Рішення

від 13.04.2023 по справі 607/1960/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2023 Справа №607/1960/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого суддіДзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представник позивача адвоката Богуша В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Тернопільський завод продтоварів, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом державного підприємства Тернопільський завод продтоварів з участю третьої особи відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, зокрема про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису від 08.08.2007 за №48109707 про арешту квартири АДРЕСА_1 зроблений на підставі постанови державної виконавчої служби від 09.04.2002.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після його смерті він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Після спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини він звернувся із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно, яке належало померлому. Приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва позивачу у зв`язку з тим, що на спадкове майно накладено арешт.

Пояснює, що зі слів батька ОСОБА_2 йому стало відомо про те, що брат померлого ОСОБА_3 подав до суду після смерті діда позивача, на підставі рішення від 02.11.2000 оформив право власності на себе одноособово. Батько позивача у 2002 році дізнався, що брат оформив на своє ім`я квартиру та звернувся в суд про скасування рішення суду від 02.11.2000 за нововиявленими обставинами, так як після смерті свого батька ОСОБА_4 своєчасно звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але належним чином не оформив. Рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру в рівних долях за адресою АДРЕСА_2 . Також, позивач стверджує, що йому відомо про те, що його дядько ОСОБА_3 за життя мав зобов`язання перед ДП Тернопільськими заводом продтоварів, але вони були виконані останнім у 2002 році у повному обсязі. Вказує, що право власності на квартиру виникло у померлого ОСОБА_2 у 2003 році, у той час як арешт на квартиру було накладено у 2002 році, тому випливає, що арешт міг бути накладений тільки на підставі рішення суду по якому його дядько ОСОБА_3 був боржником та заборгованість була погашена. Жодних інших справ щодо стягнення з померлого спадкодавця ОСОБА_2 не має та будь-які виконавчі документи та рішення, які б були на виконанні стосовно померлого відсутні. Зазначає, що органи Державної виконавчої служби йому відмовили у скасуванні спірного арешту в зв`язку із відсутністю інформації щодо нього. З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Богуш В. Д. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Державного підприємства Тернопільський завод продтоварів у судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 28.05.2001 вирішено стягнути з ОСОБА_3 2670 грн заподіяної шкоди та 51 грн судових витрат, а всього 2721 грн у користь Тернопільського заводу продтоварів.

Постановою державного виконавця Драпак Г. В. державної виконавчої служби у м. Тернополі про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 09.04.2002 на підставі виконавчого листа від 06.11.2001 виданого міським судом про стягнення з ОСОБА_3 2670 грн шкоди та 51 грн судових витрат, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 та заборонено здійснювати відчуження вище вказаної квартири.

Рішенням Тернопільського міського суду від 06.02.2003 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по її частини за кожним.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2023 вбачається, що державним реєстратором Тернопільської міської ради Редьквою Наталією Сільвестрівною, як державним реєстратором здійснено реєстрацію обтяження: арешту квартири АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження: 48109707, від 08.08.2007, підстава для державної реєстрації: постанова Державної виконавчої служби від 09.04.2002; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65096947 від 11.10.2002, ОСОБА_6 , Тернопільська міська рада; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження: 5444961, 08.08.2007, реєстратор: Перша тернопільська державна нотаріальна контора.

Постановою від 26.01.2023 № 34/02-31 приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н. Б. відмовлено у скасуванні спірного арешту в зв`язку із відсутністю інформації щодо нього.

Згідно листа Відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 68 від 04.01.2023, інформація про виконання виконавчого провадження стосовно ОСОБА_2 відсутня; підстав для зняття спірного арешту з майна не виявлено.

Як вбачається з копії спадкової справи № 60/2021, заведеної приватним нотаріусом Фіголь Н. Б., після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син померлого ОСОБА_1 , останній є єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 відсутній.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як вбачається з вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У силу вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У силу вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У силу вимог ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено та не спростовано іншими учасниками справи, що позивач є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_2 , якому на праві власності належить частка квартири АДРЕСА_1 .

Встановлено, що 08.08.2007 на належну померлому вказану квартиру накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 5444961, зареєстровано 08.08.2007 11:08:15 за № 5444961 реєстратором: Перша тернопільська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова 09.04.2002, державна виконавча служба, це є архівний запис з Феміди за № 125844-2012 від 09.04.2002, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 .

Таким чином, права позивача порушені, оскільки останній не може оформити спадкових прав після смерті свого батька ОСОБА_2 , зокрема отримати свідоцтво про право на спадщину на належну померлому квартиру, у зв`язку з наявністю вищевказаного арешту.

Разом з тим, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено.

Судом не встановлено в рамках якого виконавчого провадження накладено вказаний арешт, інформація про те, на підставі яких виконавчих документів накладено арешт на вищевказану квартиру, відсутня, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, існування на даний час обтяження у виді накладення арешту на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 порушує спадкові права позивача як спадкоємця щодо оформлення свої спадкових прав.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Встановлено, що позивач зверталася із заявою про зняття арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, однак виконавчою службою відмовлено у знятті такого обтяження.

Аналізуючи вищенаведене, зокрема те, що судом не встановлено в рамках якого виконавчого провадження накладено арешт, відсутність зазначених відомостей, беручи до уваги, що позивач звертався із заявою про зняття цього арешту, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно ОСОБА_2 та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту, свідчить про наявність невиправданого втручання у право ОСОБА_1 на оформлення спадкових прав після смерті свого батька та відповідно на мирне володіння нерухомим майном.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_1 позбавлений іншого способу захисту своїх права, аніж скасування арешту із належного ОСОБА_2 майна.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справ, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом зняття арешту із скасування арешту на квартиру за АДРЕСА_1 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 08.08.2007 за № 48109707 про арешт квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Державної виконавчої служби від 09.04.2002, реєстраційний номер обтяження 5444961.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 09.04.2002.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 08.08.2007 за № 48109707 про арешт квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Державної виконавчої служби від 09.04.2002, реєстраційний номер обтяження 5444961, реєстратор: Перша тернопільська державна нотаріальна контора.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:Державне підприємствоТернопільський заводпродтоварів,вул.Текстильна,22,м.Тернопіль,код ЄДРПОУ 00374580.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич