПК України.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 111-1 КК України передбачена відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Відповідно доч.5ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

В порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, як при розгляді слідчим суддею клопотання про арешт вищевказаного майна, так і в судовому засіданні в цій справі, прокурор не довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування та збереження заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, та в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України не подав слідчому судді жодних доказів у підтвердження обставин, на які він посилався в клопотання про арешт майна та своїх запереченнях проти клопотання про його скасування.

Суд зазначає, що ухвала слідчого судді від 21.12.2022 про накладання арешту на майно не містять посилання на обставини та докази, що їх підтверджують, у підтвердження здійснення ПП «Старпласт» господарської діяльності з моменту початку збройної агресії держави агресора по відношенню до України, тим більше, у взаємодії з державою агресором, як того вимагає фабула ч. 4 ст. 111-1 КК України. Не надано таких доказів суду прокурором і в судовому засіданні в цій справі, а тому слідчий суддя вважає існування обґрунтованоїпідозри щодовчинення вказаногокримінального правопорушенняпрокурором недоведеним.

Крім того, слід зазначити, що, як при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна ПП «Старпласт», так і в судовому засіданні при розгляді клопотання представника ПП «Старпласт» про скасування арешту, прокурор не довів необхідність застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна підприємства. Посилання прокурора на те, що до провадження господарської діяльності у взаємодії з державою - агресором можуть бути причетні службові особи ПП «Старпласт», як і факт здійснення такої діяльності, жодними доказами не підтверджені та ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, у відповідності до положень ст. 63 Конституції України, не можуть бути підставою для задоволення клопотання.

Також суд зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження № 42022222020000053 від 02 вересня 2022 року триває вже більше восьми місяців. За цей час жодних слідчих дій у відношенні бенефіціарного власника або посадових осіб ПП «Старпласт» проведено не було. Як вбачається з витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 42022222020000053, жодні відомості про їх причетність до вчинення кримінального правопорушення, до теперішнього часу до ЄРДР внесені не були, підстав для подальшого застосування арешту майна немає, подальше його збереження призведе до необґрунтованого обмеження прав його власника.

При цьому, на думку суду, внесення до ЄРДР відомостей про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у формі вказівки на невизначене коло фізичних та юридичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності лише за ознакою їх реєстрації або здійснення діяльності на території двох районів міста Харкова, є неприпустимим і може привести до необґрунтованого втручання у господарську діяльність цих підприємств і порушення прав і свобод громадян.

Враховуючи та оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.12.2022, підлягає задоволенню, оскільки арешт на майно був накладений необґрунтовано і в подальшому у застосуванні цього заходу потреба відпала.

Скасовуючи арештмайна,суд вважаєза необхіднетакож скасуватиі порядокйого зберігання, визначений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.12.2022, у вигляді передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки ця вимога клопотання є похідною від вимоги про скасування самого арешту.

Керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, Законом України «Про іпотеку», слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 ,поданого вінтересах Приватного підприємства «СТАРПЛАСТ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022222020000053 від 02 вересня 2022 року, - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від 21.12.2022, на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «БА-1», загальною площею 4629 кв.м., та на нежитлову будівлю літ. «БА-1-3», загальною площею 972,5 кв.м, які розташовані по вул. Індустріальній, 3-б у м. Харкові та належать на праві приватної власності Приватному підприємству «СТАРПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 32563542), шляхом заборони здійснювати його відчуження та розпорядження ним, - скасувати.

Скасувати порядок зберігання майна, визначений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від 21.12.2022 (справа № 644/2112/22, номер провадження 1-кс/644/295/22), у виді передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, нерухомого майна, належного на праві власності Приватному підприємству «СТАРПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 32563542), а саме: нежитлової будівлі літ. «БА-1», загальною площею 4629 кв.м., та нежитлової будівлі літ. «БА-1-3», загальною площею 972,5 кв.м., які розташовані по вул. Індустріальній, 3-б у м. Харкові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7