Ухвала

від 18.05.2023 по справі 120/5679/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 травня 2023 р.Справа № 120/5679/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду 10.05.2023 року надійшла заява ОСОБА_1 , що обґрунтована протиправністю дій, вчинених заступницею голови Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області Барською Ганною Володимирівною.

Розглянувши матеріали заяви, суд виходить з наступного.

Ухвалою від 05.05.2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання та зупинено дію постанови Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 30.04.2023 року № 58 про обрання депутатом Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області на перших виборах 25.10.2020 року від Вінницької обласної організації "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" наступного за черговістю кандидата у територіальному виборчому списку у першому територіальному виборчому окрузі - ОСОБА_2 .

05.05.2023 року групою депутатів було скликано позачергову сесію Оратівської селищної ради. На засіданні ради були присутні представники Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до матеріалів справи Оратівський селищний голова ОСОБА_3 та начальник відділу організаційного забезпечення довели до відома представника Оратівської селищної ТВК, депутатів Оратівської селищної ради, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду. Вказане, зокрема підтверджується наданим до суду відеозаписом та відповіддю Оратівської селищної ради від 05.05.2023 року на адвокатський запит.

Однак судом встановлено, що незважаючи на вказані обставини, заступниця голови Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області Барська Г.В. оголосила постанову Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 30.04.2023 року № 58 та вручила новообраному депутату посвідчення депутата Оратівської селищної ради.

Так, положеннями ст. 9 Закону України від 11.07.2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" регламентовано, зокрема, що після набуття депутатом повноважень йому видаються посвідчення і нагрудний знак.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 283 з урахуванням положень ст. 284 Виборчого кодексу України, підставою для набуття повноважень, складення присяги депутата, сільського, селищного, міського голови є оголошення на пленарному засіданні ради рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію депутата сільського, селищного, міського голови (визначеного за черговістю кандидата у депутати, у разі заміщення депутата, що достроково припинив свої повноваження).

Однак, як свідчать матеріали відеозапису, заздалегідь підготовлене посвідчення було вручено новообраному депутату без складення ним присяги.

Суд наголошує, що ухвала про забезпечення позову є судовим рішенням, спрямованим на тимчасовий захист можливо порушених прав заявника, що забезпечує майбутню реалізацію рішень суду.

За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31.04.2011 року № 4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Відтак, суд зазначає, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система допускала можливість невиконання судового рішення, зокрема ухвали про забезпечення позову. Тобто, якщо посадова особа відповідного органу, на яку вказаною ухвалою покладено обов`язок вчинити певні дії або утриматися від них, не виконує вказані вимоги суду, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються на конкретному етапі судового процесу, - фактично втрачають свій сенс.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Частиною 2 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Поза ухвалою суду не може залишитися факт, яким чином заступницею голови Оратівської селищної ТВК було проігноровано вимоги ухвали суду.

Так, під час повторного зачитування ухвали суду про забезпечення позову, ОСОБА_4 зневажливими діями продовжила оголошення обраного наступного за черговістю у списку депутата. Суд акцентує увагу на тому, що вказані дії були вчинені публічно та набувають суспільного розголосу, а також свідчать про публічну демонстрацію правового нігілізму як прояву неповаги до суду та судових рішень.

Повага до суду та актів суду є чинником належного функціонування правової держави. Адже в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип ефективного вирішення справи будь-якої категорії.

У загальному підсумку, поширення прояву неповаги до суду, уникнення винними особами відповідальності за вчинення такого правопорушення призводить до невиконання державою своїх зобов`язань щодо забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція у ст. 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами ст. 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та ч. 4 ст. 198 КАС України, відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати до заступниці голови Оратівської селищної територіальної виборчої комісії, як представника Оратівської селищної ТВК максимальний розмір штрафу, передбачений ч. 2 ст. 149 КАС України, тобто десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.

Відтак стягненню підлягає штраф у розмірі 26840 грн.

Керуючись ст.ст. 149, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з заступниці голови Оратівської селищної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької Барської Ганни Володимирівни в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 26840 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович