Рішення

від 18.05.2023 по справі 340/1247/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1247/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернувся з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент в частині невжиття заходів до приведення захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, яка призначена для укриття 300 осіб, яке розташоване в м. Кропивницькому по вул. Героїв Маріуполя (Родимцева), 83 у належний технічний стан та готовності використання за призначенням;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство Завод Сегмент вжити заходів до усунення порушень вимог діючого законодавства щодо утримання захисної споруди цивільного захисту №40052 відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, яка призначена для укриття 300 осіб, яка розташоване в м. Кропивницькому по вул. Героїв Маріуполя (Родимцева), 83 у належний технічний стан та готовності використання за призначенням, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Ухвалою судді від 24.03.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (а.с.98-99).

Копію ухвали направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, яку ним отримано 05.04.2023 (а.с.103).

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент, з огляду на систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, яка призначена для укриття 300 осіб, яка розташоване в м. Кропивницькому по вул. Героїв Маріуполя (Родимцева), 83 у належний технічний стан та готовності використання за призначенням, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 02.09.29021 у справі № 280/3319/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/18.

Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, яка призначена для укриття 300 осіб, яка розташована в АДРЕСА_1 , натомість Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.

Також позивачем зазначено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале (починаючи з 2015, тобто більше семи років) ігнорування відповідачем вимог щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №40052 у відповідність до наказу МВС №579, відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає, не зважаючи на передбачені законом повноваження, передбачені п.п.48 п.4 Положення, п.48 ч.1 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту Україні. Позивач стверджує, що вищенаведені обставини свідчать про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту при утриманні вказаної споруди цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей. Додатково керівник Кропивницької окружної прокуратури, наголосив, що відповідач, як балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту №40052, яка призначена для укриття 300 осіб, не зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, не вжито заходів, спрямованих на приведення вказаної захисної споруди цивільного захисту у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 №303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

З огляду на викладене, керівник Кропивницької окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту -протирадіаційного укриття №40052 є ПрАТ Завод-Сегмент, що підтверджується обліковими картками захисної споруди цивільного захисту, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та листом РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 07.10.2022 за № 10-12-03373 (а.с.20-26, 78).

22.03.2019 за результатами планової перевірки Кропивницьким міськрайонним відділом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №109, яким, зокрема, зобов`язано відповідача у термін до 22.04.2019:

- захисну споруду цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізацією, з метою усунення порушень вимог пункту 5 розділу II Наказу МВС України від 09.07.2018 №579 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі -Наказ);

- захисну споруду захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами, з метою усунення порушень вимог пункту 8 розділу II Наказу;

- комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди утримувати в належному технічному стані, з метою усунення порушень вимог пункту 7 розділу II Наказу;

- інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту пофарбувати відповідно до їх призначення, з метою усунення порушень вимог пункту 13 розділу II Наказу;

- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо, з метою усунення порушень вимог пункту 15 глави 3 розділу VI Наказу (а.с.57-58).

Даний припис отримав голова правління ПрАТ Завод-Сегмент (а.с.58зв.).

Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №40052 від 08.07.2021 встановлено, що захисно-герметичні ворота не зачиняються, гума повністю не прилягає до коробки, система вентиляції, зокрема повітропроводи пошкоджені корозією, вентилятори витяжної та припливної систем в неробочому стані, електроручні вентилятори не працюють, протипилові фільтри та фільтри - поглиначі мають ознаки корозії і брудні, водопровідні труби системи водопостачання несправні, мають ознаки корозії, відсутня система зв`язку та оповіщення, відсутнє заземлення електрообладнання, відсутня автоматична система пожежогасіння та сигналізації, не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, відсутні опис обладнання та майна, схем зовнішніх і внутрішніх мереж, відсутній журнал перевірки стану захисної споруди, відсутній план приведення захисної споруди у готовність, вимоги з експлуатації інженерного обладнання ,правила користування вимірюваними приладами, фільтровентиляційного обладнання, результати досліджень води, а також повністю відсутні експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення із зазначенням пристроїв для відключення (а.с.68-70).

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оборону України оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України Про оборону України підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до частини п`ятої статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, (далі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Вимог), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

Станом на 08.07.2021 захисна споруда цивільного захисту №40052 визначена як обмежено готова, що підтверджується Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 40052, від 08.07.2021.

Так, з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, встановлення стану готовності захисної споруди цивільного захисту №40052, судом ухвалою від 24.04.2023, зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області невідкладно провести перевірку захисної споруди цивільного захисту №40052, площею334,2 м2, яка призначена для укриття 300 осіб, яке розташоване в АДРЕСА_1 , на предмет проведення робіт по усуненню порушень викладених в позовній заяві Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, та надати до суду інформацію (а.с.104-105).

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області надано інформацію від 10.05.2023 згідно якої захисна споруда № 40052, що розміщена м. Кропивницькому по вул. Героїв Маріуполя (Родимцева), 83 за результатами оцінки стану готовності визнано як обмежено придатна (а.с.111-112), що також підтверджується наданим актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №40052, від 02.05.2023 (а.с.113-118).

Суд зазначає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди № 40052 до стану готовності захисної споруди до використання за призначенням суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не залучались свідки та не проводились експертизи, а тому відсутні судові витрати, які підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м.Кропивницький, вул.Пашутінська, 1, ЄДРПОУ 38613719) до Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент (25011, м.Кропивницький, вул Героїв Маріуполя, 83, ЄДРПОУ 14308799) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства Завод Сегмент в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, призначена для укриття 300 осіб, розташована в АДРЕСА_1 , до стану готової захисної споруди до використання за призначенням.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство Завод Сегмент вжити заходів щодо приведення до стану готовності захисної споруди до використання за призначенням - захисної споруди цивільного захисту №40052, площею 334,2 м2, призначена для укриття 300 осіб, розташована в м.Кропивницькому по вул.Героїв Маріуполя (Родимцева), 83, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА