Ухвала

від 05.05.2023 по справі 1-863/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-863/11

5/308/1/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання ОСОБА_3 , про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».

Клопотання мотивоване тим, що згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року (справа №1-863/11) його засуджено за ч.1 ст.424 КК України до трьох років позбавлення волі, за ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі, ч.3 ст.15 - ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник запасу» та права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник запасу» та права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання, якщо протягом двох років іспитового строку не буде вчинено нового злочину і виконаю покладені судом обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2014 року його звільнено від покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.424 КК України, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння.

Вказує, що він вважається засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року за ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ст.70 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник запасу» та права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

Ухвалою цього ж суду від 08.08.2014 йому наполовину скорочено невідбуту частину додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Ухвалою цього ж суду від 10.11.2014 його звільнено, від основного покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2012 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Зазначає, що залишилось у силі додаткове покарання у вигляді позбавлення його військового звання «підполковник запасу».

Пояснює, що з часу мобілізації перебуває у районі бойових дій, де й виконує завдання командира. Перебування на службі за мобілізацією підтверджує також і довідка командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2023 №693.

На підставі наведеного просить суд задовольнити заяву про звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення військового звання «підполковник запасу» за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року (справа №1-863/11 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року).

В судове засідання заявник не з`явився, однак подав заяву, в якій просив клопотання про застосування амністії розглянути без його участі. Клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.

Представник прокуратури в судове засідання не заявився, водночас від прокурора ОСОБА_4 , надійшла до суду заява, згідно якої просить розглянути клопотання без його участі. Проти задоволення клопотання не заперечує.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, однак від начальника Ужгородського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_5 , надійшло повідомлення, в якому просив провести розгляд справи без участі представника Ужгородського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області.

Дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним і призначено йому покарання за ч.1 ст.424, ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст. 185, на підставі ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник запасу» та права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання, якщо протягом двох років іспитового строку не буде вчинено нового злочину і виконаю покладені судом обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2014, приведено у відповідність із Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» № 746-VII від 21.02.2014 року вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2012 року.

Звільнено ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.424 КК України, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 року за ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ст.70 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник запасу» та права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2014 скорочено наполовину невідбуту частину додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.2012 року, на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

10.11.2014 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання, призначеного йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2012 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

У відповідності до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідност. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального кодексу Українита цьогоЗакону.

19.04.2014 року набрав чинностіЗакон України від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році». Відповідно дост. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 рокуйого дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Згідно з п «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 рокупередбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно достатті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно достатті 12 Кримінального кодексу Україниосіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно із п. «а»ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році»застосування цьогоЗаконуздійснюється щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 на день набрання чинностіЗаконом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 рокумав неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , та неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 .

Крім цього, відповідно дост. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році»засуджений ОСОБА_3 не відноситься до категорії осіб, відносно яких не може бути застосований цей Закон.

Згідно довідки №693 від 05.03.2023 командира військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець ОСОБА_3 , перебуває на службі у в/ч НОМЕР_1 по мобілізації згідно Указу президента про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 із 06.03.2022 року по теперішній час.

Відповідно до ст. 14 Закону України«Про амністіюу 2014році» від08.04.2014року особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до ухвалення судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв`язку з амністією, не повертається.

Відповідно до ч.2 ст.52 КК України додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для задоволення клопотання про застосування акту амністії до засудженого ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення військового звання «підполковник запасу» призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2012 на підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1