Постанова

від 17.05.2023 по справі 710/1331/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/584/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №710/1331/22 Категорія: 304090000 Симоненко О.В Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»;

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 14 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0172/11/2019/0145, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 432000,00 гривень на придбання автомобіля CHERY TIGGO 8, зі сплатою 11,49 % річних за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, з кінцевим строком повернення: по 13 листопада 2026 року.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця - філія «Автоцентр на Столичному» ПАТ «Українська Автомобільна корпорація» ІВАN НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Креді Агріколь Банк», ЄДРПОУ 26315758 з призначенням платежу: @218188-Y16966@ зг. рахунку 218188-Y16966/4 від 12 листопада 2019 року за а/м TIGGO 8 к. 120480 від ОСОБА_1 , в т.ч. ПДВ 72000,00 грн.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, визначеним п. 1.1. вказаного договору.

У забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним договором, 14 листопада 2019 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Вказував, що позичальник тривалий час не виконував свої зобов`язання, у зв`язку із чим 05 листопада 2021 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно. В ході виконавчого провадження від реалізації майна було здійснено часткове погашення кредитних зобов`язань у сумі 305185,50 грн.

У зв`язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу позичальника та поручителя були направлені вимоги про дострокове погашення боргу.

Станом на 09 серпня 2022 року заборгованість складає 61881,73 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 35328,23 грн. - заборгованість по процентах прострочена, 3% річних за несвоєчасне погашення заборгованості - 5544,84 грн., збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредиту - 1342,81 грн., всього 104097,61 грн.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 0172/11/2019/0145 від 14 листопада 2019 року, яка станом на 09 серпня 2022 року становить 104097,61 грн.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" заборгованість за кредитним договором від 14 листопада 2019 року в сумі 86358,98 гривень.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" судовий збір у розмірі 2058,24 гривень, по 1029,12 гривень з кожного.

Рішення суду обґрунтовано тим, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини з отримання кредитних коштів, зобов`язання за яким позивачем виконані у повному обсязі, а відповідач, у свою чергу, допустила порушення узятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення коштів за договором з урахуванням обумовлених відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість, що призвело до порушення прав позивача на повернення коштів, наданих у кредит, та відсотків за їх користування.

Суд, врахувавши положення статтей 553, 554 ЦК України, права та умови договору поруки № Б/Н від 14 листопада 2019 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , прийшов до висновку про наявність підстав стягнення суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , солідарно з відповідачів.

Судом першої інстанції також враховано, що позивач скористався своїм правом дострокової вимоги та 01 вересня 2021 року направив на адресу позичальника лист вимогу про погашення кредитної заборгованості протягом тридцяти днів з дня її отримання. У зв`язку з чим прийшов до висновку про те, що строк повернення кредиту настав 01 жовтня 2021 року та кредитодавець не має права нараховувати проценти поза строком кредитування, тобто після 01 жовтня 2021 року, а у позичальника та поручителя відсутній обов`язок сплати таких сум.

Відсотки за користування кредитом, визначені умовами договору за ставкою 11,49% річних, нараховані по лютий 2022 включно. Із листа-вимоги від 31 серпня 2021 року вбачається, що станом на 30 серпня 2021 року заборгованість по процентах поточна - 3466,52 грн., заборгованість по процентах прострочена - 10608,42 грн. Відповідно розрахунку заборгованості за вересень 2021 нараховано 3514,66 грн. Ураховуючи наведені обставини щодо строку нарахування відсотків, суд вважав, що у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: 3466,52+10608,42+3514,66 =17 589,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року в частині відмови у стягненні нарахованих процентів з відповідачів і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції при визначенні суми процентів, яка підлягає до задоволення, було здійснено невірний обрахунок, а саме оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідачів нараховані проценти на суму 17589,60 грн., а згідно наданого розрахунку сума процентів за період з травня 2021 року по вересень 2021 року включно становить 17637,75 грн.

Зазначає, що обґрунтування задоволення позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором саме в такому розмірі у рішенні відсутнє.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не враховано положення п. 1.3. та 3.9.2. кредитного договору № 0172/112019/0145 від 14 листопада 2019 року стосовно нарахування процентів за користування кредитними коштами, та посилаючись на ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, вважає, що йому неправомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині нарахування процентів після направлення листа-вимоги позичальнику.

Вказує, що строк виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

На думку апелянта, судом неправильно застосовано положення статтей 1048, 1050 ЦК України при вирішенні даного спору, чим порушено право позивача на отримання процентів, як плати за користування кредитом.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у стягненні нарахованих процентів з відповідачів, тому колегія суддів перевіряє рішення суду лише в цій частині.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 14 листопада 2019 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 0172/11/2019/0145, згідно якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 432000,00 грн. на придбання автомобіля CHERY TIGGO 8, 2019, зі сплатою 11,49 % річних за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, з кінцевим строком повернення 13 листопада 2026 року (а.с. 4-10).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредит надається Банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця - філія «Автоцентр на Столичному» ПАТ «Українська Автомобільна корпорація».

Перерахування коштів відповідно наведених умов договору підтверджується меморіальним ордером № ТR. 43289 (а.с. 16).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим в Додатку № 2 до цього договору.

14 листопада 2019 року між сторонами укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., зареєстрований в реєстрі за № 6141, предметом якого є автомобіль марки CHERY моделі TIGGO 8, 2019 року випуску (а.с. 13-15).

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 0172/11/2019/0145 від 14 листопада 2019 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № Б/Н від 14 листопада 2019 року (а.с. 11-12).

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно з пунктом 1.4. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії за невиконання або неналежне виконання зобов`язань передбачених кредитним договором.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 06 червня 2022 року про закінчення виконавчого провадження, в ході виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. № 1832 від 05 листопада 2021 року про звернення стягнення на рухоме майно, було реалізовано заставне майно. За рахунок реалізації стягнуто боргу за виконавчим документом 305185,50 грн. та 30518,55 грн. основної винагороди виконавця (а.с. 20).

Вбачається, що заборгованість, яку стягнуто відповідно до указаного виконавчого напису нотаріуса, нараховано за період з 14 листопада 2019 року по 30 серпня 2021 року на загальну суму боргу 381142,17 грн.

Банком на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено лист-вимогу про дострокове повернення кредиту від 31 серпня 2021 року за № 129/33960/2021 та від 01 жовтня 2021 року за № 129/38791/2021 відповідно (а.с. 21-24).

Однак заборгованість відповідачами не погашена.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції, правильно застосувавши положення статтей 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, встановив, що строк повернення кредиту настав 01 жовтня 2021 року та кредитодавець не має права нараховувати проценти поза строком кредитування, тобто після 01 жовтня 2021 року, а у позичальника та поручителя відсутній обов`язок сплати таких сум, оскільки позивач скористався своїм правом дострокової вимоги, направивши 01 вересня 2021 року на адресу позичальника лист-вимогу про погашення кредитної заборгованості протягом тридцяти днів з дня її отримання.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, з чим погоджується і колегія суддів.

Проте, перевіряючи правильність розрахунку місцевого суду щодо нарахування заборгованості по процентах, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом допущено помилку у розрахунку заборгованості по процентах прострочених.

Так, з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості (а.с. 17-18) вбачається, що сума заборгованості по процентах прострочених за період з травня 2021 року по вересень 2021 року включно складає 17637,75 грн.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості по процентах прострочених у сумі 17589,60 грн., замість 17637,75 грн.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відтак, апеляційна скарга в цій частині підлягає до задоволення, а рішення суду зміні, визначивши до стягнення з відповідачів загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню, у розмірі 86407,13 грн. (61881,73 + 17637,75 + 5544,84 + 1342,81).

Посилання в апеляційній скарзі щодо неправомірності відмови у задоволенні позовних вимог в частині нарахованих процентів після направлення листа-вимоги позичальнику відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 колегія суддів не бере до уваги, оскільки в даній постанові викладено таку правову позицію: «Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.»

Тобто судом першої інстанції правильно застосовано положення статтей 1048, 1050 ЦК України, а також вірно враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо спірних правовідносин щодо періоду нарахування процентів, з якими погоджується і апеляційний суд.

Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» слід задовольнити частково; рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року слід змінити в частині визначення суми заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідачів, збільшивши її з 86358,98 грн. до 86407,13 грн.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» сплачено 2481 грн. судового збору за подання позовної заяви, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 83 %, то з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 2059,23 грн. по 1029,62 грн. з кожного.

У зв`язку з викладеним, рішення в частині стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору підлягає зміні, збільшивши суму судового збору, яка підлягає стягненню з 2058,24 грн. до 2059,23 грн., по 1029,62 грн. з кожного.

Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги підлягають до часткового задоволення на 0,14 %, апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн., то з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5,21 грн. по 2,61 грн. з кожного.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року змінити в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором від 14.11.2019 року, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», збільшивши їх з 86358 гривень 98 коп. до 86407 гривень 13 коп., а також в частині визначення розміру судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», збільшивши їх з 2058 гривень 24 коп. до 2059 гривень 23 коп., по 1029 гривень 62 коп. з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» судові витрати у вигляді судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 5 гривень 21 коп., по 2 гривні 61 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді