Рішення

від 16.02.2022 по справі 521/11506/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/11506/21

Провадження №2/521/818/22

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Одеська муніципальна біржа про визнання правочину дійсним,-

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася із вищевказаним позовом, в якому просила визнати дійсним правочин, реальним та виконаним договір купівлі продажу нерухомого майна від 27.02.1999 року №Н-00582/99 616/1000 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Одеській Муніципальній Біржі (м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 40) між ОСОБА_2 , діюча від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, виданої П`ятою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованої в реєстрі за №3-1847, та ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що є добросовісним покупцем 616/1000 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак договір купівлі продажу на момент його укладення нотаріально посвідчений не був.

Позивач в процесі розгляду справи заяви про залишення позову без розгляду, відмову від позову не подавала.

Відповідачі процесуальним правом надання відзиву не скористалися.

Згідно із ст. 280 ч. 1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.

Враховуючи викладене спір вирішений на підставі наявних доказів.

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року він застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності - 1.01.2004 року.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу був укладений в1999 році,тобто до набрання чинності новим ЦК, до зазначених правовідносин застосовуються норми ЦК України в редакції 1963 року.

За загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі, а це свідчить про те, що до кожних події, факту чи відносин має застосовуватись той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказані подія, факт чи відносини мали місце. Принцип незворотності дії нормативно-правового акту в часі закріплений в статті 58 Конституції України, у якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином заявлені вимоги підлягають оцінці за нормами ЦК УРСР від 18 липня 1963 року та Закону України «Про товарну біржу» у відповідних редакціях, що діяли на момент укладення договору.

Як регламентували статті 8, 9, 15 Закону України «Про товарну біржу» членами товарної біржі є прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Член товарної біржі має право здійснювати біржові операції на біржі. Водночас біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Тобто ЦК УРСР від 18 липня 1963 року не встановлював вимог щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу квартир.

Відповідно до статті 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу нерухомого майна від 27.02.1999 року позивач купила, а відповідачі продали 616/1000 частик квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В цілому квартира складається з 1-616/1000 коридора, 2-жила, 4-616/1000 кухня, 5- 616/1000 санвузол, 6-616/1000 вбудована шафа.

Продавцеві придбана частина квартири належала на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 30.03.1995 року, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської Ради, зареєстрованого ОМБТІ під №409, стор. 86, кн.. 160 пр. від 16.02.1996 року.

Спірний договір був відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу»зареєстрований на «Одеській Муніципальній Біржі», про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний номер №Н-00582/99 від 27.02.1999 року.

Нотаріально договір між сторонами посвідчений не був.

26.03.1999 року договір зареєстрований позивачем в КП «Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації» за №409- стр. 146-кн. 312 пр.

Відповідно до ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року нотаріальна форма договору купівлі-продажу нерухомого майна є обов`язковою.

Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною.

В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах при визнання угод недійсними» визначено, що суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

На час розгляду справи позивач позбавлена можливості реалізувати своє право власності, оскільки угода купівлі-продажу була оформлена з порушенням вимог закону в частині її нотаріального посвідчення, а відповідач від таких дій ухиляється.

Поряд із тим, позивачка виконала умови угоди, передали відповідачеві гроші у якості плати за майно, вселилась у спірну квартиру.

Відповідачі отримали грошові кошти за продаж 616/1000 частин квартири відповідно до договору, виселилися з неї.

На час вирішення спору право власності позивачки на спірне майно не скасовано.

За вказаних обставин, відповідно до ч. 2 ст. 47, ст.227 ЦК України в редакції 1963 року договір купівлі-продажу спірного майна може бути визнаний судом дійсним.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Одеська муніципальна біржа про визнання правочину дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним правочин, реальним та виконаним договір купівлі продажу нерухомого майна від 27.02.1999 року №Н-00582/99 616/1000 ч. квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Одеській Муніципальній Біржі (м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 40) між ОСОБА_2 , діючої від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, виданої П`ятою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованої в реєстрі за №3-1847, та ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання невідоме)

Третя особа: Одеська муніципальна біржа (код ЄДРПОУ 24545359, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 40).

Суддя: І.В. Плавич